ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
20 лютого 2008 року м. Київ
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Співака В.I.
суддів Білуги С.В.
Гаманка О.I.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
при секретарі Лелюку О.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси на постанову Київського районного суду м. Одеси від 17.03.2006 р. та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 01.06.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про визнання неправомірним рішення щодо відмови в перерахунку пільгової пенсії з доповненням стажу, -
встановила:
У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до УПФУ у Київському районі м. Одеси про визнання неправомірним рішення щодо відмови в перерахунку пільгової пенсії з доповненням стажу.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 17.03.2006 р. позов задоволено. Визнано неправомірним рішення УПФУ у Київському районі м. Одеси від 22.09.2005 р. № 108849 щодо відмови ОСОБА_1в перерахунку пільгової пенсії з доповненням стажу з 24.05.1952 р. до 26.09.1959 р. Зобов'язано УПФУ у Київському районі м. Одеси зробити перерахунок пільгової пенсії ОСОБА_1 з доповненням стажу, починаючи з 24.05.1952 р. по 26.09.1959 р.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 01.06.2006 р. вказане судове рішення залишено без змін.
На зазначені судові рішення УПФУ у Київському районі м. Одеси подало касаційну скаргу, в якій ставиться питання про їх скасування та постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, доводи касаційної скарги є необгрунтованими, підстав для скасування судових рішення відповідно до статей 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
, не має.
Судами вірно встановлено, що згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 була прийнята 24.05.1952 р. ученицею оператора пульта управління сортопрокатного цеху на Одеській сталепрокатний завод ім. Ф.Є. Дзержинського, 16.10.1952 р. їй присвоєна кваліфікація "машиніст пульту управління" 5-го розряду, з 26.09.1959 р. ОСОБА_1присвоєно 5 розряд машиніста-оператора поста управління, з 24.03.1967 р. - присвоєно 6 розряд машиніста-оператора поста управління, з 01.12.1975 р. у зв'язку з введенням нових умов оплати праці та тарифних ставок, рахується оператором поста управління етапу гарячої прокатки 3 розряду в тому ж цеху, і продовжувала працювати на заводі до звільнення у зв'язку виходом на пенсію 01.04.1977 р.
Відповідно до архівної довідки № Б-2049 від 26.08.2005 р., виданої Державним архівом області Одеської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 була прийнята на Одеський сталепрокатний завод ім. Ф.Є. Дзержинського ученицею оператору пультового управління сортопрокатного цеху з травня 1952 р. З грудня 1952 р. по березень 1977 р. ОСОБА_1 рахується машиністом оператором пультового управління (згідно відомостей нарахування заробітної плати).
Відповідно до підпункту 3 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)
особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12)
, пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Пунктом "а" частини 1 статті 13 "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788 (1788-12)
передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;
Відповідно до Списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173 (v1173400-56)
, посади машиністів постів управління на гарячих роботах та операторів, старших операторів і маніпуляторщиків на гарячих роботах, віднесені до Списку № 1.
Згідно статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. (1788-12)
№ 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Судами зроблено правильний висновок про те, що ОСОБА_1 має право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з зарахуванням до стажу роботи період з 24.05.1952 р. по 26.09.1959 р., оскільки зміст виконуваної нею роботи не змінювався, не дивлячись на назви посад, які вона займала. Трудовий стаж позивача підтверджено трудовою книжкою.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були доведені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Одеси від 17.03.2006 р. та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 01.06.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про визнання неправомірним рішення щодо відмови в перерахунку пільгової пенсії з доповненням стажу - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
|
Головуючий (підпис)
Судді (підпис)
|
|