ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого: Смоковича М.I.
суддів: Весельської Т.Ф.
Мироненка О.В.
Сороки М.О.
Чумаченко Т.А.,
розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 листопада 2005 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 27 січня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1до управління Міністерства внутрішніх справ України у Хмельницькій області про скасування наказу щодо звільнення зі служби та зміну дати звільнення, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України у Хмельницькій області про скасування наказу щодо звільнення зі служби та зміну дати звільнення.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 листопада 2005 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 27 січня 2006 року постанову Iзмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07 грудня 2005 року залишено без зміни.
Не погоджуючись з постановленими у справі судовими рішеннями, ОСОБА_1. звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і постановити нове рішення, яким задовольнити позов.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до статті 248-5 Цивільно процесуального кодексу України 1963 (1501-06) року скаргу може бути подано в суд у двомісячний строк, обчислюваний з дня, коли особі стало відомо або їй повинно було стати відомо про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Судами встановлено, що ОСОБА_1. з 1985 року проходив службу в органах Міністерства внутрішніх справ України. Наказом начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області №3350/с від 04.09.2003 року позивач був звільнений з посади начальника Кам'янець-Подільського міжрайонного відділу по боротьбі з організованою злочинністю у Хмельницькій області з 05.09.2003 року за власним бажанням.
При цьому до суду ОСОБА_1. оскаржив звільнення лише 01.06.2005 року, посилаючись на те, що строк на звернення до суду пропустив оскільки перебував в Росії.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів, які, відмовляючи у задоволенні позову, виходили з того, що ОСОБА_1. не навів поважних причин пропуску строку на звернення до суду.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які зазначені у статтях 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстави для їх зміни чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 листопада 2005 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 27 січня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1до управління Міністерства внутрішніх справ України у Хмельницькій області про скасування наказу про звільнення зі служби та зміни дати звільнення залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .
Судді: