К-631/06 Про визнання частково незаконними Положення та Рішення Національного банку України та стягнення заподіяної накладенням фінансової санкції шкоди - 22.04.2008 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційними скаргами Національного банку України та Державного комітету фінансового моніторингу України на постанову Господарського суду м. Києва від 12 вересня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 04 грудня 2006 року у справі №38/329А за позовом закритого акціонерного товариства "Донгорбанк" до Національного банку України, треті особи – Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державний комітет фінансового моніторингу України, про визнання частково незаконними Положення та Рішення Національного банку України, та стягнення заподіяної накладенням фінансової санкції шкоди, -

У квітні 2006 року ЗАТ "Донгорбанк" звернулось до суду із позовом до Національного банку України про визнання незаконним Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті, затвердженого постановою Національного банку України №508 від 16 грудня 2002 року (z0174-03) , ( зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2003р. №174/7495 (z0174-03) ), в частині визначення терміну "індосамент векселя бланковий" а саме речення: "У цьому разі вексель стає цінним папером на пред’явника" викладеного в абзаці 18 пункту 1.2 зазначеного Положення; про визнання незаконним пункту "б" рішення Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків Національного банку України №39 від 22 лютого 2006 року в частині "незабезпечення виявлення і реєстрації фінансових операцій із векселями, які містять бланковий індосамент за ознаками, передбаченими абз.11 ст. 11 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом"; та стягнення заподіяної накладенням фінансової санкції шкоди у розмірі 8500грн.

Судом першої інстанції до участі в справі залучено Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку в якості третьої особи на стороні позивача, Державний комітет фінансового моніторингу України - в якості третьої особи на стороні відповідача.

Постановою Господарського суду м. Києва від 12 вересня 2006 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04 грудня 2006 року, позов задоволено частково. Постановлено: "Визнати частково протиправним та скасувати абзац 38 пункт 1.2. Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженого постановою Національного банку України від 16.12.2002р. №508 (z0174-03) , в частині слів "У цьому разі вексель стає цінним папером на пред’явника". Визнати протиправним та скасувати пункт "б)" Рішення Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків Національного банку України від 22.02.2006р. №39. В іншій частині у позові відмовити".

В касаційних скаргах Національний банк України та Державний комітет фінансового моніторингу України просять скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Свої вимоги обґрунтовують тим, що судами при розгляді справи не було взято до уваги, що оскаржувані Положення та Рішення прийняті Нацбанком України в межах наданих йому Конституцією та законами України повноважень. Позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом, про що було заявлено відповідачем в суді першої інстанції, а зазначена обставина відповідно до ст. 100 КАС України є також підставою для відмови в задоволенні позову.

В запереченнях на касаційну скаргу ЗАТ "Донгорбанк" просить залишити касаційні скарги без задоволення, а судові рішення як законні та обґрунтовані без змін.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційних скарг та заперечень на них, колегія суддів приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги ЗАТ "Донгорбанк" виходили з того, що відповідно до ст. 7 Закону України "Про Національний банк України", ст.ст. 7, 8 Закону України "Про обіг векселів в Україні" повноваження відносити той чи інший цінний папір до того чи іншого виду цінних паперів, визначеного законодавством, надані Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, а відповідачу надані лише повноваження встановлювати порядок здійснення банками України функцій розрахункових палат. Повноваження ж відносити той чи інший цінний папір до того чи іншого виду цінних паперів, визначеного законодавством, Національному банку України не надані. Встановивши у абзаці 38 пункту 1.2. Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, що вексель з бланковим індосаментом стає цінним папером на пред'явника та віднісши вказаний цінний папір (вексель) до певного виду цінних паперів за формою випуску (на пред'явника), відповідач перевищив надані йому повноваження та порушив ст.ст. 12, 14, 16 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон "Про переказний та простий векселі", ст. 197 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3 5, 14 3акону України "Про цінні папери та фондовий ринок (3480-15) ", а тому спірні положення рішень відповідача є протиправними та підлягають скасуванню.

