Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого судді: Костенка М. I.

суддів: Бившевої Л.I., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

при секретарі судового засідання: Хрущ В.Л.

за участю представників:

позивача: Бичкова О.Є., Проніна В.В.

відповідача: Приходько Т.В.

розглянувши у судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Авдіївський завод "Буддеталь" до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, за касаційною скаргою Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції на Рішення господарського суду Донецької області від 21.03.2005р. та Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2005р. у справі №31/463а, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.03.2005р. у справі №31/463а залишеним без змін Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2005р. позовні вимоги було задоволено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Рішення господарського суду Донецької області від 21.03.2005р. та Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2005р. у справі №31/463а скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Обгрунтовуючи вимоги касаційної скарги відповідач зазначає, що судами не надано оцінки тому факту, що постанова слідчого про проведення перевірки (ревізії) є обов'язковою для посадових осіб відповідача. Також відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції не зазначено який саме підпункт статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) порушено відповідачем при застосування штрафних санкцій.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Судом встановлено, що підставою для донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 89 866,00 грн. та застосовано штрафні санкції з цього податку у розмірі 44 933,00 грн. податковим повідомленням-рішенням №0000072600/0 від 25.11.2004р., з податку на прибуток у сумі 19 920,00 грн. та застосовано штрафні санкції з цього податку у розмірі 7 968,00 грн. податковим повідомленням-рішенням №0000082600/0 від 25.11.2004р., зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2002р. у сумі 25 718,00 грн., жовтень 2002р. у сумі 822,00 грн., за квітень 2004р. у сумі 5 026,00 грн. податковим повідомленням-рішенням №0000092600/0 від 25.11.2004р., є висновки Акта перевірки №17/23-011/01235194 від 22.11.2004р. В пункті 2.2. Акта перевірки зазначено, що згідно п. 3 Постанови старшого слідчого СВ ПМ СДПI у м. Донецьку від 01.11.2004р. Про призначення документальної перевірки (ревізії) з питання дотримання податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість, при визначенні сум податку на прибуток та податку на додану вартість, які підлягають нарахуванню та сплаті до бюджету ВАТ "Авдієвський завод "Буддеталь", не враховувати документально оформлені витрати та амортизаційні нарахування по безтоварних операціях з "транзитними" СПД згідно п. 2 довідки ВДП ВПМ Ясинуватської ОДПI від 27.08.2004р. №7349/7/26-013, а саме: ТОВ "Компаньйон" код ЄДРПОУ 32546145; ТОВ "Торгово-промислова інвестиційна компанія" код ЄДРПОУ 31552236; ТОВ "Бонус" код ЄДРПОУ 31297800; ТОВ "Соранг" код ЄДРПОУ 20324526; ТОВ "Донецький аграрний союз" код ЄДРПОУ 25096366. Посилаючись на постанову слідчого перевіряючими в акті перевірки зазначено, що в період здійснення даної перевірки не враховано документи, які підтверджують понесені валові витрати з вказаними контрагентами згідно накладної №519 від 14.10.2002р. на суму 88 775,00 грн., видану ТОВ "Соранг", накладні №27/10/1 від 27.10.2003р. на суму 74 900,00 грн., №29/12/1 від 29.12.2003р. на суму 52 967,00 грн, видані ТОВ "Компаньйон".

З урахуванням вище викладених обставин, податковий орган дійшов висновку, що (позивачем порушено вимоги пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) ), оскільки, підприємством до складу валових витрат віднесені витрати, непідтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Відповідно до п.5.3.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) не відносяться до складу валових витрат будь - які витрати, не підтверджені з відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судами було встановлено підтверджується матеріалами справи та зазначено в Акті перевірки всі витрати, які віднесені позивачем до валових витрат підтверджені первинними документами, відображені в документах податкового обліку накладні, податкові накладні, рахунки), отже податковим органом безпідставно не прийнято до уваги первинні документи платника податків при здійсненні перевірки.

Крім того, в Акті перевірки (стор. 7) зазначено, що перевіркою не встановлено проведення позивачем господарських операцій з СПД, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію, угоди та первинні документи яких визнані недійсними.

