Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого),

Брайка А.I., Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі на рішення Господарського суду АР Крим від 14.06.2005 по справі № 2-4/8288-2005

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позовні вимоги про визнання недійсними податкових повідомлень-рішення від 00.01.2005 № 101701/0 про донарахування податкового зобов'язання - збору на розвиток пасажирського електротранспорту в АР Крим - у розмірі 12 120 грн., яке винесено за наслідками проведеної тематичної перевірки дотримання вимог податкового законодавства, правильності обчислення в своєчасності сплати збору на розвиток пасажирського електротранспорту в АР Крим Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, за результатами якої складено Акт перевірки від 06.01.2005 № 13\17-1, в якому зазначено про порушення позивачем норм Положення про збір на розвита пасажирського електротранспорту в АР Крим, затвердженого постановою Верховної Ради АР Крим від 19.02.2003 № 434-3\03, у зв'язку з наданням позивачем послуг з перевезення пасажирів і несплатою збору на розвиток пасажирського електротранспорту за 2003 рік на суму 2 160 грн. та за 2004 рік на суму 9 960 грн. Всього за період, який перевірявся - 12 120 грн.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 14.06.2005 по справі № 2-4/8288-2005 позов задоволено.

Господарський суд АР Крим, посилаючись на норми Конституції України (254к/96-ВР) , як нори прямої дії, мотивував свою постанову тим, згідно зі ст. 92 Конституції України (254к/96-ВР) - включено Законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

А оскільки види податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України, встановлено ст. 14 ( загальнодержавні податки і збори) та ст. 15 ( місцеві податки і збори (обов'язкові платежі) Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) , суд дійшов висновку, що податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають. Тобто враховуючи, що збір на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим не входить до переліку податків і зборів, що справляються на території України, судом зроблено висновок, що донарахування вказаного збору позивачу є безпідставними.

Не погодившись із рішенням Господарського суду АР Крим від 14.06.2005 по справі № 2-4/8288-2005 відповідач (ДПI у м. Сімферополі) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення та відмовити в позові, оскільки рішення винесено із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Позивач заперечення на касаційну скаргу не надав.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 8 Конституції України (254к/96-ВР) в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України (254к/96-ВР) має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України (254к/96-ВР) і повинні відповідати їй. Норми Конституції України (254к/96-ВР) є нормами прямої дії.

При цьому в силу ст. 67 Конституції України (254к/96-ВР) кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. I як визначено ст. 92 Конституції України (254к/96-ВР) - включено Законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори. Тобто відповідно до ст. 135 Конституції України (254к/96-ВР) нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіці Крим не можуть суперечити Конституції і законам України та приймаються відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) , законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України та на їх виконання. Також необхідно врахувати, що ст. 137 Конституції України (254к/96-ВР) визначено виключений перелік питань, з яких Автономна Республіка Крим здійснює нормативне регулювання (до яких не віднесено питання встановлення податків і зборів).

Отже враховуючи норми Конституції України (254к/96-ВР) , як норми прямої дії, необхідно зазначити, що Положення "Про збір на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим", затверджене постановою Верховної Ради Автономної Республіці Крим від 19.02.2003 № 434-3/03, яким запроваджено збір на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній республіці Крим не входить до системи оподаткування в України.

З огляду на наведене, та беручи до уваги, що принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори ( обов'язкові платежі) до бюджетів та державних цільових фондів визначено Законом України "Про систему оподаткування" (1251-12) , необхідно погодитись із обгрунтуванням судом свого рішення про те, що відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо вони не відповідають Законодавству України.

Враховуючи наведені Господарським судом АР Крим норми Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) , суд касаційної інстанції погоджується із обгрунтуванням судового рішення, враховуючи, що відповідно до ст. 1 вказаного Закону встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюється Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.

Таким чином, аналізуючи підстави нарахування податкового зобов'язання - необхідно звернути увагу на помилковість міркувань скаржника, оскільки в даному випадку збір на розвиток пасажирського електротранспорту в Автономній Республіці Крим не входить до переліку податків і зборів, що справляються на території України, і донарахування вказаного збору позивачу є безпідставними. Відповідно у відповідача були відсутні законні підстави нарахувати позивачу зобов'язання.

Отже, при прийнятті рішення, Господарський суд АР Крим дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права та підставно позов задовольнив. А рішення Господарського суду АР Крим від 14.06.2005 по справі № 2-4/8288-2005 належним чином мотивоване і за своїм змістом та формою відповідає вимогам процесуального закону і не підлягає скасуванню. При цьому доводи касаційної скарги висновку суду не спростовують.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 215, 220, 220-1, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі відхилити.

Рішення Господарського суду АР Крим від 14.06.2005 по справі № 2-4/8288-2005 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237 - 239 КАС України (2747-15) .