ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого: судді Фадеєвої Н.
суддів: Бим М.Є., Маринчак Н.Є., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.
при секретарі: Мельник I.М.
з участю представників:
ВАТ ""Український інститут кранобудування" - Рахманова
Є.В.,
ДП "Ріелтор ЗД" корпорації "Рієлтор ЗД інк." - Цуркана М.В.
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за
касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Український
інститут кранобудування" на постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 16 березня 2006 року, у справі
№30/415-05-9576 за позовом дочірнього підприємства корпорації
"Рієлтор ЗД IНК" "Ріелтор ЗД" до відкритого акціонерного
товариства "Холдингова компанія "Краян", ВАТ "Український
інститут кранобудування", Таїровської селищної ради, комунального
підприємства "Овідіопольське районне бюро технічної
інвентаризації" про визнання права власності, визнання недійсним
рішення та визнання недійсним свідоцтва про право власності,
спонукання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
ДП корпорації "Рієлтор ЗД IНК" "Ріелтор ЗД" звернулося до
суду з позовом, в якому позивач просив:
визнати за дочірнім підприємством корпорації "Рієлтор ЗД
інк." "Ріелтор ЗД" право власності на тепличний комплекс,
розміщений на земельній ділянці загальною площею 10,4 га за
адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с.Мізікевича,
вул.Володимирська, 9;
визнати за відкритим акціонерним товариства "Холдингова
компанія "Краян" право власності на полігон для випробування
кранів, розміщений на зазначеній вище земельній ділянці;
зобов'язати відкрите акціонерне товариство "Холдингова
компанія "Краян" демонтувати вищеназваний полігон для
випробування кранів;
визнати недійсним технічний паспорт на споруди
площадки для випробування кранів, виданий комунальним
підприємством "Овідіопольське районне бюро технічної
інвентаризації" відкритому акціонерному товариству "Український
інститут кранобудування"";
визнати недійсним рішення виконкому Таїровської селищної ради
№ 238 від 05.09.2005 р. про оформлення права власності
відкритого акціонерного товариства ВАТ "Український інститут
кранобудування" на споруди площадки для випробування кранів;
визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме
майно споруди площадки для випробування кранів, ВАТ
"Український інститут кранобудування" на підставі рішення
виконкому Таїровської селищної ради від 05 вересня 2005 року №
238;
визнати недійсним рішення 20-ої сесії Таїровської селищної
ради від 14.11.2005 р. № 790-1У про надання дозволу ВАТ
"Український інститут кранобудування" на розроблення проекту
відведення у довгострокову оренду строком на 15 років земельної
ділянки площею 1,88 га для експлуатації та обслуговування споруд
площадки для випробування кранів, розташованої в с. Мізікевича,
жилмасив "Совіньйон", Овідіопольського району Одеської області,
вул. Сергіївська, 20.
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилався на те,
що між ним та ВАТ "Холдингова компанія "Краян" укладено 29 грудня
2003 року договір купівлі-продажу тепличного комплексу,
розташованого за адресою: Одеська обл., с.Чорноморка, пр. Свободи
9, на підставі якого до позивача перейшло право власності на
тепличний комплекс з обладнанням, в тому числі на бетонні
майданчики загальною площею забудови 3880,0 кв.м. При проведенні
проектно-дослідницьких робіт встановлено, що ці бетонні майданчики
являють собою полігон для випробування будівельних кранів. У ВАТ
"Український інститут кранобудування" відсутні документи про право
власності на спірні площадки- полігони для випробування
кранів. Складений Фондом державного майна України Перелік
нерухомого майна, переданого ВАТ "Український інститут
кранобудування", в якому вказані спірні майданчики-полігони для
випробування кранів, не відповідає вимогам закону і не є
правовстановлюючим документом. Також позивач посилався на те, що
на підставі зазначеного вище договору купівлі-продажу тепличного
комплексу він також набув право власності і на земельну ділянку
площею 10,4 га., на якій розміщені спірні бетонні майданчики.
Господарський суд залучив до участі в справі відповідачів:
ВАТ "Український інститут містобудування"; Таїровську селищну
раду, виконавчий комітет Таїровської селищної ради, комунальне
підприємство "Овідіопольське районне бюро технічної
інвентаризації".
Рішенням господарського суду Одеської області від 27 січня
2006 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16
березня 2006 року апеляційну скаргу дочірнього підприємства
корпорації "Рієлтор ЗД IНК" "Ріелтор ЗД" задоволено.
Рішення господарського суду Одеської області від 27.01.2006
року скасовано.
Постановлено нове рішення про задоволення позову, яким:
"Визнано за дочірнім підприємством корпорації "Рієлтор ЗД
IНК" "Ріелтор ЗД" право власності на тепличний комплекс,
розміщений на земельній ділянці загальною площею 10,4 га за
адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с.Мізікевича ж/м
"Совіньйон", вул. Володимирська, 9.
Зобов'язано ВАТ Холдингова компанія "Краян" демонтувати
полігон для випробування кранів, розташований за адресою: Одеська
область, Овідіопольський район, с.Мізікевича ж/м "Совіньйон", вул.
Володимирська, 9 на земельній ділянці площею 10,4 га, у місячний
строк.
Зобов'язано Овідіопольське районне бюро технічної
інвентаризації зняти з реєстрації технічний паспорт, складений 08
липня 2005року за результатами технічної інвентаризації споруд
площадки для випробування кранів, виданий ВАТ "Український
інститут кранобудування.
Визнано недійсним рішення виконкому Таїровської селищної ради
Овідіопольського районну Одеської області № 238 від 05 вересня
2005року "Про оформлення права власності відкритого
акціонерного товариства "Український інститут кранобудування" на
споруди площадки для випробування кранів, розташовані в межах
жилмастиву "Совіньйон" с.Мізікевичі Овідіопольського районну
Одеської області.
Визнано недійсним свідоцтво про право власності відкритого
акціонерного товариства "Український інститут кранобудування" на
споруди площадки для випробування кранів.
Визнано недійсним рішення Таїровської селищної ради
Овідіопольського районну Одеської області №790-1У від 04
листопада 2005 року "Про надання дозволу на розроблення проекту
відведення у довгострокову оренду строком на 15 років ВАТ
"Український інститут кранобудування" земельної ділянки площею
1,88 га для експлуатації та обслуговування споруд площадки для
випробування кранів, розташованої в с. Мізікевича,
жилмасив"Совіньйон", Овідіопольського району Одеської області,
вул. Сергіївська, 20."
У касаційній скарзі ВАТ "Український інститут кранобудування"
просить скасувати постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 16.03.2006 року, посилаючись на
неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального
права, а рішення господарського суду Одеської області від
27.01.2006 року як законне і обгрунтоване залишити без змін. В
касаційній скарзі посилається на те, що ВАТ "Укрінкран" було
створено у 1994 році шляхом корпоратизації згідно наказу
Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу та
конверсії України від 22.02.1994р. №251. До статутного фонду ВАТ
"Укрінкран" були передані будівлі основного корпусу й споруди -
площадки для випробування кранів, які Фондом державного майна
України як органом приватизації включені до Переліку нерухомого
майна, переданого у власність ВАТ "Укрінкран". Куплений позивачем
тепличний комплекс розміщений на земельній ділянці по вул.
Володимирській, 9, а споруди для випробування кранів розміщені
на земельній ділянці по вул.Сергієвській, 20. Ні продавець
тепличного комплексу ВАТ "Холдингова компанія "Краян", ні
позивач не мають жодного документу, який би підтверджував їх
право власності чи право постійного користування землею, на якій
розміщені споруди для випробування кранів. У виданому позивачеві
29.03.2005р. свідоцтві про право власності на тепличний комплекс
споруди для випробування кранів не значаться.
Заслухавши доповідь судді Бим М.Є., перевіривши матеріали
справи, правильність застосування судами першої та апеляційної
інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової
оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційних скарг,
колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга
підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст.334 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
2003 року та ст.128 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
1963
року право власності у набувача майна за договором виникає з
моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або
законом.
З матеріалів справи вбачається і судом встановлено, що в
укладеному позивачем з ВАТ "ХК "Краян" договорі купівлі-продажу
тепличного комплексу від 29 грудня 2003 року площадка для
випробування кранів не значиться. Також в акті прийому-передачі
тепличного комплексу від 22 березня 2004 року площадка для
випробування кранів не значиться.
Дочірньому підприємству корпорації "Рієлтор ЗД IНК" "Ріелтор
ЗД" видано 29 березня 2005 року свідоцтво про право власності на
нерухоме майно - тепличний комплекс за адресою: Одеська обл.,
Овідіопольський р-н,с.Мізікевича, вул. Володимирська, ж/м.
