Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

суддів : Бутенка В.І.(доповідач),

Лиски Т.О.,

Панченка О.І.,

Сороки М.О.,

Штульмана І.В.

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Виженської сільської ради на неправомірні дії посадової особи, -

У березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог вказував, що 20 вересня 2005 року він подав до Виженської сільської ради письмову заяву, в якій просив надати йому копії документів, які мають відношення до сесії Виженської сільської ради, що відбулась 05.05.2005 року, однак відповідач в порушення вимог Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) не надав відповіді на цю його заяву.

Посилаючись на наведене, просив визнати неправомірною бездіяльність Виженської сільської ради.

Постановою Вижницького районного суду Чернівецької області від 30 березня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 24 травня 2006 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказані судові рішення як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Преамбулою до Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) передбачено, що цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України (254к/96-ВР) права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів.

Згідно із ст. 1 вказаного Закону громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтями 4, 5 вказаного Закону передбачено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:

порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);

створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;

незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Згідно ст. 20 вказаного Закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 20 вересня 2005 року ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до Виженської сільської ради, в якій просив надати йому копії документів, які мають відношення до сесії Виженської сільської ради, що відбулась 05.05.2005 року.

З матеріалів справи видно, що 24 жовтня 2005 року на дану заяву позивачу була надана письмова відповідь.

Із урахуванням наведеного судами зроблено обґрунтований висновок про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову, оскільки по зверненню було прийнято відповідне рішення і доведено його до відома позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не спростовують і при ухваленні оскаржуваних судових рішень порушень норм матеріального та процесуального права ними допущено не було.

За правилами ч.3 ст. - 220-1, ч.1 ст. 224 КАС України, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень, то суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 220, - 220-1, 221, 223, 224, 230 КАС України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Вижницького районного суду Чернівецької області від 30 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 24 травня 2006 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.