Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий Нечитайло О.М.

Судді: Брайко А.І.

Голубєва Г.К.

Пилипчук Н.Г.

Федоров М.О.

при секретарі судового засідання Ликовій В.Б.

за участю представників:

позивача: Леснічевський Р.Г., дов. від 17.03.2008р. №08/3

відповідача: Кравченко О.А. дов. від 11.01.2008р. № 13-70

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Вікторія"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду

від 27.02.2007р.

у справі № 29/440-06-11223А

за позовом Закритого акціонерного товариства "Вікторія"

до Державної інспекції з контролю за цінами

в Одеській області

про визнання протиправним та скасування рішення

Закрите акціонерне товариство "Вікторія" (надалі – позивач, ЗАТ "Вікторія") звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області (надалі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 14.09.2006р. № 582.

Постановою господарського суду Одеської області (суддя – Аленін О.Ю.) від 20.11.2006р. у справі № 29/440-06-11223А позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 14.09.2006р. № 582, стягнено з Державного бюджету України на користь ЗАТ "Вікторія" 3,40 грн. судового збору.

Зазначене рішення мотивовано тим, що висновки акту перевірки щодо порушення позивачем вимог п. 2 приміток до Розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 02.10.2003р. № 790/А-2003 "Про регулювання цін на основні продовольчі товари" грунтуються на помилковому визначенні відповідачем сфери застосування вимог зазначеного підзаконного нормативного акту, з огляду на що, рішення про застосування економічних санкцій прийняте, на основі таких висновків є - неправомірним та підлягає скасуванню.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду (судова колегія у складі: головуючий: Жукова А.М., судді: Величко Т.А., Бойко Л.І.) від 27.02.2007р. у справі №29/440-06-11223А: постанову господарського суду від 20.11.2006р. у справі № 29/440-06-11223А скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вказана постанова мотивована тим, що відповідачем обгрунтовано встановлено порушення позивачем при здійсненні реалізації цукру-піску оптовому підприємству ТОВ "Діалог" по накладній №281005 від 28.10.05 р., вимог Розпорядження Одеської обласної державної адміністрації №790/А-2003 від 2.10.2003 р. "Про регулювання цін на основні продовольчі товари", з огляду на що винесення рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 14.09.2006р. № 582 є - правомірним.

ЗАТ "Вікторія", не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням господарського суду апеляційної інстанції, з підстав неправильного розуміння норм матеріального права, звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.02.2007р. у справі №29/440-06-11223А повністю та залишити в силі судове рішення господарського суду першої інстанції у вказаній справі.

Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу ЗАТ "Вікторія", за змістом яких доводи та вимоги вканої касаційної скарги вважає необгрунтованими та просить залишити останню без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної без змін

Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Перевіркою з питання правильності формування і застосування цін ЗАТ "Вікторія" за період з 01.01.05 р. по 01.04.06 р. Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області встановлено, що підприємство на підставі договору поставки №25/01 від 03.01.04 р. одержувало від ТОВ "Прикарпатський торговий дім" цукор-пісок виробництва ТОВ "Волиньцукор плюс" в кількості 255 т. із яких передано у виробництво по собівартості - 61,2т., а 164 т. реалізовано оптовому підприємству ТОВ "Діалог" по накладній №281005 від 28.10.05 р.

В порушення Розпорядження Одеської обласної державної адміністрації №790/А-2003 від 2.10.2003 р. "Про регулювання цін на основні продовольчі товари", на думку відповідача, підприємством сформовано ціни за 1 кг. цукру із застосуванням оптової надбавки у розмірах: 54,8; 33,4; 36,7; 31,2; 9,6; - 22,9% замість 5% до ціни виробника, внаслідок чого додатково одержано виручку в сумі 57 934,20 грн. За результатами перевірки складено акт №000811 від 21.08.06 р. та на підставі ст. 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення", на підставі висновків якого відповідачем прийнято Рішення "Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін", зокрема вилучено в доход державного бюджету 57 934,20 грн. неправомірно одержаної виручки та 115 868,40 грн. штрафу, про що прийнято рішення №582 від 14.09.2006 р.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ЗАТ "Вікторія" підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Правовою підставою, що зумовила різне розуміння господарськими судами першої та апеляційної інстанцій сфери застосування Розпорядження Одеської обласної державної адміністрації №790/А-2003 від 2.10.2003 р. "Про регулювання цін на основні продовольчі товари" було питання чи слід розповсюджувати норми зазначеного розпорядження на правовідносини між підприємствами, що займаються оптовою торгівлею товарами.