"Совіньйон", 9, у якому не значиться площадка для випробування
кранів.
Позивачем назване свідоцтво про право власності на тепличний
комплекс, в якому не значиться площадка для випробування кранів,
зареєстровано в Овідіопольському районному бюро технічної
інвентаризації 29 березня 2005 року в Єдиному реєстрі прав
власності на нерухоме майно, реєстраційний номер 10313340.
Отже, доведеним є те, що на підставі договору купівлі -
продажу тепличного комплексу від 29.12.2003 р. і акта
прийому-передачі позивач не набув право власності на спірну
площадку для випробування кранів.
Згідно Указу Президента України від 15.06.1993 року №210/9
( 210/93 ) (210/93)
"Про корпоратизацію підприємств" корпоратизації
підлягали державні підприємства, вартість основних засобів яких
становила станом на 01.01.1993 р. не менше 20 млн. крб.
На виконання Указу Президента України "Про корпоратизацію
підприємств" наказом Міністерства машинобудування,
військово-промислового комплексу та конверсії України від 22
.02.1994р. №251 Український державний інститут кранобудування було
корпоратизовано у 1994 році шляхом його перетворення у відкрите
акціонерне товариство "Український інститут кранобудування", та
державою в особі Фонду державного майна України до статутного
фонду ВАТ "Укрінкран" було передано нерухоме майно, яке станом на
30.12.1993 року знаходилося на балансі Українського державного
інституту кранобудування, а саме будівлю основного корпусу в м.
Одесі, вул. Авіаційна, 18 та споруди-площадку для випробування
кранів в с.Чорноморка Овідіопольського р-ну Одеської області.
Відповідно до вимог Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
відкрите акціонерне товариство
"Український інститут кранобудування" є власником майна,
переданого засновником до його статутного фонду.
Таким чином, оскільки державою в особі Фонду Державного майна
України в процесі корпоратизації внесено до статутного фонду ВАТ
"Укрінкран" площадку для випробування кранів, тому ВАТ
"Укрінкран" є власником цієї спірної площадки, та в користуванні
ВАТ "Укрінкран" знаходиться земля, на якій розміщено зазначену
площадку.
Отже, за таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного
висновку, що вимога позивача про визнання за ним права власності
на площадку для випробування кранів є безпідставною і задоволенню
не підлягає.
Позивач закладаючи до суду позов про визнання за ним права
власності на земельну ділянку площею 10,4 га., на якій знаходиться
площадка для випробування кранів, не надав суду доказів про
набуття ним в установленому законом порядку права власності чи
права користування цією земельною ділянкою.
Відповідно до норм Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
право власності на земельну ділянку і право постійного
користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
Право оренди землі оформляється договором, який реєструється
відповідно до закону.
Згідно зі ст.12 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
до
повноважень селищних рад у галузі земельних відносин відноситься
розпорядження землями територіальних громад.
Судом першої інстанції встановлено і дана обставина
підтверджена матеріалами справи, що Таїровська селищна рада, на
території якої знаходиться земля під площадкою для випробування
кранів, не видавала ні ВАТ "Холдингова компанія "Краян", яке
продало тепличний комплекс, ні позивачеві-дочірньому підприємству
корпорації "Рієлтор ЗД IНК" "Ріелтор ЗД", яке купило тепличний
комплекс, Державний акт на право постійного користування землею
чи Державний акт на право власності на землю.
Згідно ч.3 ст. 132 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
від
29.12. 2001 р. угоди про перехід права власності на земельні
ділянки вважаються укладеними з дня їх нотаріального посвідчення.
Договір купівлі-продажу тепличного комплексу від 29.12.2003
р. нотаріально не посвідчено
Також договір купівлі-продажу тепличного комплексу від
29.12.2003 р. не містить жодних відомостей про право власності
продавця-ВАТ "ХК "Краян" на земельну ділянку.
Згідно зі ст. 132 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
угода щодо переходу права власності на землю повинна містити,
зокрема, відомості про документ, що підтверджує право власності
продавця на земельну ділянку.
Судом встановлено, що дочірнє підприємство "Ріелтор ЗД"
засновано на власності іноземної компанії (Ріелтор ЗД, IНК /
США). Зазначена обставина стверджується Статутом даного
дочірнього підприємства, який зареєстровано виконавчим комітетом
Одеської міської ради, реєстраційний №04056919100010341 від
03.08.1999р.
