ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.02.2008 р.
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Бившевої Л.I.
Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
Сергейчука О.А.
при секретарі: Iльченко О.М.
за участю представників:
позивача: не з'явився.
відповідача: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у м.Херсоні
на рішення Господарського суду Херсонської області від 21.01.2005 р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 27.04.2005 р.
у справі № 7/1-05
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Митра-Агро"
до 1. Державної податкової інспекції у м.Херсоні, 2.
Управління державного казначейства у Херсонській області
про відшкодування бюджетної заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Державного бюджету бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 124301 грн.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 21.01.2005 р., залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 27.04.2005 р., позов задоволено.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог на суму 67357 грн., з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Позивач заперечень на касаційну скаргу не надав.
Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили про час та місце розгляду справи повідомлені. Справу розглянуто відповідно до вимог ч.4 ст.221 КАС України (2747-15) .
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач у процесі ведення статутної діяльності здійснював операції з продажу продукції призначеної для вивезення та використання за межами митної території України, за якими податок обчислюється за нульовою ставкою, а також операції до яких застосовується ставка, встановлена п.6.1 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .
Факт здійснення позивачем у звітному періоді експортних операцій та вивезення товару за межі митної території України підтверджується наявними в матеріалах справи вантажними митними деклараціями, скріпленими печаткою Херсонської митниці, зовнішньоекономічними контрактами №MG-1/2004 від 09.07.2004 р., №16/06-04 від 16.06.2004 р., довідками ХФ АТ "Кредитбанк (Україна)" та ХФ АКБ "Приватбанк" про рух коштів по валютному рахунку, що належить позивачу.
За даними податкових декларацій з ПДВ та розрахунків експортного відшкодування, позивачу підлягало до відшкодування експортне відшкодування згідно декларацій за вересень 2004 р. та липень 2004 р. в сумі 124301 грн.
Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) передбачено у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначен а згідно з пп.7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Суми, що не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю.
Ч. 2 пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) та п.2.2 Порядку відшкодування податку на додану вартість (затверджений наказом Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України від 02.07.1997р. №209/72 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.07.1997р. за №263/2067 (z0263-97) ) передбачено, що підставою для отримання бюджетного відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.
Згідно з п. 8.1. ст. 8 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку.
Пунктом 8.6. ст. 8 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) передбачено, що експортне відшкодування надається протягом 30 календарних днів, наступних за днем подання розрахунку експортного відшкодування.
Порядок відшкодування податку встановлено Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , згідно з яким відшкодування здійснюється органом Державного казначейства на підставі висновку податкової інспекції.
Суди попередніх інстанцій, встановивши наявність у позивача права на бюджетне відшкодування, дійшли вірного висновку про обгрунтованість позову, а також, що обраний позивачем спосіб захисту інтересів відповідає вимогам чинного законодавства.
Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.
Згідно ст.56 Конституції України (254к/96-ВР) кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
За таких обставин, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції повно та всебічно оцінивши обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права прийняли правильні рішення, і не вбачає підстав для їх скасування.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 21.01.2005 р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 27.04.2005 р. - без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді Л.I.Бившева
О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук
О.А.Сергейчук