Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів - Смоковича М.І.,

Весельської Т.Ф.,

Горбатюка С.А.,

Мироненка О. В.,

Чумаченко Т. А.,

провівши у порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_1,ОСОБА_2 до ОСОБА_3, виконавчого комітету Верхневодянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, Рахівського районного відділу земельних ресурсів, про визнання державного акту на право приватної власності на землю недійсним,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Апеляційного суду Закарпатської області від 6 червня 2006 року, -

Постановою Рахівського районного суду Закарпатської області від 27 квітня 2006 року ОСОБА_1та ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1, ОСОБА_2. та ОСОБА_4. оскаржили її в апеляційному порядку.

Ухвалою судді Апеляційного суду Закарпатської області від 6 червня 2006 року їх апеляційну скаргу залишено без розгляду з підстав пропуску строку апеляційного оскарження.

У поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення норм процесуального права, ОСОБА_1. ставить питання про скасування зазначеної ухвали судді апеляційного суду та направлення справи до того ж суду, для розгляду.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

27 квітня 2006 року Рахівським районним судом Закарпатської області проголошена вступна та резолютивна частина постанови. Її повний текст виготовлено 3 травня 2006 року (а. с. 130).

Заява про апеляційне оскарження вказаної постанови суду першої інстанції подана ОСОБА_14 травня 2006 року, а апеляційна скарга - 26 травня 2006 року.

Залишаючи апеляційну скаргу без розгляду, суддя суду апеляційної інстанції виходив з того, що позивачі пропустили встановлений частиною 3 статті 186 КАС України двадцятиденний строк подання апеляційної скарги та не зверталися з заявою про його поновлення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, оскільки, як зазначалося раніше, апеляційна скарга подана позивачем 26 травня 2006 року, у той час, як останнім днем її подання було 24 травня 2006 року, заява про поновлення строку подання апеляційної скарги відсутня.

Доводи, наведені ОСОБА_1у касаційній скарзі щодо вчасного подання апеляційної скарги, такого висновку не спростовують, оскільки перебіг двадцятиденного строку подання апеляційної скарги розпочинається не після закінчення десятиденного строку подання заяви на апеляційне оскарження, а після дня, коли така заява фактично подана, тобто у даному випадку з 5 травня 2006 року, а не з 7 травня 2006 року, як стверджує позивач.

Отже, доводи касаційної скарги ґрунтуються на помилковому тлумаченні процесуальних норм.

Оскільки суддею суду апеляційної інстанції при вирішенні питання про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_1. норми процесуального права не порушено, то суд касаційної інстанції за правилом частини 3 статті - 220-1 КАС України, відхиляє касаційну скаргу, а оскаржуване судове рішення залишає без змін.-

З огляду на викладене, керуючись статтями - 220-1, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу судді Апеляційного суду Закарпатської області від 6 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.