Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – судді Ліпського Д.В.

суддів: Гуріна М.І., Федорова М.О., Цуркана М.І.,Юрченка В.В.,

секретар: Мудрицька Ю.В.

за участю представника відповідача – Парфіменка М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом орендного підприємства "Малинський спецкар'єр" до Малинської районної державної адміністрації Житомирської області, третя особа : приватне-орендне сільськогосподарське підприємство ім. Чкалова про скасування розпорядження за касаційною скаргою Малинської районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2006 року, -

Орендне підприємство "Малинський спецкар'єр" звернулося до господарського суду з позовом до Малинської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправним і скасування розпорядження відповідача №95 від 31 березня 2005 року "Про розгляд заяв громадян, клопотань підприємств, з питань надання, вилучення ( викупу ) відчуження земельних ділянок" в частині надання дозволу на розробку документації із землеустрою ( проекту землеустрою ) щодо відведення земельної ділянки Приватно-орендному сільськогосподарському підприємству ім.Чкалова. Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідач в порушення закону, надав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 5 га в межах земельної ділянки площею 15,6 га, право користування якою позивач, як він вважає, набув ще у 1979 році. Враховуючи наведене позивач просив суд зобов'язати відповідача оформити право користування земельною ділянкою позивачу, передавши останньому в оренду земельну ділянку площею 14,9 га, для чого укласти договір оренди.

Постановою господарського суду Житомирської області від 5 червня 2006 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2006 року рішення суду першої інстанції скасовано. Прийняте нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, оскільки суд апеляційної інстанцій порушив норми матеріального та процесуального права, а саме : висновки суду апеляційної інстанції не відповідають обставинам справи ; судом апеляційної інстанції порушені принципи адміністративного судочинства.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши доводи касаційної скарги за матеріалами справи щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що розпорядженням Малинської районної державної адміністрації Житомирської області №95 від 31 березня 2005 року "Про розгляд заяв громадян, клопотань підприємств, з питань надання, вилучення ( викупу ) відчуження земельних ділянок" Приватно-орендному сільськогосподарському підприємству ім.Чкалова, надано дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею5,0 га

Малинським міським комунальним підприємством "Земельно-кадастрове бюро" на виконання розпорядження відповідача та за замовленням третьої особи розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для рибгосподарських потреб за рахунок земель запасу Любовицької сільської ради Милинського району Житомирської області загальною площею3.2221 га

Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що відповідно до ч.2 ст. 22 Земельного кодексу України водні об'єкти не належать до земель сільськогосподарського призначення, а тому використання земель сільськогосподарського призначення для риборозведення чинним Земельним Кодексом України (2768-14) не передбачено. Оскільки землі, які погоджені для риборозведення, належать до земель сільськогосподарського призначення і до категорії земель водного фонду не віднесені, то оскаржуване розпорядження відповідача суперечить ст.ст. 18, 19, 20 та 22 Земельного Кодексу України.

Крім того, судом, на підставі досліджених в судовому засіданні документів та рішень судів, обгрунтовано встановлено фактичне користування позивачем спірною земельною ділянкою в розмірі14,9 га

Стаття 141 Земельного Кодексу України містить підстави припинення права користування земельною ділянкою. Перш ніж надавати дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки органи місцевого самоврядування повинні вирішити питання про вилучення у користувача земельної ділянки. Відповідне рішення органом місцевого самоврядування не приймалося, що призвело до порушення прав позивача.

Відповідно до ч.5 ст. 120 Земельного Кодексу України при переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.

Посилання представника Малинської РДА в касаційній скарзі на те, що право користування земельною ділянкою колишнього дитячого будинку ім. Чапаєва у Малинського комбінату НБМ ніколи не виникало та позивач не надав жодних документів, згідно яких ОП "Малинський спецкар'єр" надавалася земельна ділянка на території Привітнянського територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів, та які б посвідчували право користування, колегія суддів не приймає до уваги оскільки відповідно до ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи те, що посилання відповідача в касаційній скарзі на порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом апеляційної інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивоване і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230 КАС України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Малинської районної державної адміністрації Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2006 року по справі за позовом орендного підприємства "Малинський спецкар'єр" до Малинської районної державної адміністрації Житомирської області, третя особа : приватне-орендне сільськогосподарське підприємство ім. Чкалова про скасування розпорядження – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.ст. 237 КАС України.