ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого - Харченка В.В.
Суддів: Берднік I.С., Васильченко Н.В., Кравченко О.О.,
Матолича С.В.
При секретарі: Білій - Грошко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.
Києві адміністративну справу за касаційною скаргою Управління
Пенсійного фонду України в місті Тернополі на рішення
господарського суду Тернопільської області від 4 жовтня 2005 року
та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 17
січня 2006 року по справі за позовом приватного підприємства
"Колумбус" до Управління Пенсійного фонду України в місті
Тернополі про визнання недійсним рішення,-
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2005 року приватне підприємство "Колумбус"
звернулась до господарського суду Тернопільської області з позовом
до Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі про
визнання недійсною вимоги про сплату боргу №697 від 4 лютого
2005 року та зобов'язання відповідача зарахувати зайво сплачені
позивачем кошти в рахунок погашення майбутніх платежів.
Позовні вимоги обгрунтовувалися тим, що відповідно до Указу
Президента України від 28.06.99 р. №746/99 ( 746/99 ) (746/99)
"Про
внесення змін до Указу Президента України від 03.07.98 р. №127/98
( 127/98 ) (127/98)
"Про спрощену систему оподаткування, обліку та
звітності суб'єктів малого підприємництва", суб'єкти малого
підприємництва, які сплачують єдиний податок, не є платниками
збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 4
жовтня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Львівського
апеляційного господарського суду від 17 січня 2006 року позовні
вимоги задоволено частково, визнано недійсною вимогу Управління
ПФУ №697 від 4 лютого 2005 року, в частині вимог про зобов'язання
зарахувати кошти в позові відмовлено.
Зазначені судові рішення мотивовані тим, що до внесення змін
у законодавство, що регулює порядок сплати загальнодержавних
обов'язкових платежів, діє порядок, запроваджений Указом
Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та
звітності суб'єктів малого підприємництва" № 727/98 ( 727/98 ) (727/98)
від
03.07.98р.
В частині відмови в позові зазначені рішення обгрунтовані
наявністю порядку повернення переплати коштів з Пенсійного фонду.
Не погоджуючись з зазначеними рішеннями, Управління
Пенсійного фонду України в місті Тернополі звернулось з касаційною
скаргою, у якій просить рішення Господарського суду
Тернопільської області від 4 жовтня 2005 року та ухвалу
Львівського апеляційного господарського суду від 17 січня 2006
року скасувати та прийняти рішення про відмову у задоволенні
позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги
колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено по справі судами першої та апеляційної
інстанцій, приватне підприємство "Колумбус" знаходиться на
спрощеній системі оподаткування і є платником єдиного податку у
2004 році.
Відповідно до частини 1 статті 1 Указу Президента України
"Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів
малого підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
спрощена система
оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів
малого підприємництва, фізичних осіб, які здійснюють
підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у
трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом
року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує
500 тис. грн.
Статтею 6 Указу, яким запроваджена спрощена система
оподаткування, передбачено перелік обов'язкових платежів, які не
сплачуються суб'єктом малого підприємництва - платником єдиного
податку. До їх числа віднесено збір на обов'язкове державне
пенсійне страхування.
Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування,
обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
прийнято відповідно до п. 4 розділу XV "Перехідні положення"
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, і він діє до набрання чинності
законом, прийнятим Верховною Радою України з цих питань.
22 листопада 2000 р. набрав чинності Закон від 19 жовтня 2000
р. N 2063-III "Про державну підтримку малого підприємництва"
( 2063-14 ) (2063-14)
, яким визначено правові засади державної підтримки
суб'єктів малого підприємництва, і одним з основних напрямів такої
підтримки передбачено запровадження спрощеної системи
оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності в порядку,
встановленому законодавством України (статті 5, 11).
В Україні окремими законодавчими актами врегульовано
відносини, що складаються щодо сплати податків, передбачених
Законом про систему оподаткування, і щодо сплати єдиного податку,
передбаченого Указом і Законом "Про підтримку малого
підприємництва".
Це дає підстави вважати, що в Україні запроваджено дві
самостійні системи оподаткування: звичайну і спрощену.
