К-38084/06 Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін - 26.02.2008 Прийняття

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області на постанову господарського суду Сумської області від 8 серпня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2006 року у справі №АС 3/410-06 за позовом Виробничо-комерційної фірми "Побутсервіс" товариства з обмеженою відповідальністю до Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області про визнання недійсним рішення, -

В липні 2006 року Виробничо-комерційна фірма "Побутсервіс" ТОВ звернулася в суд з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області, в якому просила скасувати рішення відповідача від 27.04.2006р. за №7 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Постановою господарського суду Сумської області від 8 серпня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2006 року, позов задоволено.

Справа № К-38084/06 Доповідач: Леонтович К.Г.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Державна інспекція з контролю за цінами в Сумській області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Державною інспекцією з контролю за цінами в Сумській області було проведено перевірку підприємства позивача за період з 01.01.2004р. по 01.01.2006р. з питань дотримання державної дисципліни цін при формуванні і застосуванні розмірів плати за утримання будинків та прибудинкових територій, за результатами якої було складено акт від 11.04.2006р.

На підставі вказаного акту та статті 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" відповідачем було прийнято рішення від 27.04.2006р. за №7 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким відповідач вирішив вилучити у Виробничо-комерційної фірми "Побутсервіс" товариства з обмеженою відповідальністю 6352,30 грн. та стягнути 12704,60 грн. штрафу.

Зазначеним рішенням встановлено порушення при застосуванні в розрахунках з населенням оплати за утримання будинків та прибудинкових територій (квартирної плати) за рахунок включення у вартість вказаних послуг виконаних не в повному обсязі робіт по проведенню поточного ремонту за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р. та тим самим порушено пункт 11 рішення Сумської міської ради від 18 липня 2000 року за №350 "Про встановлення розмірів квартирної плати та плати (для приватизованих квартир) за утримання будинків та прибудинкових територій в місті Суми".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що житлово-експлуатаційна дільниця (надалі ЖЕД) не є відособленим структурним підрозділом позивача. Тобто, окремий штат працівників, самостійний чи відокремлений баланс, рахунок у банківських установах, печатки, відокремлене майно яке б обліковувалось на самостійному або окремому балансі дільниці у ЖЕД відсутні, що було зазначено в самому акті перевірки відповідача, але не взято до уваги при винесенні рішення про застосування санкцій.

Таким чином, всі види надходжень та витрат ЖЕД є доходами та витратами ВКФ "Побутсервіс" ТОВ, які (загалом на всі його дільниці, цехи, відділи, в тому числі на житлово-експлуатаціину дільницю) складаються не лише з двох статей витрат, врахованих при здійсненні перевірки відповідачем.

При встановлені суми витрат ВКФ "Побутсервіс" ТОВ на поточний ремонт будинків слід враховувати, що собівартість даних робіт, згідно актів виконаних робіт, складається з набагато більшої кількості статей витрат: 1) матеріали; 2) заробітна плата з нарахування; 3) експлуатаційні витрати (експлуатація машин, загально виробничі витрати, адміністративні витрати).

Отже, при встановленні розміру витрат інспектором було враховано лише ті статті витрат, що були вказані у наданій виписці з головної книги, ті ж витрати, які віднесені в бухгалтерському обліку на інші рахунки (91,1 та 23,11) інспектором необґрунтовано до уваги взято не було, тим самим загальні витрати фірми на цей вид діяльності (робіт) було безпідставно занижено з 77,7 тис. грн. до 41,5 тис. грн. Проте, у додатках № 13 та № 15 до акту перевірки стосовно фактичних обсягів витрат на поточний ремонт житлового фонду зазначена сума витрат у розмірі 77,7 грн.

Посилаючись в акті перевірки на порушення позивачем пункту 11 рішення Сумської міської ради №350 від 18.07.2000р. відповідачем не враховано ту обставину, що вказане рішення прийняте відповідно до Наказу Держбуду України № 214 від 03.09.1999р., який, в свою чергу, втратив чинність на підставі Наказу Державного комітету з питань житлово-комунального господарства № 109 від 22 липня 2005 (z0861-05) року.

Варто також зазначити, що за результатами господарської діяльності ЖЕД за 2005 рік чистий доход від діяльності цієї Дільниці по обслуговуванню та ремонту житлового фонду склав 132517,00грн., а витрати фірми на цю діяльність склали 254699,00грн. Тобто, позивач від діяльності ЖЕД по обслуговуванню та ремонту житлового фонду має збитки в сумі 122182,00грн. несучи витрати на обслуговування та ремонт житлового фонду за рахунок всієї фірми.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, з урахуванням відсутності доводів відповідача щодо правомірності свого рішення, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про відсутністю підстав застосування щодо позивача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін та необґрунтованість рішення відповідача від 27.04.2006р. за №7 яке підлягає скасуванню.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесено законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області – відхилити.

Постанову господарського суду Сумської області від 8 серпня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2006 року – залишити без змін.