Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Суддів: Бутенка В. I.,

Лиски Т. О. (доповідач),

Панченка О. I.,

Сороки М. О.,

Штульмана I. В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області про перерахунок пенсії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області на постанову Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 22 травня 2006 року та постанову Апеляційного суду Луганської області від 26 липня 2006 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2005 року ОСОБА_1. звернувся до Краснодонського міськрайонного суду Луганської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області, в якому з урахуванням змін і уточнень просив визнати протиправним дії посадових осіб УПФ України в м. Краснодоні, якими йому відмовлено в перерахунку пенсії за попередні 12 місяців, перед поданням довідки про розмір середньомісячної заробітної плати у в/о "Краснодонвугілля" по його професії за період з 01.01.70 по 01.09.70; стягнути на його користь з відповідача 2503,92 грн., тобто різницю за ці 12 місяців.

Постановою Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 22 травня 2006 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії посадових осіб УПФ України в м. Краснодоні про відмову в перерахунку пенсії за 12 місяців перед поданням 27.07.05 документів про перерахунок пенсії. Стягнуто з УПФ України в м. Краснодоні на користь ОСОБА_1. недораховану пенсію за 12 місяців до 27.07.05 в сумі 2335,56 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Луганської області від 26 липня 2006 року, постанова суду першої інстанції змінена, визнано протиправними дії посадових осіб УПФ України в м. Краснодоні по відмові в перерахунку пенсії ОСОБА_1. не за 12 місяців перед поданням 27.07.05 документів для перерахунку пенсії, а починаючи з 01.08.05 і стягнено з УПФ України в м. Краснодоні на користь ОСОБА_1. недораховану йому пенсію не за 12 місяців до 27.07.05 у розмірі 2335,56 грн., а за 2 місяці - з 01.08.05 по 01.10.05 у розмірі 389,24 грн. В решті постанова залишена без змін.

У касаційній скарзі на постанову Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 22 травня 2006 року та постанову Апеляційного суду Луганської області від 26 липня 2006 року Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні ставить питання про скасування судових рішень в частині стягнення недорахованої пенсії за два попередніх місяці в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції обгрунтовано виходив з того, що з 01.01.04 набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , згідно з п. 15 Перехідних положень якого до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Статтею 45 цього Закону передбачено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 35, ч. 2 ст. 38 та ч.5 ст. 48 цього Закону, проводиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Таким чином, даним Законом передбачені строки перерахунку призначених пенсій, тому положення ч.2 ст. 98 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) як такі, що суперечать вимогам ст. 45 Закон України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" не діють з часу набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" (1058-15) .

Апеляційний суд дійшов вірного висновку, що до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, слід застосовувати положення ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , а не положення ч.2 ст. 98 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , як це помилково зробив суд першої інстанції.

Оскільки необхідні документи для перерахунку пенсії позивач надав відповідачеві 27.07.05, а суд своєю постановою зобов'язав відповідача робити перерахунок пенсії позивачеві на підставі саме довідки від 27.07.05, то відповідач повинен був зробити перерахунок пенсії з 01.08.05. В дійсності відповідач зробив перерахунок пенсії позивачеві, починаючи з 28.09.05. Тому апеляційний суд обгрунтовано визнав протиправними дії посадових осіб відповідача по відмові в перерахунку пенсії позивача, починаючи з 01.08.05 і стягнув з відповідача на користь позивача недораховану йому пенсію за 2 місяці - з 01.08.05 по 01.10.05 у розмірі 389,24 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів,-УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області відхилити, а постанову Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 22 травня 2006 року та постанову Апеляційного суду Луганської області від 26 липня 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.. 237 КАС України (2747-15) .