ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Бутенка В.I.,
суддів: Панченка О.I., Гончар Л.Я., Лиски Т.О., Сороки М.О.,
при секретарі Якименко О.М.,
за участю ОСОБА_1 та представника ВАТ "Фрегат" -
Яковенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку
касаційного провадження адміністративну справу за касаційною
скаргою Приватного підприємця ОСОБА_1на постанову Запорізького
апеляційного господарського суду від 14 грудня 2005 року у справі
№ 6/142-0-05 за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1до
виконавчого комітету Херсонської міської ради, Генерального
агентства з туризму в Херсонській області - Відкритого
акціонерного товариства "Туристичний комплекс "Фрегат",
Херсонського державного бюро технічної інвентаризації, треті
особи - ВАТ "Херсон-Дніпромісто", Приватне індустріально торгове
комерційне підприємство "Анатома та Ко", про визнання недійсним
рішення та про визнання права власності, -
встановила:
В червні 2005 року Приватний підприємець ОСОБА_1 звернулась
до господарського суду із зазначеним позовом, в якому просила
визнати недійсним рішення виконавчого комітету Херсонської міської
ради НОМЕР_1 в частині видачі ВАТ "Туристичний комплекс "Фрегат"
свідоцтва про право власності на мостіння 1 (земельна ділянка під
тенісні корти площею 0,19 га), визнати недійсною реєстрацію
Херсонським ДБТI речових прав ВАТ "Туристичний комплекс "Фрегат"
на вказане мостіння №1 та визнати за нею право власності на
тенісні корти, розміщені на спірній ділянці.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 29.07.05
року у позові щодо визнання недійсним рішення виконкому
Херсонської міської ради від 21.12.04 р. в частині видачі
Генеральному агентству з туризму в Херсонській області - ВАТ "ТК
"Фрегат" та щодо визнання недійсною реєстрації Херсонським ДБТI
прав власності на мостіння №1 по АДРЕСА_1 м. Херсоні - відмовлено;
за вимогою щодо визнання за суб'єктом підприємницької діяльності
ОСОБА_1 прав власності на два тенісні корти, розміщені на спірній
земельній ділянці, провадження по справі припинено у зв'язку з
відсутністю предмету спору.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
14 грудня 2005 року апеляційну скаргу ВАТ "Туристичний комплекс
"Фрегат" задоволено та скасовано рішення суду першої інстанції. В
задоволенні позову ПП ОСОБА_1 відмовлено повністю.
В поданій касаційній скарзі позивач - ПП ОСОБА_1, посилаючись
на порушення норм матеріального і процесуального права, ставить
питання про скасування постанови апеляційного суду та залишення в
силі рішення суду першої інстанції. В обгрунтування скарги
посилалася на порушення судом апеляційної інстанції ст.ст. 77, 80,
86 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст. 12 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
та ст. 41 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали
справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність
застосування судом першої та другої інстанцій норм законодавства,
колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає з наступних підстав.
Судами встановлено, що Відкрите акціонерне товариство
"Туристичний комплекс "Фрегат" утворено шляхом корпоратизації
Генерального агентства з туризму у Херсонській області Туристичний
комплекс "Фрегат" відповідно до наказу державного комітету України
по туризму НОМЕР_2
До статутного фонду Товариства увійшло майно, що знаходилось
на балансі державного підприємства, зокрема, введений в
експлуатацію у 1989 р. готель "Iнтурист", що нині має назву
готельний комплекс "Фрегат".
У переліку нерухомого майна, що передано у власність
Товариству, згідно з указаним вище наказом про створення
відкритого акціонерного товариства зазначено, що Товариству
передано, зокрема, будівлю готелю інв.НОМЕР_3, вартістю 3 904
807,1 тис.грн.
У згаданому переліку зазначено лише будівлі, які передані у
власність товариства та не зазначено, з яких складових частин
складається той чи інший об'єкт.
На підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської
ради НОМЕР_1 видано свідоцтво про право власності на нерухоме
майно - комплекс, а 31.12.2004 р. право власності було
зареєстроване в Херсонському державному бюро технічної
інвентаризації (а.с.49, 50, 118 т. 1).
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
погоджується з висновками апеляційного господарського суду, що
рішення НОМЕР_1 прийняте виконавчим комітетом Херсонської ради в
межах повноважень наданих йому статтею 30 Закону України "Про
місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
та у відповідності
з Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на
нерухоме майно.
Судом також доведено, що відповідно до генерального плану
готелю "Iнтурист", правонаступником якого є ВАТ, копій рішення
виконавчого комітету Херсонської міської ради депутатів трудящих
НОМЕР_4 та НОМЕР_5- під будівництво готелю "Iнтурист" була надана
земельна ділянка площею 0,7 га та 1,74 га. Земельна ділянка під
спірними тенісними кортами ввійшла під забудову готелю "Iнтурист"
(а.с.59, 60 т. 1).
Листом НОМЕР_6 Регіональне відділення Фонду державного майна
України по Херсонській області повідомило, що тенісні корти не
значились на момент корпоратизації на балансі готелю "Iнтурист" як
окремий інвентарний об'єкт, тому до переліку нерухомого майна
переданого у власність ВАТ "Фрегат" не ввійшли (а.с.38 т.1).
Висновки суду апеляційної інстанції спростовують доводи
касаційної скарги позивача щодо порушення п. 1-1 статті 80 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки матеріали справи свідчать, що між
сторонами наявний спір стосовно права власності на тенісні корти.
За таких обставин господарський суд зобов'язаний був розглянути
спір по суті та прийняти рішення.
Обгрунтовуючи своє право власності на спірні тенісні корти,
приватний підприємець ОСОБА_1, як на одну з підстав виникнення
права власності, посилалася на договір НОМЕР_7 з ПIТКП "Анатома і
Ко" та акт виконаних робіт до нього. Але судовою колегією
апеляційного господарського суду було встановлено, що позивач
ніяких будівельних робіт не виконував, більш того, на момент
передачі в оренду земельної ділянки ОСОБА_1 вже було і асфальтне
покриття, і сітчане огородження. Доказів будівництва приватний
підприємець ОСОБА_1 не надала.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції обгрунтовано
скасувавши рішення суду першої інстанції, відмовив Приватному
підприємцю ОСОБА_1 у задоволенні її позову.
При встановленні наведених фактів судом не порушено норм
матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не
спростовують.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1- залишити без
задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
14 грудня 2005 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та
оскарженню не підлягає.
Судді: