ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
     28 листопада 2006 року  м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
     головуючого:   Панченка О.Н. (доповідача),
     суддів:  Весельська Т.Ф.,
     Горбатюка С.А.,
     Смоковича М.I.,
     Чумаченко Т.А.,
     розглянувши в  порядку  письмового  провадження  в  м.  Києві
касаційну скаргу ОСОБА_1
     на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва
     від 27 серпня 2003 року
     та ухвалу апеляційного суду міста Києва
     від 20 листопада 2003 року
     у справі за скаргою ОСОБА_1
     на Рішення Комісії із спірних питань визначення статусу осіб,
які брали участь у ліквідації наслідків аварії  на  Чорнобильській
АЕС при Міністерстві України з питань надзвичайних ситуацій  та  у
справах захисту населення від наслідків Чорнобильської  катастрофи
від  15 квітня 1999 року,
 
                           ВСТАНОВИЛА:
     Ухвалою Святошинського районного суду міста  Києва  від    27
серпня 2003 року, залишену  без  змін  ухвалою  апеляційного  суду
міста Києва від 20 листопада 2003 року, ОСОБА_1 (далі  -  ОСОБА_1,
заявниця) відмовлено у поновлені строку на перегляд, у  зв'язку  з
винятковими обставинами, ухвали Верховного  Суду  України  від  01
квітня 2002 року, а її заяву залишено без розгляду.
     В касаційній скарзі, з врахуванням доповнень до неї,  ОСОБА_1
порушує питання про скасування ухвал судів першої  та  апеляційної
інстанцій та просить переглянути за винятковими обставинами ухвалу
Верховного Суду України від 01 квітня 2002 року.
     Колегія суддів Вищого адміністративного суду України  вважає,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
     Як вбачається  з  матеріалів  справи,  в  березні  2000  року 
ОСОБА_1 звернулася до  суду  зі  скаргою  на  Рішення  Комісії  із
спірних  питань  визначення  статусу  осіб,  які  брали  участь  у
ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві
України з  питань  надзвичайних  ситуацій  та  у  справах  захисту
населення від наслідків Чорнобильської катастрофи  від  15  квітня
1999 року (далі - Рішення Комісії).
     Рішенням Радянського районного суду міста Києва від 22 жовтня
2001 року, залишеним без зміни  ухвалою  апеляційного  суду  міста
Києва від 25 грудня 2001 року,  в  задоволені  скарги  відмовлено.
Верховним Судом України ухвалою від 01  квітня  2002  року  судові
рішення попередніх інстанцій також залишені без змін.
     Відповідно до положень ст.  347^3  Цивільного  процесуального
кодексу України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , чинної на час звернення  заявниці  до
суду, заяви про перегляд рішень і ухвал у  зв'язку  з  винятковими
обставинами можуть  бути  подані  особами,  які  беруть  участь  у
справі, та прокурором протягом трьох місяців  з  дня  встановлення
обставини, що є підставою для їх перегляду.
     21 липня 2003 року, більше ніж через один рік і  три  місяці,
скаржницею подано до Святошинського  районного  суду  міста  Києва
заяву  про  перегляд,  у  зв'язку   з   винятковими   обставинами,
зазначеної ухвали суду касаційної інстанції  від  01  квітня  2002
року, в якій порушила питання про  поновлення  пропущеного  строку
для подання цієї заяви.
     Днем  встановлення  обставини,  яка  на  думку   заявниці   є
підставою для перегляду за  винятковими  обставинами  ухвали  суду
касаційної інстанції,  ОСОБА_1  зазначила  день  отримання  нею  в
Святошинському районному суді копію ухвали Верховного Суду України
від 01 квітня 2002 року - 31 березня 2003 року.
     Пропуск встановленого  ст.  347^3  Цивільного  процесуального
кодексу України ( 1618-15 ) (1618-15)
         тримісячного строку подання заяви  про
перегляд ухвали Верховного Суду України від 01 квітня  2002  року,
обгрунтовує тим,  що  07  квітня  2003  року  нею  вже  подавалася
аналогічна заява до Святошинського районного суду,  ухвалою  якого
від 12 травня 2003 року ця заява визнана неподаною  та  повернута.
Суд  апеляційної  інстанції  в  ухвалі  від  03  липня  2003  року
погодився з висновками суду першої інстанції.
     Висновки  суду  першої  інстанції,  з   якими   погодився   і
апеляційний суд, щодо відсутності поважних причин пропуску  строку
та  підстав  для  поновлення,  відповідають   обставинам   справи.
Висновок про  те,  що  сам  по  собі  факт  звернення  до  суду  з
аналогічною  заявою  07  квітня  2003  року  не  є  підставою  для
поновлення строку є обгрунтованим.
     Крім того, не може вважатися днем встановлення обставини, яка
є підставою для перегляду за винятковими обставинами  ухвали  суду
касаційної інстанції і дата отримання копії ухвали Верховного Суду
України, оскільки ОСОБА_1  не  навела  доводів  про  те,  що  факт
отримання  копії  документу,  пов'язаний  з  виявленням  виключних
обставин.
     Оскільки  рішення  судів  постановлені  відповідно  до  вимог
чинного законодавства, зміні або скасуванню не підлягають.
     На підставі наведеного та керуючись  ст.ст.  220,  222,  223,
224,  230,  231  Кодексу  адміністративного  судочинства   України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів
 
                            УХВАЛИЛА :
     Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
     Ухвалу Святошинського  районного  суду  міста  Києва  від  27
серпня 2003 року та ухвалу апеляційного суду міста  Києва  від  20
листопада  2003 року залишити без змін.
     Ухвала вступає в  законну  силу  з  моменту  проголошення  та
оскарженню не підлягає.
     Головуючий:   О.Н. Панченко
     Судді:  Т.Ф. Весельська
     С.А. Горбатюк
     М.I. Смокович
     Т.А. Чумаченко
     З оригіналом згідно.
     Суддя Вищого адміністративного
     суду України  О.Н. Панченко