ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Бутенка В.I.,
суддів: Панченка О.I., Гончар Л.Я., Лиски Т.О., Сороки М.О.,
при секретарі Якименко О.М.,
за участю представника Бердичівської ОДПI - Пилипака В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку
касаційного провадження адміністративну справу за касаційною
скаргою Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції
Житомирської області на постанову Житомирського апеляційного
господарського суду від 25 серпня 2005 року у справі № 11/1153 за
позовом Відкритого акціонерного товариства "Бердичівський завод
транспортного машинобудування" (далі - ВАТ) до Бердичівської
об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області
(далі - Бердичівська ОДПI) та Управління Державного казначейства
України в Житомирській області про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень, -
встановила:
У квітні 2005 року позивач звернувся до господарського суду
із зазначеним позовом, в якому просив визнати недійсними податкові
повідомлення-рішення Бердичівської ОДПI № 0015402301/0 від
07.10.04 про завищення бюджетного відшкодування по ПДВ в сумі
27625,00 грн. та нарахування фінансової санкції в розмірі 13813,00
грн. та № 0015392301/0 від 07.10.04 в частині донарахування ПДВ в
сумі 11953,00 грн. та застосування фінансової санкції в розмірі
5976,50 грн., посилаючись на їх неправомірність.
Рішенням господарського суду Житомирської області від
29.06.2005 р. у задоволенні позову ВАТ "Бердичівський завод
транспортного машинобудування" до Бердичівської ОДПI відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
25.08.2005 р. рішення господарського суду змінено, визнано
недійсним податкове повідомлення-рішення № 0015402301/0 від
07.10.2004 р. в частині застосування до ВАТ штрафних (фінансових)
санкцій в розмірі 13813,00 грн.
В позові про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення №0015392301/0 від 07.10.2004 р. в частині
визначення ВАТ суми податкового зобов'язання по податку на додану
вартість в розмірі 11953,00 грн. основного платежу та 5976,50 грн.
штрафних (фінансових) санкцій і податкового повідомлення-рішення
№0015402301/0 від 07.10.2004 року в частині зменшення ВАТ
бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 27625,00 грн. - відмовлено.
Стягнуто з Бердичівської ОДПI Житомирської області на користь
ВАТ
63,75 грн. витрат на сплату державного мита та 59 грн. витрат
по сплаті на інформаційно - технічне забезпечення судового
процесу.
У поданій касаційній скарзі Бердичівська ОДПI Житомирської
області, посилаючись на порушення судами норм матеріального права,
просить скасувати постанову Житомирського апеляційного
господарського суду від 25.08.2005 року, а рішення
господарського суду Житомирської області від 29.06.2005 року
залишити без змін.
Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали
справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність
застосування судами першої та другої інстанцій норм законодавства,
колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга
задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій і підтверджено
матеріалами справи, Бердичівською ОДПI у 2004 р. проведена
документальна перевірка щодо дотримання позивачем податкового та
валютного законодавства, про що складено акт №1554/23/01 від
04.10.04 р.
На підставі акту №1554/23-01 від 04.10.2004 р. згідно з п.п.
"б" п.п. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, відповідно до п. 4.1, 4.5 ст. 4,
п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
№168/97-ВР від
03.09.1997 року, п.п.17.13 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
№2181-111 від
21.12.2000року, податковим повідомленням-рішенням від 07.10.2004
р. №0015392301/0 Бердичівською ОДПI позивачу визначено суму
податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість
всього на суму 21499 грн. в тому числі: основний платіж 13666 грн.
та штрафні (фінансові) санкції 7833 грн.
Крім цього, податковим повідомленням-рішенням від 07.10.2004
р. №0015402301/0 виявлено завищення бюджетного відшкодування в
сумі 27625 грн. та зобов'язано сплатити штрафні санкції в сумі
13813 грн. з посиланням на
п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Встановлено, що 31.03.2004 р. ВАТ уклало договір
купівлі-продажу товарів на умовах товарного кредиту № 35-03 з ТОВ
"Торгбізнеспроект" відповідно до якого позивачу передано товар
згідно специфікації на загальну суму 272 952,00 грн., у т.ч. ПДВ -
45 492,00 грн., що підтверджується накладною на відвантаження №
101 від 01.04.2004 р. та податковою накладною № 267 від 01.04.2004
р.
30.04.2004р. між ВАТ та ТОВ "Торгбізнеспроект" підписаний акт
прийому-передачі та виписано податкову накладну №270 від
30.04.2004 року. Додатковою угодою № 1 від 31.04.2004 р. продавцем
товару нараховані проценти за користування Покупцем товарним
кредитом за весь період відстрочення платежу, всього 237 468,24
грн., у т. ч. ПДВ 39 578,04 грн.
Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, податковий кредит звітного періоду
складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником
податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт,
послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат
виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів,
що підлягають амортизації.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит
відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 указаного Закону є дата
здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського
рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата
виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків
з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків,
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт
придбання платником податку товарів .
