К-16941/06 Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, яким позивачу визначено податкові зобов'язання за платежем податок на прибуток - Текст документа

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.I., Костенка М.I., Маринчак Н.Є., Рибченко А.О.,

при секретарі: Євтушевському В.М.,

за участю представників:

від позивача - Павлунька В.М.,

від відповідача - Талабана В.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кременецької МДПI на рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.08.2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.11.2005 року по справі №12/211-2157 за позовом ТОВ "Ланівці - цукор" до Кременецької МДПI про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 25.08.2005 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.11.2005 року, позовні вимоги ТОВ "Ланівці - цукор" до Кременецької МДПI про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 21/000022320/0 від 16 червня 2004 року - задоволено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач 22 березня 2006 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.10.2006 року відповідачу поновлено строк на касаційне оскарження судових рішень, касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі Кременецька МДПI просить скасувати судові рішення та постановити нове - про відмову в задоволені позову посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення - без змін з врахуванням наступного.

На підставі досліджених в судовому засіданні з дотриманням норм процесуального права доказів, судом було встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 21/000022320/0 від 16.06.2005 року, яким позивачу визначено податкові зобов'язання за платежем податок на прибуток, всього на суму 182760 грн., де 104700 грн. - основний платіж та 78060 грн. - штрафні (фінансові) санкції, стали результати проведеної Лановецьким відділенням Збаразькоїю МДПI (правонаступник - Кременецька МДПI) планової перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ "Ланівці-цукор" за період з 01.04.2003 р. по 31.12.2003 р., які були відображенні в акті від 14.06.2004 року складено акт б/н.

Зазначеним актом, зокрема, встановлено порушення позивачем п.4.1 ст.4, п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) та п.17.2 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , а саме, не нараховано та не сплачено штрафної санкції на проведене в IV кварталі 2003 р. коригування з суми 142800 грн.; п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , а саме, не включено у валові доходи, доходи від продажу мішків в сумі 50000 грн. та не нараховано податок на прибуток в сумі 15000 грн.. за IV квартал 2003 р.; порушено п.5.1 ст. 5 вищевказаного Закону - завищено валові витрати в сумі 299100 грн. та занижено податок на прибуток в сумі 89730 грн. за IV квартал 2003 р.

Задовольняючи вимоги ТОВ "Ланівці - цукор" та визнаючи недійсним податкове повідомлення-рішення Кременецької МДПI № 21/000022320/0 від 16 червня 2004 року, суди виходили з встановлених по справі обставин, зокрема.

Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 12.11.2003 р. між ТОВ "Ланівці-цукор" та державним підприємством "Укррезерв" було укладено договір № 1954 про поставку та закладення до державного резерву України 2000 тонн цукру-піску за ціною 1975 грн. (без врахування ПДВ). Факт виконання умов договору підтверджується, зокрема, накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей.

В грудні 2003 року позивач реалізував ДП "Укррезерв" цукор-пісок в мішкотарі на суму 4740000 грн. та включив до складу валових доходів за IV квартал 2003 року дохід від реалізації цукру-піску за датою відвантаження цукру ДП "Укррезерв", згідно із п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) .

Як вбачається з пункту 1.2 договору № 1954 від 12.11.2003 р., даний договір укладений за результатами тендера на право постачання продукції до державного резерву (протокол № 27 від 05.10.2003 р.).

За умовами зазначеного договору, закріпленими в розділі 7, вартість тари, а саме нових тканих мішків, в які мав бути упакований цукор, ввійшла в договірну ціну товару, який поставлявся. Акт перевірки не містить посилань на документи, які б фіксували продаж мішкотари окремо від цукру.

Враховуючи зазначені обставини, суди попередніх інстанцій прийшли до обгрунтованого висновку щодо відсутність підстав для нарахування позивачу зобов'язання з податку на прибуток в сумі 18000 грн., за порушення п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) .

Згідно із визначенням, наведеним в п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 вищевказаного Закону суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 6.3 - 5.7 цієї статті.

Статутом ТОВ "Ланівці" (п.1.6) передбачено, що предметом діяльності позивача є виробництво та реалізація цукру-піску та продуктів переробки цукрових буряків.

Надання позивачем послуг ТОВ "Цукорінвест", спростовується відсутністю актів про надання послуг, обов'язковість яких встановлена п.3.2 договору № 86 від 02.09.2003 р.

Щодо застосування податковим органом до позивача штрафних санкцій, у відповідності із п.п.17.1.з п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , судами встановлено що помилкове віднесення у першому півріччі 2003 року витрат на покращення основних засобів в сумі 476000 грн. до валових витрат виявлено позивачем і така помилка була самостійно виправлена платником податку в грудні 2003 року шляхом подання скоригованої декларації, що не призвело до заниження суми податкового зобов'язання з податку на прибуток.

Таким чином, на час проведення перевірки, у податкового органу були відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення податкового законодавства, яке не мало місця.

З огляду на зазначене, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до обгрунтованого висновку про необхідність визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Кременецької МДПI № 21/000022320/0 від 16.06.2005 року.

Відповідно до ч.1ст.224 КАС України (2747-15) , суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій

Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України (2747-15) , колегія -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Кременецької МДПI залишити без задоволення, на рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.08.2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.11.2005 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Відповідальний секретар: