ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
:
головуючого - Харченка В.В.
суддів - Берднік I.С.
Васильченко Н.В.
Кравченко О.О.
Чалого С.Я.
при секретарі - Кулеша А.О.
з участю - представника ТОВ "Iндустріальний Союз
Промисловості Донбасу" - Спиридонова О.М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Iндустріальний Союз Промисловості Донбасу"
на постанову господарського суду Донецької області від 6
грудня 2005 року (з урахуванням виправлення описки ухвалами
господарського суду Донецької області від 27 липня 2006 року та 12
жовтня 2006 року) та ухвалу Донецького апеляційного господарського
суду від 6 березня 2005 року
в справі за позовом Прокурора м. Макіївки в інтересах держави
в особі Центрально-Міської міжрайонної державної податкової
інспекції м. Макіївки до Товариства з обмеженою відповідальністю
"Максима-Дон", Товариства з обмеженою відповідальністю
"Iндустріальний Союз Промисловості Донбасу" про визнання угоди
недійсною,
ВСТАНОВИЛА :
У вересні 2005 року Прокурор м. Макіївки звернувся до суду з
позовом в інтересах держави в особі Центрально-Міської МДПI м.
Макіївки до ТОВ "Максима-Дон", ТОВ "Iндустріальний Союз
Промисловості Донбасу" (з урахуванням подальших уточнень) про
визнання недійсним договору постачання № 18/10, укладеного між
відповідачами 7 жовтня 2002 року, згідно якого ТОВ "Максима Дон"
поставило на адресу ТОВ "Iндустріальний Союз Промисловості
Донбасу" тормозні фрикціони, опорні лінивці, катки, пристрої,
траковий цеп, цеп перевантажника, насос Н-403, гідро блок
фрікційний, роторка на загальну суму 37 183, 94 грн., оскільки
він укладений з метою, завідомо суперечною інтересам держави і
суспільства; та про стягнення з ТОВ "Максима Дон" на користь ТОВ
"Iндустріальний Союз Промисловості Донбасу" 37 183, 94 грн.,
стягнення з ТОВ "Iндустріальний Союз Промисловості Донбасу"
вартості продукції у сумі 37 183, 94 грн. на користь держави.
Позивач зазначав, що засновник та директор ТОВ "Максима Дон"
ОСОБА_1 вироком Пролетарського районного суду м. Донецька від 29
червня 2004 року визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого
ст. 205 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
(фіктивне підприємництво),
оскільки він заснував підприємство в інтересах іншої особи,
фінансово-господарською діяльністю не займався, наміру на
здійснення підприємницької діяльності не мав та документи не
підписував. ТОВ "Максима Дон" засновувалось з метою приховання
доходів та ухилення від сплати податків та інших платежів до
бюджету і державних цільових фондів від результатів своєї
діяльності.
Постановою господарського суду Донецької області від 6 грудня
2005 року (з урахуванням виправлення описки ухвалами
господарського суду Донецької області від 27 липня 2006 року та 12
жовтня 2006 року), залишеною без змін ухвалою Донецького
апеляційного господарського суду від 6 березня 2006 року, позов
задоволено.
В касаційній скарзі ТОВ "Iндустріальний Союз Промисловості
Донбаса", посилаючись на порушення судами норм матеріального і
процесуального права, просить скасувати постанову господарського
суду Донецької області від 6 грудня 2005 року та ухвалу Донецького
апеляційного господарського суду від 6 березня 2006 року,
постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В суді касаційної інстанції представник ТОВ "Iндустріальний
Союз Промисловості Донбаса"" - Спиридонов О.М. підтримав доводи
поданої касаційної скарги, але уточнив її та просив скасувати
постановлені по справі судові рішення, а справу направити на новий
розгляд.
Письмових заперечень щодо поданої касаційної скарги інші
особи, що беруть участь у справі, не подали.
Прокурор, представник Центрально-Міської МДПI м. Макіївки,
представник ТОВ "Максима Дон" в суд касаційної інстанції не
з,явилися, належним чином повідомлені про місце і час розгляду
справи відповідно до вимог ст. 35 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Заслухавши доповідь судді Берднік I.С., пояснення
представника ТОВ "Iндустріальний Союз Промисловості Донбаса",
перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної
інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
7 жовтня 2002 року ТОВ "Максима Дон" та ТОВ "Iндустріальний
Союз Промисловості Донбаса" було укладено договір постачання №
18/10.
Згідно умов цього договору, ТОВ "Максима Дон" поставило на
адресу ТОВ "Iндустріальний Союз Промисловості Донбасу" тормозні
фрикціони, опорні лінивці, катки, пристрої, траковий цеп, цеп
перевантажника, насос Н-403, гідро блок фрікційний, роторка на
загальну суму 37 183, 94 грн.
Задовольняючи позовні вимоги Прокурора м. Макіївкм в
інтересах Центрально-Міської МДПI м. Макіївки про визнання
недійсною вказаної угоди з застосуванням наслідків, передбачених
ст. 49 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, суди виходили з того, що директор
ТОВ "Максима Дон" ОСОБА_1 не мав наміру на здійснення керівництва
та на ведення фінансово-господарської діяльності підприємства;
печатку, штамп та установчі документи передав іншим особам,
документів фінансово-господарської діяльності підприємства не
підписував, а вироком Пролетарського районного суду м. Донецька
від 29 червня 2004 року був визнаний винним у скоєнні злочину,
передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Колегія суддів вважає, що до такого висновку суди прийшли з
порушенням норм процесуального права, а саме, ст. 11 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, без з,ясування всіх обставин у справі.
За змістом ст. 49 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, недійсною є угода,
яка укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і
суспільства. Правові наслідки такої угоди залежать від наявності
умислу - у обох сторін чи однією, від виконання угоди - обома
сторонами чи однією.
В обгрунтування позову позивач послався на протиправність
умислу лише у ТОВ "Максима Дон".
Крім того, при розгляді справи судам слід було звернути увагу
на вимоги ст. 157 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
щодо закриття
провадження у справі у разі ліквідації підприємства, установи,
організації, які були стороною у справі.
В судових рішеннях зазначено, ТОВ "Максима Дон" перебувало
на податковому обліку в ДПI у Пролетарському районі м. Донецька,
знято з податкового обліку 31 серпня 2004 року, свідоцтво платника
ПДВ анульовано, підприємство виведено з Реєстру платників ПДВ 22
червня 2004 року.
Але при цьому судами не з,ясовано причину зняття ТОВ "Максима
Дон" з податкового обліку та чи не пов,язано це з ліквідацією
підприємства.
Позивачем суду були надані докази того, вироком
Пролетарського районного суду м. Донецька від 29 червня 2004 року
засновник та директор ТОВ "Максима Дон" ОСОБА_1 був засуджений за
вчинення злочину, передбаченого ст. 205 ч. 1 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
(фіктивне підприємництво), але рішенням Апеляційного
суду Донецької області від 25 березня 2005 року скасовано рішення
Пролетарського районного суду м. Донецька від 17 грудня 2004 року
та відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ТОВ
"Максима Дон" про визнання недійсними установчого договору,
статуту, державної реєстрації, реєстрації платника ПДВ ТОВ
"Максима Дон".
За наявності таких доказів у справі судам слід було
з,ясувати, чи фактично ліквідовано ТОВ "Максима Дон", оскільки
ліквідація сторони виключає провадження по справі.
Юридичним наслідком скасування державної реєстрації
підприємства з підстав визнання його установчих документів
недійсними мало бути здійснення ліквідаційної процедури, під час
якої вирішуються питання ппро задоволення вимог кредиторів, в тому
числі держави.
Сам факт скасування державної реєстрації підприємства не
тягнув за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його
державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.
Крім того, суди належним чином не перевірили, чи мали вони
правові підстави для застосування ст. 49 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
на
момент ухвалення рішеннь у справі, оскільки з 1 січня 2004 року,
згідно п.п. 1 та 2 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, ЦК України (1963 ( 1540-06 ) (1540-06)
року) втратив чинність. А
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
(2003 року), який набрав чинності, не
містить такі публічно-правові наслідки укладення недійсної угоди,
які були встановлені ст. 49 УК України (1963 року). Цим кодексом
скасована відповідальність (правові наслідки) у вигляді
публічно-правової санкції - стягнення в доход держави одержаного
однією чи обома сторонами за угодою за укладення угоди з метою,
суперечною інтересам держави та суспільства. Наслідками укладення
угоди, яка порушує публічний порядок (ст. 228 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
) не є адміністративно-правова конфіскація.
За змістом ч. 2 ст. 5 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, кодекс має
зворотню дію у часі у випадках, коли він пом,якшує або скасовує
відповідальність особи.
Таким чином, застосування судом при вирішенні спору
публічно-правових санкцій, які були встановлені законом, чинним на
момент укладення угоди, але відсутні в ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
на
момент ухвалення рішення про притягнення до відповідальності, є
помилковим.
З огляду на викладене постанова господарського суду Донецької
області від 6 грудня 2005 року (з урахуванням виправлення описки
ухвалами господарського суду Донецької області від 27 липня 2006
року та 12 жовтня 2006 року) та ухвала Донецького апеляційного
господарського суду від 6 березня 2005 року підлягають скасуванню,
а справа - направленню на розгляд суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене,
звернути увагу на те, що свої вимоги позивач мотивував й ст. 208
ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, однак неможливість застосування на підставі
ст. 208 цього кодексу судом не вмотивована.
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
(2003 року) не має норми, яка була б
аналогічною, зокрема за наслідками, ст. 49 ЦК України (1963
( 1540-06 ) (1540-06)
року). Разом з тим ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, який набрав
чиності 1 січня 2004 року, містить норми, які за предметом
регулювання та встановленими наслідками, співпадають зі ст. 49
України (1963 року).
Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, 227, 230, 231 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
УХВАЛИЛА :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Iндустріальний Союз Промисловості Донбасу" задовольнити частково.
Постанову господарського суду Донецької області від 6 грудня
2005 року (з урахуванням виправлення описки ухвалами
господарського суду Донецької області від 27 липня 2006 року та 12
жовтня 2006 року) та ухвалу Донецького апеляційного господарського
суду від 6 березня 2005 року скасувати, а справу направити на
новий розгляд до того ж суду першої інстанції в іншому складі
суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий - Харченко В.В.
Судді - Берднік I.С.
Васильченко Н.В.
Кравченко О.О.
Чалий С.Я.