К-402/07 Про визнання незаконними дій, щодо розповсюдження письмової неправдивої, дискредитуючої інформації - Текст документа

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 7 квітня 2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29 червня 2006 року у справі за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до прокуратури Тернівського району м. Кривого Рогу про визнання дій незаконними та стягнення суми у відшкодування моральної шкоди,-

Встановила:

У лютому 2006 року суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до прокуратури Тернівського району м. Кривого Рогу про визнання незаконними дій відповідача щодо розповсюдження письмової неправдивої, дискредитуючої позивача інформації, викладеної у вимогах від 05.08.2005р. № 1648 вих. 05, направлених до Пожежної частини-16, Північної МДПI у м. Кривому Розі, Тернівського РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області, Тернівської СЕС, Тернівського виконкому та Криворізької регіональної державної екологічної інспекції, а також про стягнення з відповідача 50 000,00 грн. моральної шкоди, завданої вказаними діями відповідача, та зобов'язання останнього скасувати письмово розповсюджену неправдиву інформацію про позивача, шляхом направлення в ці самі органи повідомлення про її спростування.

В обгрунтування позовних вимог позивач послався на те, що інформація, щодо нього, яка містилась у вимогах прокурора і була направлена ним у вказані інстанції, не відповідає дійсності, оскільки проведені цими установами перевірки не виявили суттєвих порушень законодавства позивачем. ОСОБА_1 зазначає, що такими діями йому спричинено моральну шкоду, оскільки він змушений захищати свою ділову репутацію, втрачаючи при цьому робочий час.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 7 квітня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29 червня 2006 року, провадження у справі закрито, оскільки спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, в якій ставиться питання про їх скасування та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, прокуратурою Тернівського району м.Кривий Ріг 05.08.2005року в зв'язку з перевіркою законності функціонування станції технічного обслуговування, що належить суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1, ряду контролюючих органів були направлені вимоги про проведення перевірок в порядку ст. ст.8,20 Закону "Про прокуратуру" (1789-12) . Одним із пунктів вимоги було завдання контролюючим органам перевірити також всі станції технічного обслуговування, що розташовані на території Тернівського району м.Кривий Ріг.

Позивач вважав дії прокурора незаконними, оскільки, на його думку, у вимогах до контролюючих органів містилась дискредитуюча його, як підприємця, інформація.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що спір не є публічно-правовим, оскільки прокурор не здійснював щодо позивача владні управлінські функції, з таким висновком погодився і суд апеляційної інстанції.

На думку суду касаційної інстанції, суд повно встановив фактичні обставини справи і правильно застосував до них норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 3 КАС України (2747-15) справою адміністративної юрисдикції визнається переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, специфіку публічно-правового спору визначають відносини влади-підпорядкування, коли один із суб'єктів законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги такого владного суб'єкта. У випадку, якщо суб'єкт у спірних правовідносинах не здійснює владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України (2747-15) ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідач, здійснюючи прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів, не вчиняв будь-яких владних функцій щодо позивача, а доручив провести перевірки діяльності суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 контролюючим органам, а, відтак, не здійснював щодо позивача владні управлінські функції. Оскільки у спірних правовідносинах прокуратурою Тернівського району м. Кривий Ріг не здійснювались владні управлінські функції щодо позивача, суд обгрунтовано закрив провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 157 КАС України (2747-15) .

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 КАС України (2747-15) як підстави для зміни, скасування судового рішення. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.

Керуючись статтями 220,220-1,230 - Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -Ухвалила:

Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 7 квітня 2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29 червня 2006 року залишити без змін.