Доказів визнання недійсними вказаних документів судам надано не було.

Відповідно до п. 3 постанови слідчого при проведенні перевірки відповідачем не враховані документи, що підтверджують право на податковий кредит, а саме: податкова накладна №7/1 від 27.02.2003р. на суму 108 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 18 000,00 грн., видана ТОВ "Бонус", податкова накладна №150 від 30.09.2002р на суму 190 408,00 грн., в т. ч. ПДВ 31 734,67 грн., видана ТОВ "Торгово-промислова компанія", податкова накладна №76 від 27.10.2003р. на суму 74 900,00 грн., в т. ч. ПДВ 12 483,33 грн., податкова накладна №167 від 29.12.2003р. на суму 52 967,00 грн., в т. ч. ПДВ 8 827,83 грн., видана ТОВ "Донецький аграрний союз", податкові накладні №131 від 26.11.2003р. на суму 87 560,00 грн., у т.ч. ПДВ 14 593,33 грн., №52 від 27.04.2004р. на суму 126 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 21 000,00 грн. і на підставі цього було встановлено безпідставне віднесення підприємством до складу податкового кредиту 121 432,00 грн. з посиланням на порушення вимог пп.7.4.5 п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, які не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом приймання робіт (послуг) або банківським документом, який підтверджує перерахування грошових коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Так судом встановлено, що витрати позивача по сплаті податку на додану вартість підтверджені податковими накладними, які залучені до матеріалів справи. Iнших доказів, зокрема, що податкові накладні, видані особами, які не були зареєстровані як платники ПДВ чи інші підстави, за якими законодавство передбачає обмеження права покупця на формування податкового кредиту відповідачем не надано, в акті перевірки не зазначено і документально не підтверджено.

За таких обставин нарахування податку на додану вартість у сумі 89 866,00 грн., застосування штрафних санкцій у розмірі 44 933,00 грн. та зменшення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 31 566,00 грн. та нарахування на неї штрафних санкцій у розмірі 3 686,50 грн. є неправомірним.

Судами було встановлено, що валові витрати та податковий кредит у перевірених періодах позивачем було сформовано на підставі первинних документів у відповідності до вимог чинного законодавства.

Судова колегія, також відзначає, що судом апеляційної інстанції надано оцінку діям перевіряючих щодо посилань на те, що оскільки, перевірку було проведено на виконання окремого доручення органу досудового слідства в межах розслідування кримінальної справи, то вимоги Указу Президента "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" (817/98) на відповідача не розповсюджуються.

Оскільки, Акт перевірки №17/26-011/01235194 від 22.11.2004р. є складеним в рамках кримінальної справи згідно кримінально-процесуального законодавства, то порушення, які в ньому встановлені, повинні оцінюватися лише в рамках кримінальної справи нарівні з іншими доказами у справі. Крім того, вирок суду з кримінальної справи, який є обов'язковим для господарського суду, відсутній, оскільки, кримінальну справу №128-4591 було припинено постановою слідчого від 24.12.2004р.

Таким чином, посилання скаржника в касаційній скарзі на те, що відповідачем під час перевірки правомірно не взято до уваги первинні документи позивача з посиланням на постанову слідчого, а також те, що судами не досліджено даного питання спростовується матеріалами справи.

Посилання скаржника на те, що судами не зазначено, який підпункт статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) порушено відповідачем при нарахування штрафних санкцій, спростовується матеріалами справи. Судом апеляційної інстанції зазначено, що судом правомірно зроблено посилання на статтю 7 в цілому, оскільки, цією статтею встановлюється порядок обчислення та сплати податку на додану вартість і саме проаналізувавши вказану норму суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про неправомірне застосування штрафної санкції.

Колегія суддів, дійшла думки, що судом першої та апеляційної інстанції повно та всебічно досліджено матеріали справи, вірно встановлено характер спірних правовідносин і обгрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону при цьому не допущено. Отже, підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231, 234 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

ухвалила:

1. Касаційну скаргу Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

2. &n bsp; Рішення господарського суду Донецької області від 21.03.2005р. та Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2005р. у справі №31/463а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .