ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2006 р. м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого -судді Бим М.Є.
суддів: Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Маринчак Н.Є.,
Чалого С.Я.
при секретарі - Кулеші А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні
суду касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кременецького районного
суду від 22 серпня 2005 року та ухвалу апеляційного суду
Тернопільської області від 15 листопада 2005 року у справі за
позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України та
Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції про
виключення ідентифікаційного номера та інформації з інформаційного
фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та
інших обов'язкових платежів, -
В С Т А Н О В И Л А :
Дев'ятого серпня 2005 року громадянин ОСОБА_1 звернувся з
позовом до Кременецької державної міжрайонної державної податкової
інспекції Тернопільської області та Державної податкової
адміністрації України про виключення його ідентифікаційного номера
та інформації про нього з інформаційного фонду Державного реєстру
фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів,
що містяться у базах даних відповідача. В позові позивач вказав,
що Кременецька МРДПI вимагає від нього заяву за ф. В2, посилаючись
на затверджений спільним наказом ДПА України та МВС України від
19.10.2004 року "Порядок про унесення відмітки до паспорта
громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної
особи - платника податків та інших обов'язкових платежів",
відповідно до якого громадяни зобов'язані подати заяви за ф. В2. З
даним Порядком ОСОБА_1 не згідний, оскільки на його думку він не
відповідає положенням Закону України "Про Державний реєстр
фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів"
( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
, Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, іншим Законам
України.
Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області
від 22 серпня 2005 року відмовлено у задоволенні позову за
безпідставністю позовних вимог.
Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області апеляційну
скаргу ОСОБА_1 відхилено, а рішення Кременецького районного суду
від 22.08.2005 року залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням Кременецького районного суду та
ухвалою апеляційного суду Тернопільської області позивач подав
касаційну скаргу та просить скасувати рішення Кременецького
районного суду від 22 серпня 2005 року ухвалу апеляційного суду
Тернопільської області від 15 листопада 2005 року, ухвалити нове
судове рішення.
В запереченнях на касаційну скаргу Кременецька міжрайонна
державна податкова інспекція просить рішення судів першої та
апеляційної інстанції залишити без змін, які відповідають вимогам
матеріального та процесуального права, а касаційну скаргу без
задоволення.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Кременецького
районного суду від 24.02.2004 року визнано незаконною
бездіяльність Кременецької МРДПI Тернопільської області та
зобов'язано зробити в паспорті ОСОБА_1 відмітку про наявність в
нього права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного
номера. Вказане судове рішення виконано Кременецькою МРДПI.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно
ч.2 ст.1 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб -
платників податків та інших обов'язкових платежів" ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
від 22.12.2004 року з подальшими змінами, для осіб, які через свої
релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття
ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це
відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми
обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. На
виконання вказаного вище положення Закону Державною податковою
адміністрацією України та Міністерством внутрішніх справ України,
які є уповноваженими органами у відповідності до законодавства
України на прийняття нормативно-правових актів, в рамках своєї
компетенції розробили та затвердили (наказ Державної податкової
адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від
19.10.2004 року № 602/1226 ( z1345-04 ) (z1345-04)
і зареєстрований в
Міністерстві юстиції України 20.10.2004 року за № 1345/9944)
Порядок унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо
ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та
інших обов'язкових платежів, який є нормативно-правовим актом
обов'язковим до виконання фізичними особами - платниками податків
та інших обов'язкових платежів і органами Державної податкової
адміністрації України. У відповідності до зазначеного Порядку
встановлена зразкова форма офіційної заяви, яка подається
платником податків до органів Державної податкової адміністрації
України про відмову від ідентифікаційного номера, з проханням
внесення відповідних змін до Державного реєстру фізичних осіб -
платників податків та інших обов'язкових платежів і обліковувати
його як платника податків з використанням серії та номера паспорта
громадянина України.
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову, суди першої та
апеляційної інстанції виходили з безпідставності його вимог,
оскільки зазначеним вище Порядком не порушуються права позивача.
Останній в паспорті має відповідну відмітку Кременецької МРДПI про
право здійснення платежів без використання ідентифікаційного
номеру і не подав до міжрайонної держаної податкової інспекції за
місцем свого обліку офіційної заяви встановленого законодавством
зразка про внесення відповідних змін до Державного реєстру
фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів
та про його облік за серією та номером паспорту громадянина
України.
Під час розгляду справи суди першої та апеляційної інстанції
з посиланням на норми матеріального права вірно встановили
фактичні обставини справи і застосували норми матеріального та
процесуального права, дали їм належну правову оцінку та прийшли
до правильного висновку про необгрунтованість позовних вимог.
Доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування норм
матеріального та процесуального права безпідставні і не
спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанції, при
прийнятті рішень судами не допущено порушення норм матеріального і
процесуального права, які б могли призвести до неправильного
вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції та постанова
апеляційного господарського суду підлягають залишенню без змін.
У відповідності зі ст. 224 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції
залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -
без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної
інстанцій не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні
процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230,231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
колегія суддів
Вищого адміністративного суду України,-
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області
від 22 серпня 2005 року та ухвалу апеляційного суду
Тернопільської області від 15 листопада 2005 року залишити без
змін,
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді:
(підпис)
Бим М.Є.
(підпис)
Гордійчук М.П.
(підпис)
Маринчак Н.Є.
(підпис)
Леонтович К.Г.
(підпис)
Чалий С.Я.
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного
суду України К.Г.Леонтович