УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого: судді Фадєєвої Н.М.
суддів: Гордійчук М.П., Бим М.Є.Леонтович К.Г., Чалого С.Я.
при секретарі: Кулеші А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві
касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Галицькому
районі м. Львова на рішення господарського суду Львівської області
від 25 квітня 2005 року та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 29 червня 2005 року у справі за позовом
Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова
до Ліквідаційної комісії Професійно-технічного училища № 53,
Західноукраїнського інституту інформаційних технологій та
управління про стягнення суми страхових внесків, -
встановила:
У січні 2005 року Управління Пенсійного фонду України в
Галицькому районі м. Львова звернулося з зазначеним позовом до
суду, обгрунтувавши заявлені вимоги тим, що Професійно-технічне
училища № 53, яке перебуває на стадії самоліквідації, має
заборгованість перед управлінням за період з 01.01.2002 року по
30.09.2004 рік на суму 15980,97 грн.
Рішенням господарського суду Львівської області від 25 квітня
2005 року, яке постановою Львівського апеляційного господарського
суду від 29 червня 2005 залишене без змін, позивачу відмовлено у
задоволенні позову.
Рішення судів по справі мотивовані тим, що позивачем
пропущено 2-х місячний строк для пред'явлення вимог кредиторів,
передбачений ч. 2 ст. 60 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
.
Не погоджуючись з судовими рішеннями по справі, Управління
Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова звернулося
з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне
застосування судами матеріального закону, просить скасувати
постановлені по справі рішення та винести нове рішення, яким його
позов задовольнити.
Розглянувши касаційну скаргу та дослідивши матеріали справи,
колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для
її задоволення.
Згідно вимог ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд залишає
касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін,
якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили
порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні
судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Як вбачається із матеріалів справи, суди першої та
апеляційної інстанції, постановляючи оскаржувані рішення,
правильно застосували норми матеріального та процесуального
господарського закону та обгрунтовано послались на ч. 2 ст. 60 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
, оскільки позивачем пропущено 2-х місячний
строк для пред'явлення вимог кредиторів після того, як в газеті
"Голос України" 02 липня 2004 року ліквідаційною комісією було
оголошено про ліквідацію Професійно-технічного училища № 53.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, в
термін до 02.09.2004 року в установленому порядку позивач до
Ліквідаційної комісії Професійно-технічного училища № 53 не
звертався.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного
суду України вважає, що прийняті по справі рішення скасуванню не
підлягають.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій викладені
достатньо повно, висновки обгрунтовані з посиланням на конкретні
пункти законів України та відповідають чинному законодавству.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в
Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, а рішення
господарського суду Львівської області від 25 квітня 2005 року та
постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29
червня 2005 року - без змін.
Ухвала є остаточною і набирає законної сили з моменту
проголошення.
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно.
Суддя: