Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Ліпського Д.В.

судді-доповідача Гуріна М.I.

суддів Амєліна С.Є.

Кобилянського М.Г.

Юрченка В.В.

розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Личаківського районного суду міста Львова від 30.06.2006 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 09.10.2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії з врахуванням щомісячної надбавки у розмірі 40% посадового окладу, відповідно до Указу Президента України від 14.07.1999 року № 847 (847/99) з 01.09.1999 року по 31.12.2002 року, надбавки за безперервну службу, передбаченої Указом Президента України від 05.05.2003 року № 389 (389/2003) з 01.05.2003 року, щомісячної премії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 року № 829 (829-2000-п) з 24.12.2002 року, 100% надбавки, введеної Указом Президента України від 23.02.2002 року № 173 (173/2002) з 01.01.2003 року та щомісячної надбавки за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці в розмірі 20% з 24.12.2002 року

Постановою Личаківського районного суду міста Львова від 30.06.2006 року, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 09.10.2006 року, у задоволенні позові відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Личаківського районного суду міста Львова від 30.06.2006 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 09.10.2006 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачу, після звільнення з військової служби у 1995 році в запас, призначена пенсія за вислугу років.

Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" (393-92-п) при обчисленні пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби, розмір яких визначається (за вибором тих, хто звернувся за пенсією) за 24 останні календарні місяці служби підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарні місяці служби підряд протягом усієї служби перед зверненням за пенсією.

Згідно з вимогами статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) призначені військовослужбовцям пенсії перераховуються з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Перерахунки пенсії проводяться з підвищенням тих видів грошового забезпечення, що передбачені статтею 43 вказаного Закону.

Закон України "Про внесення змін до статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (1769-15) , яким передбачено перерахунок пенсії, вступив в законну силу з 01.01.2005 року і на правовідносини, що виникли раніше не поширюється.

Оскільки, позивач під час проходження служби не отримував оскаржуваних надбавок, а щомісячна премія у розмірі 33,3 % до 01.01.2005 року законодавством не була віднесена до додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій військовослужбовцям, то підстав для їх включення в грошове забезпечення при обчисленні пенсії за законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 01.01.2005 року, немає.

Крім того, статтею 2 Прикінцевих положень Закону України від 15.06.2004 року, яким внесено зміни до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ" (2262-12) передбачено, що особи, яким раніше призначено пенсії, мають право на їх перерахунок з урахуванням положень нового закону на виплату 50% перерахованої пенсії з 01.01.2005 року, а з 01.01.2006 року - 100% перерахованої пенсії з врахуванням премії в розмірах встановлених законодавством.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судами було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішень відсутні, а тому відхиляє касаційну скаргу і залишає судові рішення без змін.

Керуючись статтями 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Личаківського районного суду міста Львова від 30.06.2006 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 09.10.2006 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .