Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів - Смоковича М.I.

Весельської Т.Ф.

Горбатюка С.А.

Чумаченко Т.А.

Мироненка О.В. (суддя - доповідач)

провівши розгляд адміністративної справи у порядку письмового провадження

за позовом ОСОБА_1

до Поромівської сільської ради

про скасування рішення сільської ради про передачу у власність земельної ділянки

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Iваничівського районного суду Волинської області від 10 травня 2006 року

та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 16 червня 2006 року,-

В С Т А Н О В И ЛА :

У березні 2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Поромівської сільської ради про скасування рішення Поромівської сільської ради № 21/7 від 25.05.2005 року про передачу їй у власність земельну ділянку розміром 0,19 га та зобов'язати Поромівську сільську раду виділити їй у власність безоплатно земельну ділянку у розмірі 2 га., посилався на те, що відповідач, з порушенням чинного законодавства, прийняв рішення про виділення тільки 0,19 га. Просила зобов'язати відповідача прийняти рішення про надання їй безоплатно 2 га земельної ділянки.

Постановою Iваничівського районного суду Волинської області від 10 травня 2006 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 16 червня 2006 року апеляційну скаргу позивачки було відхилено, постанову суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивачка просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У рішенні суду вірно зазначено, що позивачка подала заяву до Поромівської сільської ради, про виділення їй у власність безоплатно земельної ділянки в розмірі 2 га. для ведення особистого селянського господарства. Відповідачем було прийнято рішення про передачу у приватну власність ОСОБА_1 0.19 га та рекомендовано збільшення розміру ділянки на умовах оренди, що не суперечить чинному законодавству.

На підставі ст. т. 118 ЗК України рішення про передачу земельної ділянки безоплатно у власність громадян приймає сільська рада у межах норм безоплатної приватизації за їх заявою.

Відповідно до ст.121 ЗК України та ст. 5 Закону України "Про особисте селянське господарство" (742-15) громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2га.

Суд, відмовляючи у задоволенні скарги, дійшов обгрунтованого висновку, що дії відповідача не порушують закон, права та законні інтереси позивачки.

Доводи касаційної скарги висновку суду не спростовують.

З огляду на викладене, постановлені по справі судові рішення відповідають обставинам справи, наданим доказам та нормам матеріального і процесуального закону.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, постанову Iваничівського районного суду Волинської області від 10 травня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 16 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.237 КАС України (2747-15) .