к/с № К-38153/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Брайка А.І.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання Ликовій В.Б.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекцій у Шевченківському районі м. Києва

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2006 року

та постанову господарського суду міста Києва від 31.08.2006 року

у справі № 28/129-А

за позовом Київського державного підприємства "Український науково-дослідний інститут електропобутових машин "Веста"

до Державної податкової інспекцій у Шевченківському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

Київське державне підприємство "Український науково-дослідний інститут електропобутових машин "Веста" (далі – УНДЕІМ "Веста") звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Державної податкової інспекцій у м. Львові (далі – ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000412610/0 від 15.10.2003 року, яким позивачу визначено пеню за порушення розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 16 507,50 грн.

Постановою господарського суду міста Києва від 31.08.2006 року, залишеною без змін ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2006 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанції, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва оскаржила їх у касаційному порядку. В касаційні скарзі відповідач просить оскаржені рішення скасувати.

Перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фахівцями ДПІ у Шевченківському районі м. Києва здійснено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства. В ході перевірки встановлено порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті та нарахована пеня у розмірі 16 507,50 грн.

Зазначене порушення відображено у акті перевірки від 13.10.2003 року № 115/26-20/10/14314334, на підставі якого15.10.2003 року винесено спірне податкове повідомлення-рішення № 0000412610/0.

Судами встановлено, що 01.11.2002 року між Закритим акціонерним товариством "Атлант" (Бєларусь) та позивачем було укладено договір № 185/410-7-2002 на загальну суму 131 000 грн.

Відповідно до п. 3.3 зазначеного договору датою виконання зобов’язання в цілому вважається дата підписання замовником акта приймання-передачі науково-технічної продукції по закінченню останнього етапу роботи за умови виконання зобов’язань по всіх етапах, які зазначенні в календарному плані договору.

Відповідно до п. 5.2 договору початком виконання робіт вважається перерахування авансу у розмірі 50% від вартості робіт, які перераховуються на розрахунковий рахунок позивача в 10-денний строк з моменту підписання договору.

01.11.2003 року підписано акт № 3 про виконання зобов’язання за договором.

На виконання умов договору позивачу 21.05.2003 року було перераховано авансову суму, яка надійшла на розрахунковий рахунок 22.05.2003 року.

Повна оплата за договором проведена 12.11.2003 року (25 997,50 грн.) та 17.11.2003 року (40 000 грн.). Зазначені кошти відповідно надійшли на розрахунковий рахунок 12.11.2003 року та 19.11.2003 року.

25.12.2003 року виготовлена продукція у повному обсязі на суму 131 000грн.передана замовнику, що підтверджується вантажною митною декларацією.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" – виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України. А згідно ст. 4 цього Закону – порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми не одержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Таким чином, сплата нерезидентом за виготовлену продукцію відбулася до вивезення продукції за межі митної території України, а отже до початку перебігу строку, встановленого ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", тому суди вірно визначились, що у відповідача не було підстав для нарахування позивачу пені в сумі 16 507,50 грн. в порядку ст. 4 цього Закону.

Керуючись ст.ст. 160, 210 – 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд

Касаційну скаргу Державної податкової інспекцій у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення, аухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2006 року та постанову господарського суду міста Києва від 31.08.2006 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 – 238 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Ухвала складена у повному обсязі 21.04.2008р.

З оригіналом згідно