З даного приводу судова колегія Вищого адміністративного суду України дійшла наступних висновків.

Відповідно до Постанови КМУ від 25.12.1996 р. №1548 (1548-96-п) (із змінами) "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів) обласним державним адміністраціям надано право на встановлення торгівельних надбавок до оптової ціни виробника на цукор, на підставі якої Розпорядження Одеської ОДА №790/А-2003 встановлено граничні торгівельні надбавки до оптово-відпускних цін товаровиробників (митної вартості) на основні продовольчі товари (12 найменувань) в т.ч. цукор-пісок у розмірі 20%.

У примітках до цього Розпорядження зазначено, що у торгівельних надбавках враховано оптову надбавку та ПДВ (єдиний податок). Понад рівень торгівельних надбавок можуть включатися витрати суб'єктів підприємницької діяльності з розфасування та пакування товарів, а також транспортні витрати за винятком внутрішньоміських перевезень. Перерозподіл торгівельних надбавок між оптовими та роздрібними підприємствами торгівлі здійснюється за умови, що граничний рівень оптової надбавки становить 5%. Залишки зазначених товарів на підприємствах та організаціях дооцінюються (уцінюються) з дня набрання чинності Розпорядження і реалізується за цінами сформованими з торгівельними надбавками, передбаченими цим Розпорядженням.

З огляду на викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується із висновком господарського суду першої інстанції в частині, що при здійсненні державного регулювання цін на основні продовольчі товари нормативно розмежовуються господарські правовідносини, які виникають у сфері торгівлі основними продовольчими товарами, а саме це правовідносини між підприємствами роздрібної торгівлі та споживачами в межах яких вищезазначеним розпорядженням встановлюється гранична торговельна надбавка, зокрема, на цукор-пісок у розмірі 20% до оптово-відпускних цін товаровиробників та, це правовідносини між підприємствами оптової торгівлі та підприємствами роздрібної торгівлі в межах яких п. 2 приміток до розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 02.10.2003р. №790/А-2003 встановлюється порядок формування оптової надбавки (5%) при реалізації підприємствами оптової торгівлі основних продовольчих товарів підприємствам роздрібної торгівлі.

Як встановлено уході розгяляду справи, згідно акту перевірки № 000811 від 21.08.2006р., покладеного відповідачем в обґрунтування оскаржуваного по даній справі рішення №582 від 14.09.2006р., ЗАТ "Вікторія" по накладній №281005 від 28.10.2005р. було реалізовано 164т. цукру-піску ТОВ "Діалог" - оптовому підприємству.

З урахуванням вищезазначеного, судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками господарського суду першої інстанції про те, що під час проведення вибіркової перевірки правильності формування та застосування ЗАТ "Вікторія" за період часу з 01.01.2005р. по 01.04.2006р. цін на основні продовольчі товари, згідно акту №000811 від 21.08.2006р., відповідачем було застосоване державне регулювання цін на основні продовольчі товари (п. 2 приміток до розпорядження) щодо господарських правовідносин, що виникли між оптовими підприємствами, та які не підпадають під дію розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 02.10.2003р. №790/А-2003, оскільки останнім (про що зазначалось вище) передбачено порядок формування оптової надбавки (5%) при реалізації підприємствами оптової торгівлі основних продовольчих товарів підприємствам роздрібної торгівлі.

Таким чином, судова колегія Вищого адміністративного суду України, на підставі аналізу законодавства України, в частині, що регулює спірні правовідносини сторін, дійшла висновку про необгрунтованість поширення відповідачем сфери дії Розпорядження Одеської обласної державної адміністрації №790/А-2003 від 2.10.2003 р. "Про регулювання цін на основні продовольчі товари" на господарські правовідносини ЗАТ "Вікторія" та ТОВ "Ділог", з огляду на що підстави для застосування до позивача встановлених оскаржуваним рішенням санкцій – є спростованими.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що господарський суд Одеської області дійшов правильних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і відповідним чином застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.

Тому, судова колегія Вищого адміністративного суду України, встановивши наявність підстав, передбачених нормативно-правовим приписом ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

1 Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Вікторія" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.02.2007 р. у справі № 29/440-06-11223А – задовольнити.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.02.2007 р. у справі скасувати, а постанову господарського суду Одеської області від 20.11.2006р. у справі №29/440-06-11223А – залишити в силі.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.