Відповідно до п.п. 5.2.1. ст. 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
(надалі - Закон
№ 283), до складу валових витрат включаються "суми будь-яких
витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у
зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва,
продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі
витрати з придбання електричної енергії з урахуванням обмежень,
установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті".
При цьому у пунктах 5.3-5.8 не міститься обмежень, які б
указували на те, що проценти за товарним кредитом не включаються
до складу валових витрат.
Згідно з п. 5.1. ст. 5 Закону № 283: "Валові витрати
виробництва та обігу
(далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника
податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах,
здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які
придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх
подальшого використання у власній господарській діяльності".
Приписами пп. 5.5.1 п. 5.5. ст. 5 Закону, про який ідеться,
до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з
виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у
тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного
періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку
з веденням господарської діяльності платника податку.
Відповідно до додаткової угоди №1 від 30.04.2004р. до
договору купівлі-продажу №35-03 від 31.03.2004 р. та акту
прийому-передачі наданих послуг №1 від 30.04.2004 р. покупцеві за
несвоєчасну оплату були нараховані покупцеві проценти на суму
237468,24 грн., в т.ч. ПДВ - 39578,04 грн.
ТОВ "Торгбізнеспроект" про передачу товару видало накладну на
відвантаженню №101 від 01.04.2004р. (а.с.18) ВАТ "Бердичівський
завод транспортного машинобудування" на підставі договору №35-03
від 31.03.2004 р. на суму 272952,00 грн.
ТОВ "Торгбізнеспроект" видало позивачу податкову накладну
№267 від 01.04.2004 р. (а.с.19) на суму 272952,00 грн., в тому
числі ПДВ 45492,00 грн.
Згідно акту приймання-передачі товару №1 від 01.04.2004 р. за
договором купівлі-продажу №35-03 від 31.03.2004 р. (а.с.20)
позивачу передано товар в кількості 45 тн. на суму 272952 грн., в
тому числі ПДВ 45492 грн.
Відповідно до договору зберігання №БЗТ-01/04-1 від 01.04.2004
р. позивач передав на зберігання ТОВ "Металоторг" товар на
загальну суму 272952,00 грн., в тому числі ПДВ 45492,00 грн.
(а.с.21-24). Відповідно до цього договору був складений акт
приймання-передачі майна на збереження від 01.04.2004 р. (а.с.25).
Згідно договору купівлі-продажу товарів №09/04-04КП від
05.04.2004 р., укладеного між позивачем (поставщик) та ТОВ "ДДВ"
(покупець), поставщик зобов'язався продати, а покупець прийняти у
власність товар на загальну суму 274032 грн., в тому числі ПДВ
45672 грн. (а.с.26-28), який придбали від ТОВ "Торгбізнеспроект".
Позивач передав, а ТОВ "ДДВ" отримав товар в повному обсязі
на суму 274032,00 грн., про що свідчить видаткова накладна №66 від
09.04.2004 р.
Позивач видав ТОВ "ДДВ" податкову накладну №60 від 09.04.2004
р. на суму 274032,00 грн., в тому числі ПДВ 45672,00 грн.
(а.с.32).
Згідно акту приймання-передачі від 09.04.2004 р. до договору
купівлі-продажу №09/04-04 КП від 05.04.04 ТОВ "ДДВ" прийняло товар
в належному стані на загальну суму 274032,00 грн., в тому числі
ПДВ 45672 грн. (а.с. 33).
Відповідно до додаткової угоди №1 від 29.04.04 до договору
№09/04-04КП від 05.04.04 (а.с.34) ТОВ "ДДВ" (векселедавець)
зобов'язалось передати позивачу (векселеотримувачу) простий
вексель № 643049773371 емітований ТОВ "Комтек" номіналом 471923
грн. Актом приймання-передачі векселя від 29.04.2004 р. (а.с.35)
ТОВ "ДДВ" (векселедавець) передав позивачу (векселеотримувачу)
згідно договору №09/04-04КП від 05.04.04 простий вексель
№643049773371 (емітент ТОВ "Комтек").
Згідно акту №2 від 30.04.2004 р. приймання-передачі векселя
до договору №35-03 купівлі-продажу від 31.03.2004 р. та відповідно
до Додаткової угоди №2 від 30.04.2004 р. позивач (векселедавець)
передав ТзОВ "Торгбізнеспроект" (векселеотримувачу) вексель
№643049773371 (емітент ТзОВ "Комтек") номіналом 471923,00 грн.
(а.с.37).
Відповідно до додаткової угоди №1 від 30.04.2004 р. до
договору купівлі-продажу товарів на умовах товарного кредиту
№35-03 від 31.03.2004 р. загальна сума за користування товарним
кредитом станом на 30.04.2004 р. становила: 272952 грн. х 3% х29
діб = 237468,24 грн., в тому числі ПДВ - 39578,04 грн. (а.с.38).
Залишок в розмірі 38497,24 грн. позивач сплачує на розрахунковий
рахунок продавця на протязі 30 банківських днів.
ТОВ "Торгбізнеспроект" видало позивачу податкову накладну
№270 від 30.04.2004 р. на загальну суму 237468,24 грн., в тому
числі ПДВ 39578,04 грн.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивачем та
іншими підприємствами не була здійснена оплата емітованого ТОВ
"Комтек" векселя з перерахуванням в Державний бюджет податку на
додану вартість.
