Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.І.,

суддів: Білуги С.В.,

Гаманка О.І.,

Заїки М.М.,

Загороднього А.Ф.,

при секретарі Замезі Ю.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ємільчинського районного суду Житомирської області від 11.04.06 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 02.06.06 року у справі за позовом ОСОБА_1 до обласного центру по нарахуванню виплат пенсій та допомог головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, управління Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області про стягнення невиплачених коштів передбачених Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , -

У березні 2006 року ОСОБА_1. звернулася до Ємільчинського районного суду Житомирської області з позовом до обласного центру по нарахуванню виплат пенсій та допомог головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, управління Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області про стягнення невиплачених коштів передбачених Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

Постановою Ємільчинського районного суду Житомирської області від 11.04.06 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. було відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 02.06.06 року апеляційну скаргу ОСОБА_1. було залишено без задоволення, а постанову Ємільчинського районного суду Житомирської області від 11.04.06 року - без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Ємільчинського районного суду Житомирської області від 11.04.06 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 02.06.06 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що позивач проживає в с. Степанівна Ємільчинського району Житомирської області, яке віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю і є потерпілою внаслідок Чорнобильської 4 катастрофи категорії. Оскільки ОСОБА_1. компенсаційні виплати, передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) виплачувалися в абсолютних розмірах, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.96 року № 836 (836-96-п) , а не статей 37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вона звернулася до суду.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні посиленого радіоекологічного контролю 30 процентів від мінімальної заробітної плати.

Згідно абзацу 2 частини 1 статті 39 вищенаведеного Закону громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Зі змісту вимог законів України про встановлення розмірів мінімальних заробітних плат на 2002-2005 роки не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми статей 37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.96 року № 836 (836-96-п) у 1996 році розміри компенсаційних виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розміру, встановленому іншими законами України. Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягають саме статті 37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та законодавство щодо розмірів мінімальних заробітних плат на 2002-2005 роки, а не постанова Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.1996р. № 836 (836-96-п) .

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 01.01.03 року 185 грн., з 01.12.03 року 205 грн., з 01.09.04 року 237 грн., з 01.01.05 року 262 грн., з 01 .04.05 року 290 грн., з 01.07.05 року 310 грн., з 01.09.05 року 332 грн., з 01.01.06 року 350 грн.

В зв'язку з викладеним, розмір не виплачених коштів позивачу передбачених статтею 37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.03.03 року до 28.02.06 року становить 2575 грн. (55,50 грн. х 9 міс.=499,5грн., 61.50 грн. х 9 міс.=553,50 грн., 71.10 грн. х 4 міс.=284,40 грн., 78,60 грн. х 3 міс.=235,8 грн., 87 грн. х 3 міс.=261 грн., 93 грн. х 2 міс.=186 грн., 99,60 грн. х 4 міс.=398,4 грн., 105 грн. х 2 міс.=210 грн.) - за винятком коштів одержаних по 1.60 грн. за період з 01.03.03 року по 28.02.06 року в сумі 53,60 грн., які підлягають стягненню з обласного центру по нарахуванню виплат пенсій та допомог головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації.

Розмір не виплачених коштів позивачу передбачених статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.03.03 року до 28.02.06 року становить 8574,80 грн. (179,80 грн. х 9 міс.=1618,2грн., 199,80 грн. х 9 міс.=1798,20 грн., 231.80 грн. х 4 міс.=927,20 грн., 256,80 грн. х 3 міс.=770,40 грн., 284,80 грн. х 3 міс.=854,40 грн., 304,80 грн. х 2 міс.=609,60 грн., 326,80 грн. х 4 міс.=1307,20 грн., 344,80 грн. х 2 міс.=689,60 грн.) за винятком коштів одержаних по 5,20 грн. за період з 01.03.03 року по 28.02.06 року в сумі 187,20 грн., які підлягають стягненню з управління Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області.

Зважаючи на те, що обставини справи встановлені судом повно і правильно, але суди порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Ємільчинського районного суду Житомирської області від 11.04.06 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 02.06.06 року у справі за позовом ОСОБА_1 до центру по нарахуванню виплат пенсій та допомог головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, управління Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області про стягнення невиплачених коштів передбачених Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) скасувати.

Ухвалити нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з обласного центру по нарахуванню виплат пенсій та допомог головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 допомогу у зв'язку з обмеженим споживанням продуктів харчування місцевого виробництва за період з 01.03.03 року по 28.02.06 року в сумі 2575 грн.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю за період з 01.03.03 року по 28.02.06 року в сумі 8574,80 грн.

Постанова оскарженню не підлягає.