ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Карася О.В., Костенка М.I., Сергейчука О.А., Усенко
Є.А.,
при секретарі: Бойченко Ю.П.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 13
вересня 2004 року та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 03 листопада 2004 року по справі № 14/167
за позовом ТОВ "Арго Україна" до Державної податкової інспекції у
м. Ужгороді Закарпатської області про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи
касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія:
В С Т А Н О В И Л А :
В липні 2004 року ТОВ "Арго Україна" звернулося з позовом до
Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від
13.07.2004 року № 0001602341/023-1/10/32051354/11904 про
застосування штрафної санкції на суму 11377,36 грн. на підставі
ст.1 Указу Президента України №436/95 від 12.06.1995 ( 436/95 ) (436/95)
року "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з
регулювання обігу готівки".
Свої вимоги обгрунтовує тим, що висновки акту перевірки не
відповідають фактичним обставинам справи, оскільки обмеження щодо
розрахунків готівкою протягом одного дня в межах граничної суми (3
тис. грн.) стосуються підприємств (підприємців) з іншими
підприємствами (підприємцями) та не стосуються розрахунків
підприємств (підприємців) з фізичними особами. Вважаючи
безпідставним застосування до нього штрафної санкції у двократному
розмірі від суми 5 688,68грн. зазначеної в акті перевірки як
перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі, на
підставі ст.1 Указу №436/95 ( 436/95 ) (436/95)
за оспорюваним податковим
повідомленням - рішенням, позивач просив задовольнити позовні
вимоги.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 13
вересня 2004 року, залишеним без змін постановою Львівського
апеляційного господарського суду від 03 листопада 2004 року,
позовні вимоги ТОВ "Арго Україна" до ДПI у м. Ужгороді
Закарпатської області задоволено, визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення № 0001602341/023-1/10/32051354/11904 від
13.07.2004 року про застосування штрафних санкцій в сумі 11377,36
грн.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач
23 червня 2005 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого
господарського суду України, який своєю ухвалою від 02 листопада
2005 року на підставі розділу VII Прикінцевих та перехідних
положень Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
направив касаційну скаргу ДПI у м. Ужгороді Закарпатської області
до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 серпня
2006 року відповідачу поновлено строк на касаційне оскарження,
касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито
касаційне провадження.
В касаційній скарзі ДПI у м. Ужгороді Закарпатської області
просить скасувати судові рішення та постановити нове - про відмову
в задоволені позову з підстав порушення судами норм матеріального
та процесуального права. Зокрема, на думку відповідача, при
винесені постанови судом апеляційної інстанції не було застосовано
п.2.3 Положення про ведення операцій у національній валюті в
Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку
України від 19.02.2001 року № 72 ( z0237-01 ) (z0237-01)
, п.1 Указу
Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення
норм з регулювання обігу готівки" ( 436/95 ) (436/95)
.
Касаційна скарга ДПI у м. Ужгороді Закарпатської області
підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін з
огляду на наступне.
Судами було встановлено факт виплати ТОВ "Арго Україна"
7994,25 гри. громадянину ОСОБА_1 за оренду приміщення за 09, 10,
11, 12 місяці 2002 року, 01 місяць 2003 року та 1131.44 грн.
громадянці ОСОБА_2 за оренду автомобіля, підтверджується корінцем
банківського чека НОМЕР_1 (а.с. 36). прибутковим касовим ордером
НОМЕР_2 (а.с. 38), видатковими касовими ордерами НОМЕР_3 та
НОМЕР_4.
Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді було проведено
планову документальну перевірку дотримання вимог податкового
законодавства ТОВ "Арго Україна" за період з 01.07.2002 р. по
01.01.2004 р.
В ході перевірки встановлено випадки готівкових розрахунків
позивача з фізичними особами понад граничну суму (3000 три.),
встановлену п. 2.3. Положення про ведення касових операцій у
національній валюті в Україні.
На думку відповідача, загальна сума переліміту позивача на
кінець дня 10.02.2003 р. становила 5688.68 грн., враховуючи 59.99
грн. залишку готівки в касі підприємства.
За результатами перевірки відповідачем 15 червня 2004 р. було
складено Акт планової документальної перевірки №
180/23-1/10/32051354, на підставі якого, згідно з п.п. 4.2.2. п.
4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
та п. 2 Положення про ведення касових
операцій у національній валюті в Україні.
На підставі ст. 1 Указу Президента України № 436/95 від
12.06.1995 ( 436/95 ) (436/95)
р. "Про застосування штрафних санкцій за
порушення норм з регулювання обігу готівки" відповідачем прийнято
податкове повідомлення-рішення № 0001602341/0 від 13.07.2004 р.,
яким позивачу визначено 11377,36 гри. податкового зобов'язання за
платежем: штрафні санкції за порушення законодавства.
Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Арго Україна", суди
правильно виходили з Положення про ведення касових операцій у
національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління
Національного банку України від 19.02.2001 року № 72 ( z0237-01 ) (z0237-01)
, Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за
порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 р.
№436/95 ( 436/95 ) (436/95)
, інших нормативно-правових актів та
встановлених по справі обставин.
Згідно з абз. 1 та 3 п. 2.3. Положення про ведення касових
операцій у національній валюті в Україні, сума готівкового
розрахунків одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством
(підприємцем) через їх каси та через каси установ банків не
повинна перевищувати 3000 грн. протягом одного дня за одним або
кількома платіжними документами.
Платежі понад установлену граничну суму проводяться виключно
в безготівковому порядку. Кількість підприємств (підприємців), з
якими проводяться розрахунки, протягом дня не обмежується. Вказані
обмеження не стосуються, зокрема, розрахунків підприємств
(підприємців) з фізичними особами.
В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те,
що виплати громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснені як
підприємцям - суб'єктам підприємницької діяльності без створення
юридичної особи.
З огляду на зазначене, суди першої та апеляційної інстанції
прийшли до обгрунтованого висновку про відсутність підстав для
застосування відповідачем п. 2.3 Положення про ведення касових
операцій у національній валюті в Україні та ст. 1 Указу Президента
України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з
регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 р. №436/95 ( 436/95 ) (436/95)
.
Враховуючи наведене, доводи касаційної скарги висновків суду
не спростовують.
Відповідно до ч.1ст.224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а
судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та
апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні
процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.210, 220, 221, ст. 224, 231 та ч.5 ст.254
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді
Закарпатської області залишити без задоволення, а рішення
Господарського суду Закарпатської області від 13 вересня 2004 року
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03
листопада 2004 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до
Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття
таких обставин.
Головуючий: /підпис/
_______________________
Шипуліна Т.М.
Судді: /підписи/
_______________________
Карась О.В.
_______________________
Костенко М.I.
_______________________
Сергейчука О.А.
_______________________
Усенко Є.А.
З оригіналом згідно. Суддя: Т.М.Шипуліна