ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :
Суддів: Бутенка В. І.,
Лиски Т. О. (доповідач),
Панченка О. І.,
Сороки М. О.,
Штульмана І. В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про відмову проставити в паспорті відмітку про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, здійснювати податковий облік за раніше встановленими формами без застосування ідентифікаційного номера, знищення облікової картки та звільнення від ідентифікаційного номера, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2006 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2005 року ОСОБА_1. звернулася до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, Державної податкової адміністрації України про відмову проставити в паспорті відмітку про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, здійснювати податковий облік за раніше встановленими формами без застосування ідентифікаційного номера, знищення облікової картки та звільнення від ідентифікаційного номера.
В процесі розгляду справи від вимог до Державної податкової адміністрації України відмовилась, в зв'язку з чим вона була виключена з числа відповідачів.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2006 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2006 року ОСОБА_1. ставить питання про скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
В обґрунтування доводів касаційної скарги позивач посилається на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені всупереч Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів" (320/94-ВР) , зокрема ч. 2 ст. 1, відповідно до якої ДПІ зобов'язана поставити в паспортах позивачів відмітку про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів" для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 29 вересня 2005 року звернулася до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська з заявою про застосування по відношенню до неї альтернативної форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів.
Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів", затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2004 року № 602/1226, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2004 року за № 1345/9944 (z1345-04) , визначена процедура внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляє про це орган державної податкової служби.
Відповідно до п.п. 4, 5 Порядку фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, подає до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації довідку за формою № В3 та паспорт громадянина України. Посадова особа внутрішніх справ при зверненні громадянина за місцем його реєстрації щодо внесення відмітки до його паспорта розглядає довідку за формою № В3 щодо повноти і правильності її заповнення та відповідності пред'явленому паспорту. У разі відсутності невідповідностей посадова особа вносить на 7-9 сторінку паспорта відмітку наступного змісту "Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера".
Таким чином, діючим законодавством визначений державний орган, який вносить до паспорта відмітку про наявність у громадянина права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, та затверджений порядок унесення такої відмітки.
За таких обставин, суди дійшли правильного висновку, що вимоги позивача є безпідставними, оскільки дії відповідача не порушили його права, свободи і законні інтереси, тому обґрунтовано відмовили в задоволенні позову.
Відповідно до ч.3 ст. - 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись ст.ст. - 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити, а постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2006 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.. 237 КАС України (2747-15) .
Судді : В. І. Бутенко Т. О. Лиска О. І. Панченко М. О. Сорока І. В. Штульман