к-424/07 Про оскарження почстанови заявлення неправдивих відомостей у вантажній митній декларації як підстави для звільнення від сплати податків і зборів - 18.03.2008 Прийняття

У червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про оскарження правового акту індивідуальної дії, посилаючись на те, що відповідач неправомірно виніс постанову про порушення митних правил, передбачених ст. 355 МК України. Вважає, що правопорушення не можна вважати триваючими і з часу вчинення дій (15 липня 2004 р.), які відповідач вважає порушенням митних правил, строки притягнення до відповідальності передбачені чинним законодавством України, сплинули ще до дати складення протоколу.

Постановою Київського районного суду Донецької області від 18 липня 2006 року було задоволено позов.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 1 грудня 2006 року апеляційну скаргу відповідача відхилено, постанова суду першої інстанції залишена без змін.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій, посилаючись на неправомірне застосування норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню. Постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій - скасуванню, справа - направленню на новий судовий розгляд.

Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що постановою заступника начальника Донецької митниці від 16 травня 2006 року ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні порушень митних правил, передбачених ст.355 МК України, а саме, заявлення неправдивих відомостей у вантажній митній декларації як підстави для звільнення від сплати податків і зборів, а також несплату належних платежів у повному обсязі до теперішнього часу, що призвело до недоборів податків та зборів і на нього було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 8 500 гри.

Задовольняючи позовні вимоги, суд дійшов висновку, що відповідачем при провадженні в справі про порушення митних правил були допущені суттєві порушення і не погоджується, що порушення митних правил позивачем є триваючими, оскільки не характеризуються безперервністю його вчинення протягом певного часу.

Проте цей висновок суду грунтується на неповному з"ясуванні обставив справи та закону, яке має суттєве значення для правильного вирішення справи.

Ухвалюючи рішення, судом безпідставно акцентовано увагу лише на одній частині статті 355 МК України, а саме на заявленні в митній декларації неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими порушеннями як підстави для звільнення від сплати податків і зборів.

Відповідно до ст. 355 МК України передбачено декілька складів адміністративного правопорушення і в цьому випадку має місце несплата недоплачених податків та зборів в певний період, вже після завершення митного оформлення, що кваліфікується як інші протиправні дії, які спричинили недобори податків і зборів. До цього часу митні платежі та пеня не сплачені у повному обсязі, тому правопорушення є триваючим, враховуючи, що адміністративне правопорушення з боку позивача було виявлено в ході комплексної перевірки Донецької митниці за період з 1 квітня 2002 року по 1 березня 2006 року, результати якої були доведені до Голови Державної Митної служби України 4 квітня 2006 року, перебіг двомісячного строку накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу починається саме з цієї дати.

Таким чином, на протязі 3 років з дня оформлення вантажної митної декларації митний орган має право перевірити достовірність заявлених даних у ВМД, донарахувати декларанту несплачену частину митних платежів та здійснити дооформлення ВМД шляхом внесення відповідних відомостей про доплату з проставлянням штампу сплачено на дату донарахування.

Згідно вимог п. 5 ст. 41 МК України однією з форм митного контролю є перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митні кордон України.

Відповідно до ст. 69 МК України митний контроль може здійснюватись незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів.

Тобто, в розумінні тривалості, митний контроль не завершується датою випуску товарів у певний митний режим, для сплати митних платежів за ВМД є період 3 роки. З часу виявлення ПМП у цей період застосовуються вимоги ст. 328 МК України про триваюче порушення, яке складається в невиконанні обов'язку декларанта сплатити та доплатити (у термін 3 роки) необхідні платежі.

У рішенні по справі суд не дав належну оцінку зазначеним обставинам, що має суттєве значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, постановлене по справі судове рішення є незаконним і не відповідає обставинам справи, нормам процесуального закону, тому воно підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

За правилами ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Донецької митниці задовольнити частково.

Постанову Київського районного суду Донецької області від 18 липня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 1 грудня 2006 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.