№ К-7230/06
ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2006 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Карася О.В., Костенка М.I., Пилипчук Н.Г., Шипуліної
Т.М.
при секретарі:
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Павлушку Р.С.
Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з
великими платниками податків у м. Дніпропетровську
на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
12.04.05
у справі
№ 27/238
господарського суду
Дніпропетровської області
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський
металургійний завод ім. Петровського"
до
Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з
великими платниками податків у м. Дніпропетровську
про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
18.01.2005р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 12.04.2005 р., позов
задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення СДПI
по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську від
25.10.2004 р. № 0001210814/0/30590 про зменшення в картці
особового рахунку ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод імені
Петровського" суми бюджетного відшкодування з податку на додану
вартість за податковою декларацією за червень 2004 року на 3 916
666,67 грн.
Висновок судів першої та апеляційної інстанцій про
недійсність спірного податкового повідомлення-рішення вмотивований
посиланням на правомірність дій позивача щодо формування
податкового кредиту в податковій декларації за червень 2004 року
за рахунок ПДВ в сумі 3 916 666,67 грн., сплаченого у складі
авансового платежу АТЗТ ФК "Дніпро-96" на підставі договору
поставки коксу доменного від 12.08.2003 р. № КУ/266-03 та договору
поставки агломерату залізорудного від 12.08.2003 р. № КУ/265-03,
та підтвердженого податковими накладними від 30.06.2003 р. № 3623
та № 3624.
В касаційній скарзі СДПI по роботі з великими платниками
податків у м. Дніпропетровську просить скасувати постановлені у
справі судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в
позові, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм
матеріального права.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити
скаргу без задоволення як необгрунтовану.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної
оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного
суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач на підставі договорів поставки
№ КУ/266-03 та № КУ/265-03 від 12.08.2003 р. та відповідно до умов
цих договорів щодо попередньої оплати придбаної продукції
30.06.2003 р. платіжними дорученнями № 29537 та № 29538 сплатило
постачальнику АТЗТ ФК "Дніпро-96" авансовий платіж в загальній
сумі 23 500 000,00 грн., в тому числі ПДВ 3 916 666,67 грн.
На вказані суми поставки та ПДВ позивач отримав від
постачальника податкові накладні від 30.06.2003 р. за № 3623 та №
3624, на підставі яких позивач включив в податковій декларації за
червень 2003 року до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 3 916
666,67 грн.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит
звітного періоду складається із сум податків, сплачених /
нарахованих / платником податку у звітному періоді у зв'язку з
придбанням товарів / робіт, послуг /, вартість яких відноситься до
складу валових витрат виробництва / обігу / та основних фондів чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 цієї статті встановлено, що датою
виникнення права платника податку на податковий кредит вважається
дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з
банківського рахунку платника податку в оплату товарів / робіт,
послуг /, дата виписки відповідного рахунку / товарного чека / - в
разі розрахунків з використанням дебетових карток або комерційних
чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт
придбання платником податку товарів / робіт, послуг/.
Оскільки позивачем були дотримані вимоги наведених правових
норм, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про
відсутність у контролюючого органу законних підстав для зменшення
в картці особового рахунку позивача суми бюджетного відшкодування
внаслідок виключення з податкового кредиту за червень 2003 року
ПДВ в сумі 3 916 666,67 грн.
При цьому суди першої та апеляційної інстанцій обгрунтовано
визнали безпідставними доводи відповідача щодо наявності у
платника податку права на податковий кредит лише з моменту
отримання податкової накладної, яка засвідчує перехід права
власності на товари / роботи, послуги / шляхом їх поставки,
оскільки такі доводи суперечать підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст.7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно
неправильного застосування судом норм матеріального та
процесуального права.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової
інспекції по роботі з великими платниками податків у м.
Дніпропетровську залишити без задоволення, а постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2005
р.- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий Усенко Є.А.
Судді Карась О.В.
Костенко М.I.
Пилипчук Н.Г.
Шипуліна Т.М.