К/С  № К-7123/06
                ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ 
     УХВАЛА
     IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     08.11.2006 р.    м. Київ
     Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
     головуючого судді Пилипчук Н.Г.
     суддів  Конюшка К.В.
     Ланченко Л.В.
     Нечитайла О.М.
     Степашка О.I.
     при секретарі:  Iльченко О.М.
     розглянувши у відкритому судовому засіданні
     касаційну   скаргу   Державної   податкової    інспекції    у
Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим
     на рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від
11.11.-26.11.2004 р.  
     та постанову  Севастопольського  апеляційного  господарського
суду від 14.03.2005 р.
     у справі № 2-16/14382-2004
     за позовом Суб'єкта  підприємницької  діяльності  -  фізичної
особи ОСОБА_1
     до Державної податкової інспекції у  Бахчисарайському  районі
Автономної Республіки Крим
     про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення -
     ВСТАНОВИВ:
     Рішенням Господарського суду Автономної Республіки  Крим  від
11-26  листопада  2004   р.,   залишеним   без   змін   постановою
Севастопольського апеляційного господарського суду від  14.03.2005
р.,    позов    задоволено.    Визнано     недійсним     податкове
повідомлення-рішення відповідача НОМЕР_1 про  визначення  позивачу
податкового  зобов'язання  зі  збору  на  розвиток   пасажирського
електротранспорту в сумі 11 562 грн.  Стягнуто  з  відповідача  на
корись  позивача  85  грн.  держмита  та  118   грн.   витрат   на
інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
     Судові рішення мотивовані  тим,  що  у  позивача  не  виникло
обов'язку   нараховувати   та   сплачувати   збір   на    розвиток
пасажирського електротранспорту, оскільки такий збір не входить до
переліку податків і зборів,  встановленого  Законом  України  "Про
систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
        .
     Податкова інспекція подала  касаційну  скаргу,  якою  просить
скасувати  вказані  судові  рішення  та  відмовити  у  задоволенні
позову. У касаційній скарзі та уточненнях до  неї  посилається  на
порушення норм матеріального права. Вважає, що позивач є платником
такого  збору,  оскільки   останній   був   введений   у   порядку
експерименту постановою Верховної Ради АР Крим, право  на  ведення
якого надано Кабінетом Міністрів України постановою від 28.05.2003
р. № 875 ( 875-2003-п ) (875-2003-п)
         на виконання ст. 39  Закону  України  "Про
Державний бюджет України на 2003 рік" ( 380-15 ) (380-15)
        .
     Сторони,  належним  чином  повідомлені  про  час   та   місце
касаційного  розгляду  справи,  своїх   представників   в   судове
засідання не направили, про  причини  неявки  суд  не  повідомили.
Враховуючи викладене та виходячи із приписів ч. 4 ст. 221  Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,    справа
розглядається без представників сторін.
     Заслухавши  доповідь  судді-доповідача,   дослідивши   доводи
касаційної  скарги,  матеріали   справи,   судові   рішення,   суд
касаційної інстанції  дійшов  висновку,  що  касаційна  скарга  не
підлягає задоволенню.
     Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено таке.
     За  наслідками  проведеної  перевірки  дотримання   позивачем
податкового законодавства за період з 01.01.2003 р. по  31.03.2004
р. відповідачем складено акт НОМЕР_2, яким  зафіксовано  порушення
вимог   Положення   про    збір    на    розвиток    пасажирського
електротранспорту в Автономній Республіці Крим НОМЕР_3 (із змінами
та доповненнями). В акті відповідач посилається на те, що позивач,
будучи платником такого  збору,  за  період,  що  перевірявся,  не
нараховував його та не сплачував.
     В     результаті     відповідачем     прийнято      податкове
повідомлення-рішення НОМЕР_1 про визначення  позивачу  податкового
зобов'язання зі збору на розвиток пасажирського  електротранспорту
у розмірі 11562 грн.
     За приписами статті  92  Конституції  України  ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        
система оподаткування, податки  і  збори  встановлюються  виключно
Законами України.
     Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки  і
збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до  державних  цільових
фондів, а також  права,  обов'язки  і  відповідальність  платників
визначаються   Законом   України   "Про   систему   оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
        .
     Згідно із ст. 1 цього закону  податки  і  збори  (обов'язкові
платежі), справляння яких не передбачено цим  Законом,  сплаті  не
підлягають.
     Статтями 14 та 15 Закону України "Про оподаткування  прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
         (в редакції, чинній на період,  що  був
предметом перевірки), якими визначені загальнодержавні  податки  і
збори та місцеві податки і збори, не передбачено справляння  збору
за розвиток пасажирського електротранспорту.
     Таким чином, суд касаційної інстанції знаходить обгрунтованою
позицію судів попередніх інстанцій щодо неправомірності визначення
позивачу податкового зобов'язання зі сплати збору, який не входить
до системи оподаткування України.
     Суд  касаційної  інстанції  не  може  погодитися  з  позицією
податкової інспекції стосовно того, що позивач є платником  такого
збору, оскільки останній  був  введений  у  порядку  експерименту,
право  на  ведення  якого  надано  Кабінетом   Міністрів   України
постановою від 28.05.2003 р. № 875 ( 875-2003-п ) (875-2003-п)
         на виконання ст.
39 Закону України "Про  Державний  бюджет  України  на  2003  рік"
( 380-15 ) (380-15)
        , оскільки така позиція суперечить  приписами  статті  92
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         та ст. 1  Закону  України  "Про
систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
        .
     За таких  обставин,  висновки  судів  першої  та  апеляційної
інстанцій узгоджуються з  обставинами  у  справі  та  відповідають
нормам матеріального права.
     Керуючись  ст.  ст.  220,  223,   224,   230,   231   Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , суд  касаційної
інстанції, -
     У Х В А Л И В:
     Касаційну   скаргу   Державної   податкової    інспекції    у
Бахчисарайському районі Автономної Республіки  Крим  залишити  без
задоволення, а рішення Господарського суду  Автономної  Республіки
Крим від  11.11.-26.11.2004  р.   та  постанову  Севастопольського
апеляційного господарського суду від 14.03.2005 р. - без змін.
     Ухвала набирає законної сили з моменту  проголошення  і  може
бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з
дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для  провадження
за винятковими обставинами.
     головуючий суддя   Н.Г. Пилипчук
     судді       К.В. Конюшко
     Л.В. Ланченко
     О.М. Нечитайло
     О.I. Степашко
     Ухвалу складено у повному обсязі  10.11.2006 р.