Проте з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитися не можна з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що Правлінням Національного банку України прийнято постанову 16.12.2002р. № 508 (z0174-03) "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України", та абзацом 38 пункту 1.2 цього Положення передбачено, що індосамент векселя бланковий - форма передавання векселя, за якою юридична або фізична особа, яка передає вексель, ставить підпис без зазначення особи, яка стає власником векселя. У цьому разі вексель стає цінним папером на пред'явника. Бланковий індосамент стає передатним індосаментом, виконаним на ім'я визначеної особи завдяки такому запису над індосаментом: "заплатити за наказом такої-то особи" або здійсненню іншого рівнозначного напису.

Згідно ст. 2 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом та іншими законами України.

Статтею 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що державне регулювання діяльності банків здійснює Національний банк України.

Частинами 1,3,5 ст. 4 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків,що створені і діють на території України відповідно до положень цього Закону. Національний банк України здійснює регулювання діяльності спеціалізованих банків через економічні нормативи та нормативно-правове забезпечення здійснюваних цими банками операцій. Національний банк України здійснює регулювання та банківський нагляд відповідно до положень Конституції України (254к/96-ВР) , цього Закону, Закону України "Про Національний банк України" (679-14) , інших законодавчих актів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність.

Отже, правління Національного банку України на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про Національний банк України" (679-14) , прийняло спірне Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України.

Слід також зазначити, що Національний банк України надіслав банкам України та їх філіям лист від 19.11.2003р №48-012/584-8492 "Повідомлення Національного банку України у зв’язку з численними зверненнями банків щодо роз’яснення Національним банком України окремиз норм законодавства з питань запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом", в якому, зокрема, роз’яснив, що згідно з абзацом 38 пункту 1.2 Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 16.12. 2002р. № 508 (z0174-03) , вексель, переданий за бланковим індосаментом, стає цінним папером на пред'явника. Разом з тим, відповідно до пункту 2.8 Положення про депозитарну діяльність, затвердженого Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 1998 року № 61, векселі не обслуговуються Національною депозитарною системою. Враховуючи вищевикладене, операції з векселями, виданими на пред'явника або які містять бланковий індосамент, на суму, що дорівнює чи перевищує 80000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 80000 гривень, підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу.

Статтею 67 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що наглядова діяльність Національного банку України охоплює всі банки, їх підрозділи, афілійованих та споріднених осіб банків на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних та фізичних осіб у частині дотримання вимог цього Закону щодо здійснення банківської діяльності. При здійсненні банківського нагляду Національний банк України має право вимагати від банків та їх керівників усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів Національного банку України для уникнення або подолання небажаних наслідків, що можуть поставити під загрозу безпеку коштів, довірених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню банківської діяльності.

Національним банком України було проведено комплексне інспектування ЗАТ "Донгорбанк" станом на 01.09.2005 р., під час якого виявлені порушення вимог статті 5 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" у частині не забезпечення:

а) виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу за ознакою, передбаченою абзацом другим статті 11 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" "переказ коштів на рахунок, відкритий у фінансовій установі в країні, що віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон" (два випадки). Клієнтом філії ЗАТ "Донгорбанк" в м. Маріуполі ТОВ "СРЗ" 24.06.2005р. та 04.08.2005р. перераховані кошти у сумі 200 000,00 доларів США та 1 200 000,00 доларів США відповідно, на рахунок в банк Laiki Bank LTD Nicosia Cyprus. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.04.2005р. № 82-р (82-2005-р) Кіпр був віднесений до Переліку офшорних зон.

