ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого: судді Харченка В.В.
Суддів: Берднік I.С.
Васильченко Н.В.
Кравченко О.О.
Чалого С.Я.
при секретарі: Білій - Грошко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду
в м. Києві справу за касаційною скаргою Державної податкової
інспекції у м. Сімферополі на рішення господарського суду АР Крим
від 25 січня - 15 лютого 2005 року та постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 11 квітня 2005 року у справі
за позовом автотранспортного підприємства "Сота-Транс" до
Державної податкової інспекції у м. Сімферополі про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення, -
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2003 року автотранспортне підприємство "Сота-Транс"
звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у
м. Сімферополі про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення.
Рішенням господарського суду АР Крим від 25 січня - 15
лютого 2005 року позовні вимоги автотранспортного підприємства
"Сота-Транс" задоволено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 11 квітня 2005 року апеляційну скаргу Державної податкової
інспекції у м. Сімферополі задоволено частково, рішення
господарського суду АР Крим від 25 січня - 15 лютого 2005 року
змінено.
В касаційній скарзі Державна податкова інспекція у м.
Сімферополі просить скасувати ухвалені судові рішення судів першої
та апеляційної інстанцій і відмовити позивачу в позові,
посилаючись на порушення судами норм матеріального та
процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, на 10.08.2001 VOLVO Truck
Corporatіon Dіvіsіon провело поставку обладнання, яку було
сплачене платежем резервації за угодою від 18.04.2001 і авансовим
платежем 15.06.2001 року. Таким чином, у позивача відсутні валютні
цінності за межами України на 01.10.2001 року, 01.01.2002 року,
01.07.2002 року, 01.10.2002 року, 01.01.2003 року. ДПI у місті
Сімферополі, вказує на порушення позивачем порядку декларування
валютних цінностей, при цьому відсутні посилання на які-небудь
первинні документи, які б підтверджували наявність у
Автотранспортного підприємства "СОТА-ТРАНС" валютних цінностей за
межами України.
Відповідно до п.1 ч.2 розділу 2 Порядку оформлення
результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового і
валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності -
юридичними особами, їх філіалами, відділеннями і іншими
відособленими підрозділами, затвердженого наказом ДПА України №
429 ( z1023-02 ) (z1023-02)
від 16.09.2002 року в акті перевірки обов'язково
вказується первинний документ, на підставі якого учинений запис в
податковому і бухгалтерському обліку і інші докази, які достовірно
підтверджують наявність факту порушення. Порушуючи вказаний пункт
ДПI у місті Сімферополі в ст.2.4. акту перевірки "декларування
валютних цінностей" не вказала жодного первинного документа,
підтверджуючого наявність у Автотранспортного підприємства
"СОТА -ТРАНС" валютних цінностей за межами України. Посилання ДПI
у місті Сімферополі на дані бухгалтерського обліку
Автотранспортного підприємства "СОТА- ТРАНС' неправомірні,
оскільки дані бухгалтерського обліку первинними не є, а формуються
відповідно до ст.9 "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність
в Україні" саме на підставі первинних документів, які фіксують
факти здійснення господарських операцій.
Доводи ДПI у місті Сімферополі про порушення автотранспортним
підприємством "СОТА-ТРАНС" Декрета КМУ "Про систему валютного
регулювання і валютного контролю" ( 15-93 ) (15-93)
, що відобразилося в
порушенні позивачем порядку декларування валютних цінностей,
засновані на неправомірному висновку про перевищення встановленого
законодавством строку поставки за Договором про фінансовий лізинг
№ UKR 59/0401F від 17.05.2001 року. Висновок ДПI у місті
Сімферополі про порушення строку поставки грунтувався на
неправильному визначенні дати поставки, яка відрізнялася від дати,
визначеної позивачем, більш ніж на два роки: позивач вважав датою
поставки дату фактичного перетину митної межі України, а ДПI у
місті Сімферополі - дату оформлення ГТД типу НИМ - 40 ("випуск у
вільний обіг"). Зробивши неправомірний висновок про порушення
строку поставки, ДПI у місті Сімферополі протиправно порахувала,
що грошові кошти в сумі 71 000 ДМ, перераховані позивачем VOLVO
Truck Corporatіon Europe Dіvіsіon Швеція, знаходяться у власності
Автотранспортного підприємства "СОТА - ТРАНС".
Однак, строк поставки за вищезгаданим договором не був
порушений, що встановлено рішенням господарського суду АР Крим від
23.01.-10.02.04 року по справі №2-15/2308-2004, що вступив в
законну силу. Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду
однієї справи, не доводяться знов при дозволі суперечок, в яких
беруть участь ті ж сторони. 25.07.2001 року сідельні тягачі були
передані VOLVO Truck Corporatіon Europe Dіvіsіon і прийняті
Автотранспортним підприємством "СОТА-ТРАНС" згідно "Сертифікату
про приймання Поставка і приймання"(Додаток №2 до Договору № UKR
59/0401F від 17.05.2001 року).
Таким чином, з 25.07.2001 року сума 71 000 ДМ перейшла у
власність VOLVO Truck Corporatіon Europe Dіvіsіon Швеція. Отже, з
25.07.2001 року у автотранспортного підприємства "СОТА-ТРАНС" були
відсутні валютні цінності за межами України, і висновок ДПI у
місті Сімферополі про наявність у позивача за межами України таких
цінностей неправомірний. Відповідно до ч.3 п.2.7. Положення про
валютний контроль, затверджений Постановою Правління НБУ від
08.02.2000 року №49 ( z0209-00 ) (z0209-00)
, ненадання або невчасне надання
резидентами України декларації (за відсутності валютних цінностей
і майна за межами України) не спричиняє за собою застосування
фінансових санкцій. Таким чином, у позивача взагалі був відсутній
обов'язок по декларуванню валютних цінностей і штрафні санкції в
сумі 1 700 грн. були застосовані неправомірно.
Суди першої та апеляційної інстанції правомірно встановили,
що Автотранспортне підприємство "СОТА -ТРАНС" не порушувало вимог
податкового і валютного законодавства, і визнав недійсним
податкове повідомлення - рішення ДШ у місті Сімферополі
№0009622301/0 від 10.06.2003 року в частині застосування штрафних
санкцій в сумі 1700 грн.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди першої та
апеляційної інстанції вірно встановили фактичні обставини справи,
ретельно дослідили наявні докази, дали їм належну оцінку та
прийняли законне та обгрунтоване рішення у відповідності з
вимогами матеріального та процесуального права.
Оскільки судові рішення відповідають вимогам матеріального та
процесуального права, то вони не можуть бути скасовані чи змінені
з підстав, наведених в касаційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.
Сімферополі залишити без задоволення, а рішення господарського
суду АР Крим від 25 січня - 15 лютого 2005 року та постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 квітня
2005 року - без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: