Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

при секретарі: Прудкій О.В.

за участю представників:

позивача: Юхименка М.П.

відповідача: Шпильки С.В., Прихожанової I.В., Волошина В.В.

розглянувши касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09 березня 2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 червня 2006 року

у справі № 38/156

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"

до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У липні 2005р. позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог від 01.09.2005р., поставлено питання про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Нікопольської ОДПI Дніпропетровської області №0001082342/2/26331 від 08.07.2005р. в частині донарахування податку на прибуток в сумі 1025263,58грн. та штрафних санкцій в сумі 820210,86грн..

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що доводи податкового органу щодо необхідності віднесення до складу валових витрат сум заборгованості, що визнана в судовому порядку, є хибними, оскільки вважає, що заборгованість підприємства перед Спільним українсько-швейцарським підприємством з іноземними інвестиціями "Закрите акціонерне товариство "Барі" не є безнадійною заборгованістю в розумінні п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) .

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09 березня 2006р., залишеним без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 червня 2006р., позовні вимоги було задоволено частково. Визнано недійсним оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині донарахування податку на прибуток у сумі 1025263,58грн. та штрафних санкцій в сумі 820210,86грн. В іншій частині первісно заявлених позовних вимог провадження у справі припинено.

Задовольняючи позовні вимоги щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Нікопольської ОДПI Дніпропетровської області №0001082342/2/26331 від 08.07.2005р. в оскаржуваній частині, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у податкового органу не було підстав для застосування до заборгованості позивача перед Спільним українсько-швейцарським підприємством з іноземними інвестиціями "Закрите акціонерне товариство "Барі" норм п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , оскільки не було належним чином доведено, що вказана заборгованість є безнадійною чи сумнівною. А отже, відсутні підстави для корегування валових витрат.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх інстанцій, вказуючи на неправильне застосування норм матеріального права, до суду касаційної інстанції звернувся відповідач, яким у касаційній скарзі поставлено питання про скасування рішення суду першої інстанції від 09 березня 2006р., ухвали суду апеляційної інстанції від 19 червня 2006р. та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом було проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" за період з 01.04.2004р. по 31.12.2004р., про що складено акт №78/231.00186520 від 24.05.2005р..

Висновками вказаного акту перевірки, зокрема, зазначено, що підприємством в порушення п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) не було віднесено суми заборгованості за поставлену електроенергію щодо яких є рішення суду про стягнення з ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" та по якій здійснена оплата грошовими коштами до валових витрат на загальну суму 5012400,00грн., а також в порушення п.4.1 ст.4 та п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) склад валового доходу не збільшений на суму непогашеної заборгованості, що визнана у судовому порядку на загальну суму 9113454,35грн.. Вказані висновки, в тому числі, знайшли відображення у податковому повідомленні-рішенні №0001082342/2/26331 від 08.07.2005р..

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та Спільним українсько-швейцарським підприємством з іноземними інвестиціями "Закрите акціонерне товариство "Барі" 28.05.1998р. було укладено договір №873-468/98-п, відповідно до якого останнім було поставлено позивачу електроенергію 180000000квт/год.. Позивач сплачував за спожиту електроенергію згідно виставлених постачальником рахунків.

В подальшому, 16.09.1999р. між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого позивач визнав заборгованість перед Спільним українсько-швейцарським підприємством з іноземними інвестиціями "Закрите акціонерне товариство "Барі" у сумі 7599,43грн., яку було погашено 26.10.2001р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №35/265 (10/191-9/483) від 07.08.2003р., що вступило в законну силу, з ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" на користь Спільного українсько-швейцарського підприємства з іноземними інвестиціями "Закрите акціонерне товариство "Барі" було стягнуто 7742274,76грн. боргу який виник на підставі курсової різниці вартості електроенергії та 1369428,28грн. пені за прострочення платежу.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2004р. у даній справі було затверджено мирову угоду між сторонами щодо суми заборгованості, стягнутої за вищезазначеним рішенням, а саме, сторони дійшли згоди, щодо суми боргу, яка підлягає сплаті позивачем Спільному українсько-швейцарському підприємству з іноземними інвестиціями "Закрите акціонерне товариство "Барі" і яку визначили в розмірі 5012400,00грн. та визначили строки погашення цього боргу.

На виконання своїх зобов'язань за мировою угодою протягом липня-грудня 2004р. позивачем на рахунок Спільного українсько-швейцарського підприємства з іноземними інвестиціями "Закрите акціонерне товариство "Барі" позивачем були перераховані грошові кошти в сумі 5012400,00грн..

Податковий орган дійшов висновку, що вказана операція не знайшла відображення у складі валових витрат та, відповідно, в деклараціях з податку на прибуток підприємства за III квартал 2004р. та 2004р. як того вимагає п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) .

Виходячи з визначення п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Строки, визначені абзацом "а" цього підпункту, поширюються також на випадки, коли покупець не надав відповідь на претензію, надіслану продавцем, у строки, визначені господарсько-процесуальним законодавством.

Строки, визначені абзацом "б" цього підпункту, застосовуються незалежно від того, чи розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи із примусового стягнення боргу чи ні.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками, яких дійшли суди попередніх інстанцій, що спірна сума заборгованості за електроенергію в розмірі 5012400,00грн. за договором, укладеним між позивачем та Спільним українсько-швейцарським підприємством з іноземними інвестиціями "Закрите акціонерне товариство "Барі" не можна вважати ні сумнівною, ні безнадійною, оскільки вказана заборгованість визнана та підтверджена сторонами у затвердженій судом мировій угоді а також сплачена позивачем. Крім того, вказана заборгованість не відповідає ознакам, які визначали б її як безнадійну згідно п.1.25 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) . Таким чином, немає правових підстав для застосування норм, які містяться у ст.12 вказаного вище закону до операції з погашення позивачем перед Спільним українсько-швейцарським підприємством з іноземними інвестиціями "Закрите акціонерне товариство "Барі" заборгованості за договором №873-468/98-п.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповіда ють дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , -

ухвалив:

Касаційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09 березня 2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 червня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.