б) виявлення і реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу за ознакою, передбаченою абзацом одинадцятим статті 11 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" "проведення фінансових операцій з цінними паперами на пред'явника, не розміщеними в депозитаріях" (1 випадок). ЗАТ "Донгорбанк" 28.01.2005 перераховано кошти у сумі 752638,57 грн. на рахунок ПП "Недра-91" з призначенням платежу "за цінні папери (векселі) згідно з договором купівлі-продажу № КВ01/01/К-2005 від 28.01.2005". Відповідно до пункту 2.3 вказаного договору передача цінних паперів покупцю здійснювалась за бланковим індосаментом відповідно до Реєстру проданих векселів. Згідно з пунктом 1.2 Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території Украї ни, затвердженого постановою Правління Національного банку України.

Рішенням Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків Національного банку України 22.02.2006р. № 39 за виявлені за результатами комплексного інспектування порушення вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" (249-15) на ЗАТ "Донгорбанк" накладено штраф ( фінансові санкції) у розмірі 8500 грн.

Відповідно до абзацу 2, 11 ст. 11 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" такі фінансові операції як переказ грошових коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордон і надходження грошових коштів з анонімного (номерного) рахунку з-за кордону, а також переказ коштів на рахунок, відкритий у фінансовій установі в країні, що віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон та проведення фінансових операцій з цінними паперами на пред'явника, не розміщеними в депозитаріях, підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 80000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 80000 гривень

Статтею 7 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" передбачено, що особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність згідно із законом. Такі особи також можуть бути позбавлені права провадити певні види діяльності згідно із законодавством. У разі невиконання (неналежного виконання) суб'єктом первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону до нього може застосовуватися в порядку, встановленому законодавством, штраф у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У випадку відсутності згоди щодо сплати штрафу рішення про накладення штрафу чи у його відмові приймається судом за поданням органу, що регулює діяльність суб'єкта первинного фінансового моніторингу та надає ліцензії або інший спеціальний дозвіл.

Згідно ст. 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню має право застосувати заходи впливу, до яких відносяться, зокрема, накладення штрафів.

Згідно п.1 Постанови Правління Національного банку України від 17 березня 2004 року N 108 "Про порядок накладення Національним банком України штрафів за порушення банками вимог Закону України " (z0422-04) Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 .04. 2004 р. за N 422/9021 (z0422-04) , за невиконання (неналежне виконання) банком вимог статей 5, 6, 7 та 8 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" Національний банк України адекватно вчиненому правопорушенню може накласти на банк штраф у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Штраф за порушення в діяльності філії банку накладається безпосередньо на банк - юридичну особу.

Отже, Комісія з питань нагляду та регулювання діяльності банків Національного банку України прийняла спірне рішення від 22.02.2006р. №39 на реалізацію вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" (249-15) та у межах повноважень, наданих Нацбанку України Законом України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) .

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ЗАТ "Донгорбанк" щодо визнання незаконними спірних Положень і Рішення Національного банку України та стягнення заподіяної накладенням фінансової санкції шкоди в розмірі 8500грн. є безпідставними.

Судами попередніх інстанцій обставини справи встановлені повно і правильно, але невірно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення судами першої та апеляційної інстанцій незаконних судових рішень. Зазначена обставина у відповідності до ст. 229 КАС України є підставою для скасування судових рішень і ухвалення нового рішення про відмову в позові.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційні скарги Національного банку України та Державного комітету фінансового моніторингу України задовольнити.

Скасувати постанову Господарського суду м. Києва від 12 вересня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 04 грудня 2006 року.

Ухвалити нове судове рішення.

В задоволенні позову закритого акціонерного товариства "Донгорбанк" до Національного банку України, треті особи – Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державний комітет фінансового моніторингу України, про визнання незаконними абзацу 18 пункту 1.2 Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті, затвердженого постановою Національного банку України №508 від 16 грудня 2002 року (z0174-03) , пункту "б" рішення Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків Національного банку України №39 від 22 лютого 2006 року, стягнення заподіяної накладенням фінансової санкції шкоди в розмірі 8500 гривень – відмовити.