Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Головуючого -Кравченко О.О.

Суддів -Леонтович К.Г., Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Матолича С.В.

При секретарі -Турчину Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Калуського міськрайонного суду Iвано-Франківської області від 12 травня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Iвано-Франківської області від 10 липня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Калузького районного відділення Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" про визнання неправомірною відмови від 12.05.2006 року за № 5 та зобов'язання виплатити страхове відшкодування,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2006 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Калуського міськрайонного суду Iвано-Франківської області з позовом до Калузького районного відділення Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" про визнання неправомірною відмови від 12.05.2006 року за № 5 та зобов'язання виплатити страхове відшкодування

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.09.2003 року син позивача-ОСОБА_2, уклав з відповідачем договір страхування майна і будівель. Згідно даної угоди було проведено оцінку майна на суму 3000 грн., та сплачено ним страховий платіж. Посилається на те, що в ніч з 9 на 10 квітня 2004року, в господарстві його сина трапилась крадіжка, та з господарства було викрадено майно на загальну суму 5823 грн. По даному факту Калуським РВ УМВС порушено кримінальну справу, однак провадження у справі на даний час зупинено до встановлення осіб, що скоїли даний злочин. Оскільки майно було застраховане, він разом із сином звернулися до страхової компанії "Оранта", про виплату страхового відшкодування. Відповідач відмовив йому у виплаті страхового відшкодування в повному обсязі. Позивач просив позов задовольнити, визнати відмову НАСК "Оранта" від 12.01.2006 року неправомірною, та зобов'язати відповідача виплатити страхове відшкодування в межах страхової суми.

Постановою Калуського міськрайонного суду Iвано-Франківської області від 12 травня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Iвано-Франківської області від 10 липня 2006 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій ставить питання про їх скасування та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись при цьому на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню із скасуванням судових рішень попередніх судових інстанцій і закриттям провадження у справі з огляду на наступне.

Постановляючи рішення, суди виходили з того, що даний спір є справою адміністративної юрисдикції. Проте з таким висновком погодитись не можна.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) справа адміністративної юрисдикції-це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Поняття суб'єкту владних повноважень визначено у ст. 3 КАС України (2747-15) . Ним визнається орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Характерною ознакою публічно-правових відносин сторін є відносини влади-підпорядкування.

Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" суб'єктом владних повноважень не являється.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини виникли з договору страхування майна і відмовою страховика від здійснення страхової виплати. Дані правовідносини регулюються нормами цивільного законодавства, і, зокрема, главою 67 ЦК України (435-15) .

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 ст. 157 КАС України (2747-15) суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки порушення провадження у справі та її розгляд помилково здійснено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , всі постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Керуючись п.1ч.1 ст.157,ст.ст. 228, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) судова колегія,-

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково. Постанову Калузького міськрайонного суду від 12 травня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Iвано-Франківської області від 10 липня 2006року скасувати. Провадження у адміністративній справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.