ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     15 листопада 2006 року    м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
     Головуючого -  Харченка В.В.
     Суддів: Берднік  I.С.,  Васильченко  Н.В.,   Кравченко  О.О.,
Матолича С.В.
     При секретарі- Білій-Грошко О.А.
     розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  в  залі  суду
справу  за касаційною  скаргою  Волинського  обласного  відділення
Фонду  соціального  захисту  інвалідів  на  постанову  Львівського
апеляційного господарського суду від 10 січня 2006 року  у  справі
за позовом  Волинського  обласного  відділення  Фонду  соціального
захисту інвалідів до приватного підприємства "ЛГУ +" про стягнення
3453,85грн. ,-
                           ВСТАНОВИЛА:
     У  вересні  2005  року  Волинське  обласне  відділення  Фонду
соціального захисту інвалідів звернулося  до  Господарського  суду
Волинської області з позовом до приватного  підприємства  "ЛГУ  +"
про стягнення 3453,85грн.
     Позовні вимоги грунтувалися на тому, що відповідачем не  було
дотримано  законодавчо  встановленого  нормативу  працевлаштування
інвалідів, у зв'язку з чим відповідач має сплатити штрафні санкції
у  зазначеному  розмірі.  Крім  того,  позивач   стверджував,   що
відповідно  до  ст.  19  Закону  України  "Про  основи  соціальної
захищеності  інвалідів  в   Україні"   ( 875-12 ) (875-12)
           №875-Х11   від
21.03.1991р. норматив відповідача для  працевлаштування  інвалідів
становить   одну   особу.    Згідно    звіту    відповідача    про
працевлаштування інвалідів за 2003рік, у вказаному році відповідач
фактично не працевлаштував інвалідів.  Відповідно  ст.  20  Закону
України №875-Х11 сума штрафних санкцій складає 3453,85 грн.
     Рішенням господарського суду Волинської області від 31 жовтня
2005 року позовні вимоги було задоволено.
     Зазначене судове рішення мотивоване невиконанням відповідачем
обов'язку по створенню робочих місць.
     Постановою Львівського апеляційного господарського  суду  від
10 січня 2006 року вищезазначене  рішення  суду  першої  інстанції
було скасоване та прийнято нове рішення про  відмову  у  позові  з
мотивів пропуску позивачем строку застосування  адміністративно  -
господарських санкцій, передбаченого  статтею  250  Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
        .
     Не  погоджуючись  з  зазначеним  рішенням  суду   апеляційної
інстанції,  Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту
інвалідів   звернулось  з  касаційною  скаргою,  у  якій   просить
постанову Львівського  апеляційного  господарського  суду  від  10
січня 2006 року скасувати, рішення Господарського суду  Волинської
області від 31 жовтня 2005 року залишити в силі.
     Заслухавши   доповідача,   пояснення   сторін,     дослідивши
матеріали справи  та  доводи  касаційної  скарги,  колегія  суддів
дійшла висновку, що касаційна скарга не  підлягає  задоволенню   з
таких підстав.
     З моменту вступу в силу Закону України "Про внесення змін  до
Закону України "Про  основи  соціальної  захищеності  інвалідів  в
Україні" ( 2606-14 ) (2606-14)
          від  5  липня  2001  року  №  2606-III  було
здійснено визначення  відрахувань  до  Фонду  соціального  захисту
інвалідів за нестворені робочі місця у якості штрафних санкцій.
     Штрафні  санкції,  передбачені  статтею 20 Закону,   є  видом 
адміністративно-господарських  санкцій,   правовий   режим    яких 
визначено у  статтях 238 - 250 Господарського  кодексу  ( 436-15 ) (436-15)
         
України ( 436-15 ) (436-15)
        .
     Згідно до ст.  250  ГК  України  ( 436-15 ) (436-15)
          встановлено,  що
адміністративні господарські санкції можуть  бути  застосовані  до
суб'єкта господарювання протягом шести  місяців  з  дня  виявлення
порушення, але не пізніш як через один рік  з  дня  порушення  цим
суб'єктом законодавчо встановлених правил здійснення господарської
діяльності, крім випадків, передбачених законом.
     Законом України "Про основи соціальної захищеності  інвалідів
в  Україні"  ( 875-12 ) (875-12)
          не  встановлено  будь-яких  строків   для
застосування  фінансових  санкцій,  тому  в  даному  випадку  слід
виходити з вимог ст. 250 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
        .
     Оскільки позовні вимоги грунтуються на звіті  відповідача  за
2003 рік, який було отримано позивачем 21 січня 2004 року, а позов
пред'явлено 12 вересня 2005 року, то слід  вважати,  що  позивачем
був пропущений шестимісячний строк.
     Колегією  суддів   не  приймаються  посилання  скаржника   на
відсутність заяви відповідача  про  застосування  строку  позовної
давності, оскільки зазначений  строк  не  є  ні  строком  позовної
давності, передбаченим Цивільним кодексом України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,  ні
строком звернення до суду за захистом прав,  свобод  чи  інтересів
осіб, передбачений Кодексом адміністративного судочинства  України
( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Суд не допустив порушень норм матеріального та процесуального
права.
     Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
     Керуючись ст. ст. 220,221,224,230  Кодексу  адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів,-
     УХВАЛИЛА :
     Касаційну  скаргу  Волинського  обласного  відділення   Фонду
соціального  захисту  інвалідів  залишити   без   задоволення,   а
постанову  Львівського  апеляційного   господарського   суду   від
10.01.2006 року,- без змін.
     Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
     Головуючий  Харченко В.В.
     Судді-  Кравченко О.О.
     Васильченко Н.В.
     Берднік I.С.
     Матолич С.В.
     З оригіналом згідно :
     Кравченко О.О.