№ К-11968/06
ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2006 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Карася О.В., Шипуліної Т.М., Костенка М.I., Ланченко
Л.В.
при секретарі: розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
ОСОБА_1 Товариства з обмеженою відповідальністю
"Топ-Сервіс-Схід"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2005 р.
у справі
№ 22/431
господарського суду
міста Києва
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ-Сервіс-Схід"
до
Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва
про
визнання недійсним рішення та розпорядження
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 18.12.2001 р. позов
задоволено: рішення ДПI у Харківському районі м. Києва від
30.03.2001 р. № 187-23/1-24721460/6828 про застосування до ТОВ
"Топ-Сервіс-Схід" фінансових санкцій у сумі 252 447,17 грн. та
розпорядження цієї ж ДПI від 30.03.2001 р. № 16 про зменшення
вказаному товариству задекларованої за лютий 2000 року суми
бюджетного відшкодування на 252 447,17 грн. визнано недійсними з
мотивів безпідставного зменшення податковою інспекцією
задекларованої позивачем суми бюджетного відшкодування, оскільки
ні позивач, ані його безпосередні контрагенти в господарських
операціях, здійснених в зазначеному звітному податковому періоді,
не допустили порушень податкового обліку.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
23.08.2005 р. рішення суду першої інстанції скасоване, а в позові
відмовлено з тих підстав, що ПДВ в сумі 252 447,17 грн., включений
позивачем до податкового кредиту в податковій декларації за лютий
2000 року, не підтверджується податковими зобов'язаннями ПП
"Комплан", одного з продавців придбаної позивачем продукції в
ланцюгу постачальників останньої.
В касаційній скарзі позивача, поданій АКБ "Укрсоцбанк",
призначеним ліквідатором позивача постановою господарського суду
м. Києва від 19.09.2002 р., ставиться питання про скасування
постанови суду апеляційної інстанції із залишенням в силі рішення
суду першої інстанції з посиланням на порушення апеляційною
інстанцією норм матеріального і процесуального права.
Заперечуючи проти касаційної скарги, ДПI у Харківському
районі м. Києва просить залишити скаргу без задоволення як
необгрунтовану.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх
інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної
оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного
суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно частини 3 ст.35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, за правилами
якого здійснено судовий розгляд справи, вирок у кримінальній
справі, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського
суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким
вони вчинені.
У відповідності із зазначеною нормою процесуального права суд
апеляційної інстанції при вирішенні спору правомірно виходив із
встановлених вироком апеляційного суду м. Києва від 15.03.2004 р.
у кримінальній справі № 1-2/2004 про обвинувачення ОСОБА_2 та
інших осіб фактів створення мережі підприємств, які в своїй назві
мали сполучення "Топ-Сервіс", в тому числі позивача, та інших
підприємств, які виступали посередниками в операціях
купівлі-продажу, з метою незаконного отримання з бюджету грошових
коштів на відшкодування ПДВ; невідповідності дійсності даних,
зазначених у статутних документах цих підприємств; відсутності їх
за юридичними адресами, а також відсутності у них складів,
вантажних автомобілів, інших елементів виробничої бази.
На підставі цих фактів, які в силу ст.35 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, як встановлені, не підлягали доведенню в судовому
процесі по даній справі, суд апеляційної інстанції дійшов
правильного висновку про те, що ТОВ "Топ-Сервіс-Схід" статутну
діяльність не вело, а було створене з метою незаконного отримання
особами, які його заснували, коштів з Державного бюджету.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, пункту 5.1 ст.5
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
необхідною умовою виникнення у платника податку
права на включення сум ПДВ, сплаченого /нарахованого / у зв'язку з
придбанням товарів / робіт, послуг /, до податкового кредиту є
безпосередній зв'язок витрат платника на придбання цих товарів /
робіт, послуг / з його господарською діяльністю.
За встановленого факту відсутності здійснення позивачем
господарської діяльності, принципом якої відповідно до частини 2
ст.3, частини 2 ст.5 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
є
спрямованість на досягнення соціальних результатів, суд
апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про
правомірність дій ДПI щодо виключення з податкового кредиту,
сформованого позивачем за лютий 2000 року, ПДВ в сумі 252 447,17
грн., зменшення задекларованої позивачем за цей податковий звітний
період суми бюджетного відшкодування на 252 447,17 грн. та
застосування штрафних санкцій в такій же сумі відповідно до пункту
7 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"
( 509-12 ) (509-12)
в редакції, чинній на 30.01.2001 р. / дата складання
акту перевірки ТОВ "Топ-Сервіс-Схід", за результатами якої ДПI у
Харківському районі м. Києва прийняті оспорювані позивачем
розпорядження та рішення /.
Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно
порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та
процесуального права.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Топ-Сервіс-Схід" залишити без задоволення, а постанову Київського
апеляційного господарського суду від 23.08.2005 р.- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий Усенко Є.А.
Судді Карась О.В.
Шипуліна Т.М.
Костенко М.I.
Ланченко Л.В.
З оригіналом згідно
Суддя Усенко Є.А.