Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального теплопостачаючого підприємства "Алчевськтеплокомуненерго"

на ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 14.11.2006 р.

та постанову господарського суду Луганської області від 08.09.2006 р.

у справі № 14/391н-ад (15/114н) господарського суду Луганської області

за позовом Комунального теплопостачаючого підприємства "Алчевськтеплокомуненерго"

до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області

про визнання недійсним рішення, -

В березні 2005 року позивач - Комунальне теплопостачаюче підприємство "Алчевськтеплокомуненерго" (далі в тексті – КТП "Алчевськтеплокомуненерго") звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області № 17 від 07.02.2005 р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останньою постановою господарського суду Луганської області від 08.09.2006 р. (з урахуванням ухвали суду першої інстанції від 18.10.2006 р. про виправлення описки) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 14.11.2006 р. постанову місцевого господарського суду залишено без змін.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані правомірністю прийнятого відповідачем рішення № 17 від 07.02.2005 р., оскільки у позивача не було підстав застосовувати тарифи, встановлені для ІІІ групи споживачів рішенням Алчевського міськвиконкому № 160 від 14.03.2000 р., так як з 01.11.2001 р. рішенням Алчевського міськвиконкому № 900 від 30.10.2001 р. для цієї групи споживачів були введені нові тарифи.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, КТП "Алчевськтеплокомуненерго" оскаржило їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами встановлено, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області в період з 04.01.2005 р. по 21.01.2005 р. було проведено планову перевірку дотримання КТП "Алчевськтеплокомуненерго" у 2003-2004 рр. державної дисципліни цін при встановленні та застосуванні тарифів на послуги теплозабезпечення, за результатами якої складено акт № 04900 від 21.01.2005 р.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем 07.02.2005 р. прийнято рішення № 17 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, відповідно до якого стягнуто з позивача у фонд державного бюджету 41336 грн. 24 коп. додаткової виручки та 82672 грн. 48 коп. штрафу.

Як встановлено судами, висновки відповідача про завищення плати за послуги теплозабезпечення проведені на підставі розрахунків та довідок, температурного графіку роботи котельної 95-70 С, розрахунку температури внутрішнього повітря в громадських будинках. Проти даних розрахунків позивач будь-яких заперечень та зауважень під час судового розгляду справи не надав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій обґрунтували свою правову позицію наступним.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про ціни та ціноутворення" від 03.12.1990 р. № 507-ХІІ державне регулювання цін здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін, граничних рівнів цін або граничних відхилень від державних цін та іншими методами, введеними Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 р. № 1548 (1548-96-п) затверджено повноваження органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів), пунктом 16 якої (в редакції постанови від 11.03.2002 р. № 273) визначено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації встановлюють тарифи на виробництво теплової енергії, а також послуги з теплопостачання, які надаються суб’єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності для всіх споживачів.

Виконавчий комітет Алчевської міської ради в межах повноважень та відповідно до п. 2 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування", розпорядження облдержадміністрації від 30.11.1999 р. № 893 "Про затвердження тарифів на комунальні послуги, що надаються населенню", рішенням від 30.10.2001 р. № 900 затвердив тарифи на послуги теплозабезпечення для ІІ та ІІІ категорії споживачів та ввів їх в дію з 01.11.2001 р.

Згідно додатку до зазначеного рішення тарифи на послуги теплозабезпечення, що надаються КТП "Алчевськтеплокомуненерго" для ІІІ групи споживачів встановлені і для теплоенергії складають 112 грн. 81 коп. за 1 гігакалорію.

Як встановлено судами, позивачем у періоді 2003-2004 рр. нараховувалась плата за фактично надані послуги за 1 кв. м. опалювальної площі за тарифом 3 грн. 95 коп., в той час як рішенням Алчевського міськвиконкому № 900 від 30.10.2001 р. з 01.11.2001 р. для зазначеної ІІІ категорії споживачів затверджено новий тариф за 1 Гкал. – 112 грн. 81 коп. з ПДВ, в результаті чого позивачем пред’явлена до оплати сума значно вище, чим повинна була бути.

Таким чином, суди дійшли правильного висновку, що позивач не мав права застосовувати тарифи, які затверджені в гривнях за 1 кв. м., оскільки рішенням Алчевського міськвиконкому № 900 від 30.10.2001 р. "Про затвердження тарифів на послуги теплопостачання" з 01.11.2001 р. введені нові тарифи та встановлена ціна (тариф) 112 грн. 81 коп. за 1 гігакалорію.

Посилання позивача на рішення Алчевського міськвиконкому № 160 від 14.03.2000 р., яким затверджено тариф на послуги теплопостачання для ІІІ групи споживачів на опалення – 3 грн. 95 коп. за 1 кв. м. обґрунтовано не прийнято до уваги судами, оскільки наведеним вище рішенням Алчевського міськвиконкому № 900 від 30.10.2001 р. для цієї групи споживачів затверджено та введено в дію з 01.11.2001 р. нові тарифи, які визначені в гривнях - 112 грн. 81 коп. за 1 гігакалорію.

За змістом рішення Алчевського міськвиконкому № 900 від 30.10.2001 р. не передбачено можливості застосування тарифу, визначеного рішенням № 160 від 14.03.2000 р.

Крім того, суди обґрунтовано послались на положення "Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" КТМ 204 України 244-94, які затверджені Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству 14.12.1993 р., Міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України, затверджених наказом Державного комітету України з енергозбереження від 25.10.1999 р. № 91 (z0175-00) , Методичних рекомендацій по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості робіт (послуг) на підприємствах і в організаціях житлово-комунального господарства, затверджених наказом Держбуду України від 06.03.2002 р. № 47 (v0047241-02) , згідно яких витрати палива та теплової енергії нормуються в гігаджоулях (ГДж), гігакалоріях (ГКал).

За таких обставин, суди дійшли до вірного висновку, що необхідність у призначенні та проведенні у справі економічної експертизи відсутня.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що висновок судів попередніх інстанцій щодо законності рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 17 від 07.02.2005 р. узгоджується з обставинами справи та відповідає правильному застосуванню норм матеріального права.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Комунального теплопостачаючого підприємства "Алчевськтеплокомуненерго" відхилити.

Ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 14.11.2006 р. та постанову господарського суду Луганської області від 08.09.2006 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.