ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого: Костенка М. I.
суддів: Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
Ланченко Л.В.
Степашка О. I.
при секретарі судового засідання: Міненку О.М.
за участю представників: позивача - Тропотяги Р.П.
відповідача - Руденка К.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу за позовом Акціонерного комерційного банку "Правекс-банк"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з
великими платниками податків у міста Києві про визнання недійсними
податкових повідомлень - рішень, за касаційною скаргою
Акціонерного комерційного банку "Правекс- банк" на ухвалу
Господарського суду міста Києва від 18 липня 2005 року та ухвалу
Київського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2005
року, -
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2005 року позивач звернувся з позовом до
Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі
з великими платниками податків про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення № 0000092302/3 від 15.02.05р., яким позивачу
визначено податкове зобов'язання з податку з доходів найманих
працівників у сумі 4 688 664,11 грн.
Ухвалою господарського суду м.Києва від 18 липня 2005 року
було призначено по справі судово - бухгалтерську експертизу та
зупинено провадження у справі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22
листопада 2005 року зазначену ухвалу було залишено без змін, а
апеляційну скаргу АКБ "Правекс- банк" - без задоволення.
Не погоджуючись з зазначеними ухвалами Акціонерний
комерційний банк "Правекс- банк" звернувся з касаційною скаргою, у
якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 18 липня
2005 року та ухвалу Київського Київського апеляційного
господарського суду від 22 листопада 2005 року скасувати, справу
передати до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Касаційна скарга грунтується на тому, що суд призначив
експертизу для дослідження інших підстав, ніж ті, на яких
позивачем грунтуються позовні вимоги; суд при призначенні
експертизи не надав позивачу можливості запропонувати перелік
питань для експерта.
Розглянувши зазначену касаційну скаргу та вивчивши матеріали
справи колегія суддів приходить до висновку про відсутність
підстав для її задоволення виходячи з нижчевикладеного.
Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, за правилами якого винесено оскаржувану
ухвалу в суді першої інстанції, господарський суд оцінює докази за
своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному,
повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин
справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають
для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання
однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона
обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду
не є обов'язковим.
Згідно з частиною 3 статті 72 Кодексу адміністративного
судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не
доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони
і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та
добровільності їх визнання.
Викладеними нормами процесуального права встановлення
обставин справи та їх всебічне дослідження не обумовлено визнанням
чи не запереченням сторонами процесу та покладено на суд.
Позовні вимоги грунтуються на тому, що висновки акту СДПI у
м.Києві по роботі з ВПП від 03.09.04р. №593/23-2/14360920 "Про
результати планової документальної перевірки дотримання вимог
податкового та валютного законодавства Акціонерним комерційним
банком "Правекс - банк" за період з 01.04.2001 по 01.10.03р.", на
підставі якого прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення,
не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки
відповідачем неправомірно було застосовано ставки
неоподатковуваного мінімуму доходів громадян для розрахунку
прибуткового податку з громадян, який утримував позивач.
АКБ "Правекс - банк" стверджував, що прибутковий податок ним
утримувався та сплачувався у повному обсязі, виходячи з вимог
Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з
громадян" ( 13-92 ) (13-92)
, із застосуванням встановленого мінімального
розміру заробітної плати.
В ході розгляду матеріалів справи колегією суддів було
встановлено, що відповідно до розділу 2.6 Акту від 03.09.04р.
№593/23-2/14360920, за висновками якого прийняте оспорюване
податкове повідомлення - рішення, при перевірці відповідачем
виявлено 46 500 випадків помилок у обчисленні прибуткового податку
з громадян на суму 4 872 тис. грн., що потягло за собою недобір у
розмірі 4 688 664,11 грн., однак арифметичні неточності не дають
змоги з'ясувати розмір податку, який на думку відповідача підлягав
нарахуванню, та який було нараховано фактично.
У зв'язку з наявністю арифметичних неточностей, які не могли
бути усунуті судом чи сторонами ухвалою господарського суду
м.Києва від 18 липня 2005 року було призначено по справі судово -
бухгалтерську експертизу та зупинено провадження у справі.
Нормами статті 41 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, на підставі яких було постановлено
оскаржувану ухвалу в суді першої інстанції, не передбачалося, на
відміну від норм частини 2 статті 81 Кодексу адміністративного
судочинства України обов'язку суду зазначення мотивів відхилення
питань, які сторони пропонують поставити на вирішення експерта.
З огляду на викладене колегією суддів не приймаються
посилання скаржника на порушення його прав при винесенні
оскаржуваної ухвали, оскільки відповідно до частини 2 статті 41
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
остаточне коло питань, які ставляться на
вирішення експерта вирішується судом.
Крім того колегія суддів відзначає те, що ухвали про
призначення експертизи не підлягають оскарженню за правилами
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а
призначення експертизи визначено статтею 79 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
серед підстав для зупинення провадження у справі.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вимоги скарги
задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 221, 223, 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
колегія суддів,-
ухвалила:
Касаційну скаргу Акціонерного комерційного банку "Правекс-
банк" залишити без задоволення.
Ухвали господарського суду міста Києва від 18 липня 2005 року
та Київського апеляційного господарського суду від 22 листопада
2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та
оскарженню не підлягає.
Головуючий: М. I. Костенко
Судді: О.М. Нечитайло
Н.Г. Пилипчук
Л.В. Ланченко
О.I. Степашко
З оригіналом згідно:
Суддя: М. I. Костенко