Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: Смоковича М.І.

суддів: Весельської Т.Ф.

Горбатюка С.А.

Мироненка О.В.

Чумаченко Т.А.

при секретарі: Юденко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заявуОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення Вищого адміністративного суду України від 18 вересня 2007 року за касаційною скаргоюОСОБА_1 Миколайовича на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21 червня 2002 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 02 жовтня 2002 року, ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 жовтня 2002 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 12 грудня 2002 року, ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 жовтня 2002 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 17 грудня 2003 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії ліквідаційної комісії комерційного акціонерного банку "Слав'янський" та відшкодування моральної шкоди, -

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії ліквідаційної комісії комерційного акціонерного банку "Слав'янський" та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 травня 2002 року у задоволенні скарги відмовлено.

На зазначене рішення ОСОБА_1була подана апеляційна скарга, яка ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 травня 2002 року була залишена без руху, а ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21 червня 2002 року - визнана неподаною та повернута заявнику.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 02 жовтня 2002 року ухвала Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21 червня 2002 року про визнання апеляційної скарги неподаною - залишена без зміни.

21.10.2002 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 травня 2002 року, яка ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 жовтня 2003 року була повертуна скаржнику, оскільки рішення районного суду від 20 травня 2002 року не переглядалось по суті вимог в апеляційному порядку.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 17 грудня 2003 року апеляційну скаргу ОСОБА_1на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 жовтня 2002 року відхилено, а ухвалу залишено без зміни.

08.10.2002 року ОСОБА_1 повторно подав апеляційну скаргу на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 травня 2002 року.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 жовтня 2002 року апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 травня 2002 року залишено без розгляду за пропуском строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 12 грудня 2002 року ухвалу Ленінського районного суду від 17 жовтня 2002 року залишено без зміни.

Не погоджуючись з постановленими у справі ухвалами судів, ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилався на неправильне застосування судами норм процесуального права, просив скасувати постановлені у справі ухвали і постановити нове рішення, яким задовольнити його вимоги.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 вересня 2007 року касаційну скаргу ОСОБА_1відхилено, ухвали Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21 червня 2002 року та апеляційного суду Запорізької області від 02 жовтня 2002 року, Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 жовтня 2002 року та апеляційного суду Запорізької області від 12 грудня 2002 року, Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 жовтня 2002 року та апеляційного суду Запорізької області від 17 грудня 2003 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії ліквідаційної комісії комерційного акціонерного банку "Слав'янський" та відшкодування моральної шкоди залишені без зміни.

До Вищого адміністративного суду України надійшла заява ОСОБА_1про роз'яснення ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 вересня 2007 року, в якій зазначає, що не згоден з рішенням суду касаційної інстанції.

Згідно зі статтею 170 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвали, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, дослідивши всі обставини справи, перевіривши текст ухвали суду від 18 вересня 2007 року, вважає, що судове рішення є зрозумілим і підстав для його роз'яснення не має, тому у задоволенні заяви ОСОБА_1про роз'яснення судового рішення слід відмовити.

Керуючись ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ВідмовитиОСОБА_1 в роз'ясненні ухвали колегії суддів Вищого адміністративного суду України від 18 вересня 2007 року

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.