Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Конюшка К.В.

суддів: Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

при секретарі: Каліушко Ф.А.

за участю представників:

позивача: Бухта Н.А., Костевич Т.О.

відповідача: Коваленко Ю.О.

від третьої особи: Муравенко О.I.

від Генеральної прокуратури України: Кудінов Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне на рішення Господарського суду Рівненської області від 07.07.2004р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2004р.

у справі № 12/190

за позовом Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції

до Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів"

третя особа Відділення Державного казначейства України у м. Рівне

за участю Генеральної прокуратури України

про стягнення заборгованості в сумі 1 143 788, 93 грн., -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2004р. Рівненська об'єднана державна податкова інспекція (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у м. Рівне) звернулась з позовом до ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" про стягнення на підставі ст.ст. 2, 12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) та ст. 24 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004р." суми заборгованості по бюджетній позичці в розмірі 1 143 788,93 грн. (з них: 189 864,54 грн. сума залишку позички, 251 271,64 грн. сума відсотків за користування позичкою, 702 642,75 грн. - сума пені).

В обгрунтування позовних вимог податковий орган послався на те, що ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" в 1995р. отримало бюджетну позичку в розмірі 50 млрд. карбованців на підставі Договору № 3 від 20.04.1995р., укладеного між позивачем та Міністерством фінансів України.

13.01.2004р. відділенням Державного казначейства України у м. Рівне було проведено чергову перевірку своєчасності погашення бюджетної позички, наданої в зв'язку з тимчасовими фінансовими труднощами згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 17.04.1995р. (284-95-п)

За результатами перевірки Відділенням Державного казначейства у м. Рівне було встановлено заборгованість відповідача по бюджетній позичці в сумі 1 143 788,93 грн., яка підлягає стягненню до Державного бюджету України.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 07.07.2004р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2004р., у позові відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями попередніх судових інстанцій, податковий орган, позивач у справі, оскаржив їх в касаційному порядку спочатку до Вищого господарського суду України, а згодом (після повернення касаційної скарги скаржнику Вищим господарським судом України без розгляду і вступу в дію Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) )- до Вищого адміністративного суду України.

В касаційній скарзі скаржник просить скасувати вказані рішення з мотивів порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Представники скаржника та третьої особи підтримали доводи касаційної скарги і просили її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти її задоволення та просив залишити в силі ухвалені в справі судові рішення.

Представник Генеральної прокуратури просив закрити касаційне провадження в справі у зв'язку з тим, що дана справа не належить до адміністративної юрисдикції та повинна розглядатись в касаційному порядку Вищим господарським судом України.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) Вищим адміністративним судом України допущено заміну Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції її правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Рівне та відділення Державного казначейства у м. Рівне його правонаступником - Головним управлінням Державного казначейства у Рівненській області.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне провадження в справі підлягає закриттю з огляду на таке.

За визначенням термінів статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) :

справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування/ їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює власні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої);

суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1).

Таким чином, у контексті зазначених положень статті 3 цього Кодексу справою адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення адміністративного суду, є спір, що виник між суб'єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень. У тому ж випадку, коли суб'єкт, у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, не здійснюють у спірних правовідносинах владних управлінських функцій щодо іншого суб'єкта, з яким виник спір, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) ознак справи адміністративної юрисдикції та не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Дана справа не відповідає наведеному вище нормативному визначенню адміністративної справи.

Судами встановлено, що спірні правовідносини сторін виникли у зв'язку з неналежним виконанням суб'єктом господарювання - ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" - зобов'язань за Договором № 3 про надання Міністерством фінансів України в 1995 р. фінансової допомоги на зворотній основі ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів".

Слід зазначити, що майнові відносини сторін у даній справі не засновані на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні, здійсненні управлінських чи контрольних функцій однією стороною стосовно іншої сторони.

Враховуючи викладене, за характером спірних правовідносин та суттю спору дана справа відноситься до господарської юрисдикції та підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) .

Виходячи із системного аналізу положень ст. 108 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) та ст. 210 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , в касаційному порядку дана справа повинна розглядатись Вищим господарським судом України як судом касаційної інстанції.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд закриває провадження в справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 157, 210, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд касаційної інстанції

У Х В А Л И В :

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції на рішення Господарського суду Рівненської області від 07.07.2004р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2004р.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України (2747-15) .