Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

суддів Гончар Л.Я., Кравченко О.О., Матолича С.В., Харченка В.В., Чалого С.Я.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову господарського суду Одеської області від 02 жовтня 2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 07 грудня 2006 року у справі за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Прексім-Д" про стягнення санкцій в сумі 7477, 48 грн.,-

У серпні 2006 року Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Прексім-Д" про стягнення санкцій в сумі 7477, 48 грн.

Постановою господарського суду Одеської області від 02 жовтня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07 грудня 2006 року, в задоволенні позовних вимог Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відмовлено.

Суди першої та апеляційної інстанцій приймаючи рішення виходили з того, що Відповідно до п. 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. №314 (314-95-п) , підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно ст.. 18 Закону № 875 (875-12) , п. 10 означеного Положення, працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадським організаціями інвалідів.

Отже, обов’язок підприємства із створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування.

Пунктом 14 вказаного Положення передбачено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Протягом 2005 року ТОВ "Прексім Д" надавало до Малиновського центру зайнятості звіти за формою № 3-ПН про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках.

Листами № 1/1 і № 1/2 від 10.01.2005р., № 226 і № 227 від 02.09.2005р. ТОВ "Прексім Д" повідомило Фонд захисту інвалідів і Управління праці та соціальної політики Малиновського району про вакантні місця для працевлаштування інваліда.

Отже, ТОВ "Прексім Д" виконало всі необхідні заходи для створення робочих місць для інвалідів і забезпечення їх працевлаштування у 2005 році.

На судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій надійшла касаційна скарга Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в якій ставиться питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права, які передбачені ст.ст. 225- 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Керуючись статтею - 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відхилити, а постанову господарського суду Одеської області від 02 жовтня 2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 07 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.