Звичайна система запроваджена Законом про оподаткування та
конкретними законами про податки, збори (обов'язкові платежі), які
зобов'язують платників податків справляти загальнодержавні і
місцеві податки, що передбачені статтями 13, 14 названого Закону.
Спрощена система запроваджена Указом Президента України "Про
спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів
малого підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
і закріплена в Законі про
підтримку малого підприємництва, суть якої відповідно до статті 11
цього Закону полягає в заміні сплати передбачених звичайною
системою оподаткування податків сплатою єдиного податку.
Запровадження спрощеної системи оподаткування є економічним
питанням, яке до цього не було врегульоване законами України.
Названим Указом суб'єктам малого підприємництва надано право
самостійно обирати спосіб оподаткування доходів за єдиним
податком, встановлено ставки єдиного податку, визначено базу та
об'єкти оподаткування, строки і порядок сплати єдиного податку та
коло осіб, на яких дія Указу не поширюється.
Заміна сплати звичайних податків сплатою єдиного податку
відповідно до статті 5 Закону про підтримку малого підприємництва
є одним з напрямків державної підтримки малого підприємництва
поряд, зокрема, з встановленням системи пільг для зазначених
платників пода тків. Це означає, що вказана заміна не є ні пільгою
в оподаткуванні, ні звільненням від сплати податків.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про збір на
обов'язкове державне пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
, нормами
якого керувався суд апеляційної інстанції, визначено, що збір на
обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують
до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством
України.
Отже, вищенаведеною правовою нормою визначено, що сплата
збору може відбуватися не тільки у порядку визначеному Законом
України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"
( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
, але й у порядку, визначеному іншими нормативно -
правовими актами України.
Відповідно до абзацу 7 пункту 2 вищезазначеного Указу
відділення Державного казначейства України наступного дня після
надходження коштів перераховують суми єдиного податку, зокрема до
Пенсійного фонду України в розмірі 42 відсотків.
Абзацем 7 пункту 14 Прикінцевих положень Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
Кабінет Міністрів України був зобов'язаний разом із проектом
Закону України про Державний бюджет України на 2004 рік подати на
розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо сплати страхових
внесків у фіксованому розмірі фізичними особами - суб'єктами
підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб
оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбали
спеціальний торговий патент), та членами сімей зазначених фізичних
осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької
діяльності, а також пропозиції щодо вилучення із законодавства про
спрощену систему оподаткування положень, які стосуються
спрямування коштів до Пенсійного фонду України.
Станом на час розгляду справи судами першої та апеляційної
інстанції змін до Указу Президента України "Про спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого
підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
стосовно сплати внесків до Пенсійного
фонду внесено не було.
Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування,
обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
вбачається колегією суддів одним з таких актів, яким визначено
механізм сплати збору обов'язкове державне пенсійне страхування,
шляхом проведення відрахувань з сум єдиного податку в Пенсійний
фонд України.
Відповідно до Закону "Про підтримку малого підприємництва"
( 2063-14 ) (2063-14)
платником єдиного податку може бути особа, яка
визнається платником податків у звичайній системі оподаткування.
Частиною 11 названого Закону встановлено, що для суб'єктів
малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством
України, може застосовуватися спрощена система оподаткування
бухгалтерського обліку та звітності, яка, зокрема передбачає
заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів
(обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку.
Згідно з викладеним колегія суддів доходить висновку, що
позивач сплачує збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування у
складі сум єдиного податку. Підстав для задоволення касаційної
скарги судова колегія не знаходить.
Керуючись ст. ст.220,221,224,230 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
судова колегія,-
УХВАЛИЛА :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у
м.Тернополі залишити без задоволення, а рішення господарського
суду Тернопільської області від 4.10.2005р. та ухвалу Львівського
апеляційного господарського суду від 17.01.2006 року,- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий- Харченко В.В.
Судді- Кравченко О.О.
Васильченко Н.В.
Берднік I.С.
Матолич С.В.
З оригіналом згідно:
Кравченко О.О.