Отже, позивач є юридичною іноземною особою, тобто не є
підприємством, що належить до державної або комунальної власності,
тому згідно з вимогами ч.2 ст.92 та ст.93 Земельного кодексу
( 2768-14 ) (2768-14)
України позивач може набувати право користування
земельною ділянкою на умовах короткострокової чи довгострокової
оренди.
Таїровська селищна рада не укладала з дочірнім підприємством
"Рієлтор ЗД" договір оренди земельної ділянки, на якій
розміщено площадку для випробування кранів.
Порядок передачі земельних ділянок в оренду регулюється
ст.124 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
, якою встановлено,
що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають в державній
або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення
відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого
самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно ч.2 ст.125 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору
оренди і його державної реєстрації.
Отже, Таїровська селищна рада, приймаючи оскаржене позивачем
рішення про надання дозволу ВАТ "Український інститут
кранобудування" на розроблення проекту відведення у довгострокову
оренду строком на 15 років земельної ділянки площею 1,88 га для
експлуатації та обслуговування споруд площадки для випробування
кранів, розташованої в с. Мізікевича, жилмасив "Совіньйон",
Овідіопольського району Одеської області, вул. Сергіївська, 20,
діяла у межах повноважень рад, встановлених Конституцією України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, Законом України "Про місцеве самоврядування"
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
та Земельним кодексом України.
Суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини і
дав належну правову оцінку наявним у справі доказам, правильно
застосував норми матеріального та процесуального права, дійшов
вірного висновку, що спірна споруда-площадка для випробування
кранів увійшла в 1994 році до статутного фонду ВАТ "Укрінкран",
утвореного шляхом перетворення
державного Українського державного інституту кранобудування,
тому відсутні передбачені законом підстави вважати ВАТ
"Укрінкран" неналежним власником площадки для випробування кранів.
Також вірними є висновок суду першої інстанції, що позивач не
набув в передбаченому законом порядку право власності на площадку
для випробування кранів, зазначена площадка для випробування
кранів не входить до складу купленого позивачем тепличного
комплексу, не значиться у виданому позивачеві свідоцтві про право
власності на тепличний комплекс, тому позовна вимога дочірнього
підприємства "Ріелтор ЗД" про визнання за ним права власності на
земельну ділянку площею 10,4 га під спорудами площадки для
випробування кранів на підставі договору купівлі-продажу
тепличного комплексу є необгрунтованою і задоволенню не підлягає.
Разом з тим апеляційний суд помилково скасував правильне по
суті рішення суду першої інстанції, не взявши до уваги, що
правовідносини щодо спірних земельних ділянок регулюються
Земельним кодексом України.
Крім того, суд апеляційної інстанції неправильно застосував
Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав
власності на нерухоме майно, не звернувши уваги на те, що згідно
абз.2 пункту 1.6 цього Тимчасового положення не підлягали
державній реєстрації, зокрема, споруди, не пов'язані фундаментом
з землею, а саме до таких споруд відноситься площадка для
випробування кранів.
Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на
нерухоме майно і їх обмежень" ( 1952-15 ) (1952-15)
від 01.07.2004 року
передбачена обов'язкова державна реєстрація права постійного
користування земельною ділянкою та обов'язкова державна
реєстрація права власності на нерухоме майно (незалежно від виду
цього майна).
Визнаючи недійсним видане ВАТ "Український інститут
кранобудування" свідоцтво про право власності на нерухоме майно
(споруди площадки для випробування кранів) апеляційний суд
неправильно застосував Закон України "Про державну реєстрацію
речових прав на нерухоме майно і їх обмежень" ( 1952-15 ) (1952-15)
з
дотриманням якого і було видано дане свідоцтво ВАТ "Укрінкран".
Згідно ч.1 ст.226 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції скасовує судове
рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду
першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасовано
помилково.
Оскільки апеляційний господарський суд під час розгляду
справи неправильно застосував норми матеріального права, що
регулюють спірні відносини, а суд першої інстанції вирішив спір
відповідно до вимог чинного законодавства, тому зазначена
обставина відповідно до ч.1ст.226 КАСУ є підставою для скасування
ухваленої у справі постанови апеляційного суду, та залишення в
силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 221, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного
судочинства ( 2747-15 ) (2747-15)
України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"Український інститут кранобудування" задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16
березня 2006 року скасувати.
Рішення господарського суду Одеської області від 27 січня
2006 року залишити без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді: