ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                              УХВАЛА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     21 листопада 2006 року м. Київ
 
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
 
     Суддів - Смоковича М.I.,
 
     Горбатюка С.А.,
 
     Весельської Т.Ф.,
 
     Чумаченко Т.А.,
 
     Мироненка О.В. (суддя - доповідач)
 
     провівши попередній розгляд адміністративної справи
 
     за касаційною скаргою ОСОБА_4 - представника заявника ОСОБА_1
 
     на рішення Апеляційного суду Донецької області від  24  січня
2005 року
 
     за скаргою ОСОБА_1
 
     до прокурора м. Донецька
 
     третя особа ОСОБА_2
 
     на неправомірні дії прокурора м. Донецька,-
 
                       В С Т А Н О В И ЛА :
 
     У серпні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду  зі  скаргою  на
неправомірні  дії  прокурора  м.  Донецька,  визнання   незаконним
протеста, та зазначив, що 25 серпня 2004 року йому  стало  відомо,
що прокурором м. Донецька був винесений протест від 21 серпня 2004
року № 46 на накази, які  видані  Головою  правління  ВАТ  "ПЕС  -
Енерговугілля".
 
     Рішенням Ворошиловського районного суду м.  Донецька  від  12
жовтня 2004 року було задоволено позовні вимоги.
 
     Рішенням Апеляційного суду Донецької  області  від  24  січня
2005 року апеляційне подання прокурора було  задоволено  частково,
рішення  суду  першої  інстанції   скасовано   та   відмовлено   в
задоволенні скарги.
 
     У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить  скасувати  рішення  суду
апеляційної  інстанції,  залишити  в  силі  рішення  суду   першої
інстанції,  посилаючись  на  порушення   норм   матеріального   та
процесуального права.
 
     Заслухавши доповідь судді,  дослідивши  матеріали  справи  та
перевіривши  наведені  в  скарзі  доводи,  колегія  суддів  дійшла
висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
     Відповідно  до  вимог  Закону   України   "Про   прокуратуру"
( 1789-12 ) (1789-12)
        , при здійсненні прокурорського нагляду за  додержанням
і застосуванням законів та при виявленні порушень закону  прокурор
у  межах  своєї   компетенції   має   право   опротестувати   акти
підприємств, установ, організацій, громадських об"єднань. А  також
рішення і дії посадових осіб, звертатись до  суду  з  заявами  про
захист прав і законних інтересів громадян, а також підприємств  та
інших юридичних осіб.
 
     Згідно статті 12 цього  закону  прокурор  розглядає  заяви  і
скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім  скарг,
розгляд яких віднесено до компетенції суду.
 
     Задовольняючи  частково  скаргу,  суд  виходив  з  того,   що
опротестовані  накази  прокурором  свідчать  про   те,   що   вони
стосуються трудових правовідносин працівників підприємств, а також
і ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та інших.
 
     Відповідно до статті 55  Конституції  України  ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        
кожному гарантується право на оскарження в  суді  рішень,  дій  чи
бездіяльності   органів   державної   влади,   органів   місцевого
самоврядування, посадових і службових осіб.
 
     Згідно ст. 248-1 ЦПК України  (в  редакції  1963  ( 1501-06 ) (1501-06)
        
року), громадянин має право звернутися  в  суд  із  скаргою,  якщо
вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади,
органу  місцевого  самоврядування,  посадової  і  службової  особи
порушено його права, свободи чи законні інтереси.
 
     З огляду на викладене, суд дійшов вірного висновку про те, що
факт опротестування прокурором наказів, виданих ОСОБА_2  21  липня
2004 року не порушують законні права, свободи та інтереси ОСОБА_1
 
     На підставі вимог законодавства,  суд  дійшов  обгрунтованого
висновку, стосовно  правомірності  дій  відповідача  щодо  надання
права на  заняття  саме  кімнати  в  гуртожитку,  а  не  квартири,
оскільки  кімнати  в  гуртожитку   в   зазначеному   вище   законі
приватизації не підлягають.
 
     З огляду на викладене, постановлене по справі судове  рішення
відповідає  обставинам   справи,   наданим   доказам   та   нормам
матеріального і процесуального закону, а доводи касаційної  скарги
його не спростовують.
 
     За правилами частини 1 статті 224  Кодексу  адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         , якщо суди не допустили  порушень
норм  матеріального   і   процесуального   права   при   ухваленні
оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної  інстанції  залишає
касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
 
     Керуючись   статтями   210,   220^1,   223,   224,    Кодексу
адміністративного  судочинства  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
           ,   колегія
суддів,
 
     У Х В А Л И Л А :
 
     Касаційну скаргу ОСОБА_4 - представника ОСОБА_1 залишити  без
задоволення, рішення Апеляційного суду Донецької  області  від  24
січня 2005 року залишити без змін.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.
 
     Судді: Смокович М.I.
 
     Горбатюк С.А.
 
     Весельська Т.Ф.
 
     Чумаченко Т.А..
 
     Мироненко О.В.