ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     14 листопада 2006 року    м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
     Головуючого  Співака В.I.,
     суддів  Білуги С.В.,
     Гаманка О.I.,
     Загороднього А.Ф.,
     Заїки М.М.,
     при секретарі  Дашківській О.Є.,
     за участю представника позивача Устименка О.М.,
     розглянувши в судовому засіданні касаційну  скаргу  Державної
податкової інспекції в м. Суми  на  окрему  ухвалу  господарського
суду Сумської області від 06.06.2005р. та  постанову  Харківського
апеляційного господарського суду від  19.07.2005р.  по  справі  за
позовом Державної податкової інспекції в м. Суми до  Товариства  з
обмеженою  відповідальністю  "Контакт-Техно"   та   Товариства   з
обмеженою  відповідальністю  "М.Т.С."   про   визнання   недійсним
договору,-
                           встановила:
     Ухвалою господарського суду Сумської області від 06.06.2005р.
провадження у справі за позовом Державної податкової  інспекції  в
м. Суми до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт-Техно"
та Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Т.С."  про  визнання
недійсним договору було припинено.
     Окремою ухвалою  господарського  суду  Сумської  області  від
06.06.2005р. було  зобов'язано  керівництво  Державної  податкової
адміністрації  в  Сумській  області  вжити  належних  заходів  при
підготовці посадовими особами Державної податкової інспекції в  м.
Суми  позовних  матеріалів,  особливо  за  позовами  про  визнання
недійсними договорів.
     Постановою Харківського апеляційного господарського суду  від
19.07.2005р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.
Суми було залишено без задоволення, а окрему ухвалу господарського
суду Сумської області від 06.06.2005р. залишено без змін.
     Державна податкова  інспекція  в  м.  Суми  подала  касаційну
скаргу, в якій просить окрему ухвалу господарського суду  Сумської
області від 06.06.2005р. та  постанову  Харківського  апеляційного
господарського суду від 19.07.2005р. скасувати.
     Перевіривши наведені  доводи  в  касаційній  скарзі,  рішення
судів щодо застосування судами  першої  та  апеляційної  інстанції
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
     Судами було встановлено, що Державна податкова інспекція в м.
Суми звернулася до суду з позовом про визнання недійсним  договору
№ 130 від 30.01.2004р. укладеного між ТОВ "Контакт-Техно"  та  ТОВ
"М.Т.С." на загальну суму 12 327,  25грн.  та  стягнення  в  доход
держави всього одержаного  сторонами  по  даному  договору.  Позов
обгрунтовувався тим, що рішенням  Печерського  районного  суду  м.
Києва від 12.07.2004р. були визнані недійсними установчі документи
ТОВ "М.Т.С." та свідоцтво про його реєстрацію як платника  податку
на додану вартість з  моменту  внесення  його  в  реєстр  платника
податку на додану вартість. Ухвалою господарського  суду  Сумської
області від 25.04.2005р.  було  порушено  провадження  по  справі.
Державна податкова інспекція в м. Суми 06.06.2005р.подала до  суду
заяву  про  відмову  від  позову,  оскільки  рішення   Печерського
районного суду м. Києва від 12.07.2004р. було скасовано та ухвалою
Печерського районного суду м. Києва від 26.01.2005р., яка  набрала
законної сили, провадження у справі за позовом  Сінченка  О.В.  до
ТОВ "М.Т.С.", Iченець Н.О., треті особи  Печерська  районна  у  м.
Києві державна адміністрація та Державна податкова адміністрація у
м.  Києві  про  визнання  недійсними  установчих   документів   та
свідоцтва про  реєстрацію  платника  податку  на  додану  вартість
закрито.
     Відповідно до статті 36 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
          письмовими доказами є документи і  матеріали,
які містять дані про обставини, що мають значення для  правильного
вирішення спору. Письмові  докази  подаються  в  оригіналі  або  в
належним чином засвідченій копії.
     Згідно  статті  35  вищевказаного  кодексу  рішення  суду   з
цивільної справи, що набрало законної  сили,  є  обов'язковим  для
господарського суду щодо фактів, які  встановлені  судом  і  мають
значення для вирішення спору.
     Статтею  90  Господарського  процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
          передбачено,  що  господарський  суд,  виявивши   при
вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в
діяльності  підприємства,  установи,  організації,  державного  чи
іншого органу, виносить окрему ухвалу. Окрема ухвала  надсилається
відповідним підприємствам, установам, організаціям,  державним  та
іншим органам, посадовим особам, які  несуть  відповідальність  за
ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі,  в
порядку та розмірі, передбачених частиною першою статті 119  цього
Кодексу.
     Отже, колегія суддів погоджується з висновками  судів  першої
та апеляційної інстанцій щодо обгрунтованості  окремої  ухвали  та
відповідності порядку її винесення до вимог чинного законодавства.
     Таким чином судами першої та  апеляційної  інстанції  правова
оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід
залишити без задоволення, а судові рішення  залишити без змін.
     Керуючись  ст.ст.  212,  220,  221,  223,  224,  230  Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів -
                            ухвалила:
     Касаційну скаргу Державної податкової  інспекції  в  м.  Суми
залишити без задоволення,  а  окрему  ухвалу  господарського  суду
Сумської  області  від  06.06.2005р.  та  постанову   Харківського
апеляційного господарського суду від  19.07.2005р.  по  справі  за
позовом Державної податкової інспекції в м. Суми до  Товариства  з
обмеженою  відповідальністю  "Контакт-Техно"   та   Товариства   з
обмеженою  відповідальністю  "М.Т.С."   про   визнання   недійсним
договору - без змін.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
     Головуючий   В.I.Співак
     Судді    С.В. Білуга
     О.I. Гаманко
     А.Ф. Загородній
     М.М. Заїка
     Згідно з оригіналом  Суддя  С.В. Білуга