Згідно п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
бюджетне відшкодування - це сума, що
підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з
надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
За змістом Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
право на відшкодування виникає лише
при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не з самого факту існування
зобов'язання по сплаті ПДВ в ціні товару, який платником не
оплачений.
До такого висновку апеляційний суд прийшов, вірно
застосувавши аналогію закону та виходячи з системного аналізу
Закону "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, зокрема,
абзацу 3 п.4.8 ст.4, в якому передбачено, що векселі отримані,
але не оплачені платником податку не змінюють сум податкових
зобов'язань, або податкового кредиту такого платника податку,
незалежно від видів операцій, по яких такі векселі
використовуються.
Такий висновок узгоджується з визначенням "платник податку",
даним в п.1.3 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, згідно якому платник податку - особа, яка згідно з
цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до
бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить
(пересилає) товари на митну територію України. Оскільки в
даному випадку продавцем податок з позивача не утриманий, то
у останнього відсутні підстави для включення до податкового
кредиту сум ПДВ, включених до загальної суми вартості товару,
оплаченого векселем, а також відсутнє право вимагати бюджетного
відшкодування ПДВ, пов'язаного з такими сумами.
Окрім того, податковий кредит звітного періоду
складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником
податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт,
послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат
виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів,
що підлягають амортизації (п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
).
Згідно з приписами п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 цього ж Закону, у
разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких
не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не
підлягає амортизації, податки, сплачені у зв'язку з таким
придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до
складу податкового кредиту не включаються. Статтею 5 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
визначено, що до валових витрат виробництва та обігу відноситься
сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній
або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості
товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким
платником податку для їх подальшого використання у власній
господарській діяльності.
Відповідно до приписів підпункту 5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
до
складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з
виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у
тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного
періоду, якщо такі виплати пов'язані з веденням господарської
діяльності платника податку.
Приписами п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
визначено, що господарська
діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання
доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі
коли безпосередня участь такої особи в організації такої
діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач,
придбавши 31.03.2004р. у ТОВ "Торгбізнеспроект" товар фактично на
суму 510420,24 грн. (272952,00 грн. - вартість товару з ПДВ та
237468,24 грн. (з ПДВ)) відсотків за товарний кредит продає цей
товар ТОВ "ДДТ" 05.04.2004 р., тобто через 5 днів, за суму 274032
грн., у тому числі ПДВ -45672грн.
Суди вірно встановили, що вказаний факт є підтвердженням
того, що позивач не мав наміру використовувати товар у власній
господарській діяльності.
З матеріалів справи вбачається, що придбаний товар позивач
продав за ціною, нижчою за ціну його придбання (з врахуванням суми
237468,24 грн. відсотків за товарний кредит), здійснивши таким
чином збиткову операцію.
Такі дії позивача суперечили вимогам п.1.32 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, яка дає визначення господарської діяльності особи.
Надсилання податкового повідомлення-рішення по формі "В" при
виявленні завищення платником у податковій декларації суми
бюджетного відшкодування зменшення у зв'язку з цим цієї суми
бюджетного відшкодування у картці особового рахунку платника
податків, яка ведеться у податковому органі, передбачено Порядком
направлення органами державної податкової служби України
податкових повідомлень платника податків, затвердженого наказом
ДПА України №253 ( z0567-01 ) (z0567-01)
від 21.06.2001 р. та зареєстрованого
в Міністерстві юстиції України 06.03.2001р. за №567/5758.
В той же час п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України №2181-111
( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000р., на підставі якого позивачу визначені
штрафні санкції у податковому повідомленні-рішенні від
07.10.2004р. № 0015402301/0 (про зменшення суми бюджетного
відшкодування), передбачена сплата штрафу у разі, коли
контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового
зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у
підпунктах "б" підпункту 4.2.2 п.4.2 ст.4 цього Закону, тобто
застосування штрафних санкцій при зменшенні платнику бюджетного
відшкодування не передбачено.
Суд апеляційної інстанції обгрунтовано скасував ухвалу
господарського суду Житомирської області, який помилково прийшов
до висновку про те, що позивач не довів правомірність включення до
валових витрат відсотків, нарахованих за договором № 35-03 від
31.03.2004 р., визнавши недійсним податкове повідомлення-рішення №
0015402301/0 від 07.10.2004 р. в частині застосування до ВАТ
"Бердичівський завод транспортного машинобудування" штрафних
(фінансових) санкцій в розмірі 13813 грн. 00 коп.
Перевіривши за матеріалами справи висновки суду апеляційної
інстанції та приведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів
Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що
постанова Житомирського апеляційного господарського суду від 25
серпня 2005 року відповідає вимогам матеріального і
процесуального права, підстав для її скасування немає
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів,-
У Х В А Л И ЛА :
Касаційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної
податкової інспекції Житомирської області залишити без
задоволення, а постанову Житомирського апеляційного
господарського суду від 25.08. 2005 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді: