Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Конюшка К.В.

суддів: Карася О.В.

Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Федорова М.О.

при секретарі: Ликовій В.Б.

за участю представників:

позивача: неявка

відповідача: Хазов Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Рівненської райспоживспілки на постанову Господарського суду Рівненської області від 07.12.2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2006 р.

у справі № 12/252

за позовом Рівненської райспоживспілки

до Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним рішення,-

У жовтні 2005 року Рівненська райспоживспілка звернулась до Господарського суду Рівненської області з позовом до Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій від 13.10.2005р. № 0000562352/0.

В обгрунтування позовних вимог позивач послався на те, що станом на 22.09.20005 рік ним правомірно здійснювалась торгівля тютюновими виробами та алкогольними напоями, оскільки ліцензія на проведення даної діяльності була дійсною.

Постановою Господарського суду Рівненської області від 07.12.2005 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2006р., в позові відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Рівненська райспоживспілка оскаржила їх в касаційному порядку.

В касаційній скарзі скаржник послався на те, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами порушено норми матеріального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

У запереченнях від 16.10.2006р. № 7882/10-15 на касаційну скаргу податковий орган просив судові рішення залишити без змін, касаційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи викладені у вказаних запереченнях. Крім того, в ході касаційного розгляду від представника податкового органу надійшло клопотання про заміну Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Рівненському районі, яке на підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Представники позивача в судове засідання не з'явились.

Справу розглянуто відповідно до приписів ч.4 ст.221 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом було проведено перевірку Рівненської райспоживспілки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої відповідачем складено Акт № 000247 від 05.10.2005р. (далі - Акт перевірки).

В ході перевірки встановлено, що 22.09.2004 року відповідачем була видана позивачу ліцензія Серія АА № 853877 на роздрібну торгівлю алкогольними напоями строком дії з 22.09.2004року до 22.09.2005рік та ліцензія Серія АА № 853401 на роздрібну торгівлю тютюновими виробами зі строком дії з 22.09.2004 року по 22.09.2005 рік

Проте, за даними Акту перевірки 22.09.2005 року позивач здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії, оскільки строк дії ліцензії закінчився 21.09.2005року.

На підставі Акту перевірки податковим органом було прийнято рішення від 13.10.2005 року № 0000562352/0 про застосування до Рівненської райспоживспілки фінансових санкцій в розмірі 3 400 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий та апеляційний господарські суди виходили з того, що оскільки термін дії ліцензії розпочинається з 22.09.2004 року, то один рік з вказаної дати закінчується "21" вересня наступного року, про що зазначено і в самій ліцензії з вказівкою на те, що вона діє до 22.09.2005року.

Проте, суд касаційної інстанції не може погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій з урахуванням наступного.

Так, відповідно до наявної в матеріалах справи копії ліцензії Серія АА № 853877 на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та копії ліцензії Серія АА № 853401 на роздрібну торгівлю тютюновими виробами строк їх дії з 22.09.2004 р. до 22.09.2005р.

В свою чергу, згідно зі ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) від 19.12.1995 р. № 481/95-BP (з відповідними змінами та доповненнями) ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються органами виконавчої влади, уповноваженими Кабінетом Міністрів України в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької діяльності терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі державної податкової служби України, а в сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької діяльності.

Таким чином, уповноважений орган, видаючи ліцензію терміном дії з 22.09.2004р. до 22.09.2005р., видав ліцензію терміном саме на один рік, що відповідає вимогам вищевказаної норми Закону. До того ж, за змістом ст.15 даного Закону плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними та тютюновими виробами визначена, як щорічна.

Враховуючи викладене, 22.09.2005 року вказані ліцензії ще були чинні і надавали право позивачу здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Отже, оскільки обставини у справі встановлені повно, але суди попередніх інстанцій допустили порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, суд касаційної інстанції вважає за необхідне на підставі ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) скасувати останні та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд касаційної інстанції

Касаційну скаргу Рівненської райспоживспілки задовольнити.

Постанову Господарського суду Рівненської області від 07.12.2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2006 р. у даній справі скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги задовольнити. Визнати недійсним рішення Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції від 13.10.2005року № 0000562352/0.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України (2747-15) .