ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого Степашка О.I.
суддів: Костенка М.I., Ланченко Л.В.,Пилипчук Н.Г., Нечитайла
О.М.
при секретарі Міненку А.М.
з участю представників позивача Лозниця О.О., Харет I.Л.
представника відповідача Гусак М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сага" та
касаційну скаргу державної податкової інспекції у м.
Iвано-Франківську на постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 28 лютого 2006 року в справі № 3/245 за
позовом ТОВ "Сага" до ДПI у м. Iвано-Франківську про визнання
недійсними податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и л а :
У вересні 2005 року товариством з обмеженою відповідальністю
"Сага" заявлений позов про визнання недійсними податкові
повідомлення-рішення ДПI в м. Iвано-Франківську від 25.02.2005 про
застосування та стягнення податкового зобов'язання з податку на
прибуток в розмірі 707 020 грн., в тому числі 353 510 грн.
основного платежу та 353 510 грн. штрафних санкцій; податкового
зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 5 931,33
грн., в тому числі 1 977,11 грн. основного платежу та 3 954,22
грн. штрафних санкцій за порушення податкового законодавства,
зокрема Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та Декрету Кабінету Міністрів України "Про
прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
.
Позовні вимоги мотивовані тим, що: вартість отриманих
маркетингових послуг не є завищенням суми валових витрат; сума
кредиторської заборгованості не є безнадійною та не підлягає
включенню до валових доходів; дохід отриманий фізичними особами у
вигляді частки Статутного фонду не повинен включатися до сукупного
оподаткованого доходу.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на безпідставність
вимог.
Рішенням господарського суду Iвано-Франківської області від
20 грудня 2005 року позов задоволено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
28 лютого 2006 року постанова суду першої інстанції скасована
частково в частині податкового повідомлення-рішення про
донарахування податку на прибуток та ухвалено в цій частині нове
рішення, яким позов задоволено частково. Повідомлення-рішення
визнано нечинним в частині визначення податкового зобов'язання по
податку на прибуток в сумі 565 837 грн. в тому числі 259 388 грн.
основного платежу та 306 449 грн. штрафних санкцій. В частині
визнання нечинним повідомлення -рішення в розмірі 141 183 грн.
відмовлено. В решті постанова суду першої інстанції залишена без
змін.
Судове рішення мотивовано тим, що позивач правильно відніс до
валових витрат вартість оплачених маркетингових послуг в сумі 666
900 грн., вірно не включив до сукупного оподаткованого доходу
отриманий фізичними особами дохід у вигляді частки статутного
фонду, і в той же час необгрунтовано не включив до валових доходів
суму кредитної заборгованості яка є безнадійною, оскільки минув
строк позовної давності.
В касаційній скарзі ТОВ "Сага" просить скасувати постанову
суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду
першої інстанції, посилається на порушення норм матеріального
права.
В касаційній скарзі ДПI в м. Iвано-Франківську, посилаючись
на порушення норм матеріального і процесуального права, просить
скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в
частині задоволення позову та ухвалити нове рішення, яким в
позові відмовити повністю.
Касаційна скарга ДПI у м. Iвано-Франківську підлягає
задоволенню частково, а касаційна скарга ТОВ "Сага" підлягає
задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено
судами першої та апеляційної інстанцій, позивачем надано достатньо
доказів, які підтверджують правомірність віднесення до валових
витрат вартість маркетингових послуг в сумі 666 900 грн., тому
судами обгрунтовано визнано недійсними повідомлення-рішення в цій
частині.
Колегія суддів погоджується з висновками судів, що позивач у
відповідності до вимог чинного законодавства та без порушень
положень Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий
податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
проводив податковий облік та
правильно не включив до сукупного оподаткованого доходу
підприємства прибутковий податок з доходів фізичних осіб,
отриманих при переході права власності на корпоративні права.
В той же час, колегія вважає, що суд апеляційної інстанції
необгрунтовано скасував судове рішення суду першої інстанції в
частині визнання неправомірним повідомлення-рішення про віднесення
до валових витрат кредиторської заборгованості.
Судами встановлено, що станом на 30.09.2004 перед
постачальником товару приватним підприємцем ОСОБА_1 рахується
кредиторська заборгованість в сумі 388049,95 грн., в тому числі в
складі цієї заборгованості товар на суму 313740 грн., отриманий
24.04.99 по накладній НОМЕР_1
Також встановлено, що угода в письмовій формі не укладалася,
передача товару здійснена за усною домовленістю та за накладними,
строк виконання позивачем взятих на себе зобов'язань не був
визначений.
Відповідно до положень ст. 165 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, чинного
до 01.01.2004, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений
або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати
виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час.
Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк
з дня проявлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного
виконання не випливає із закону, договору або із змісту
зобов'язання.
В матеріалах справи відсутні дані щодо пред'явлення вимог
кредитором, обов'язок негайного виконання зобов'язань позивача не
випливає з закону чи зі змісту зобов'язань, тому підстави для
обчислення початку перебігу строку позовної давності з дня
отримання товару відсутні.
Посилання суду апеляційної інстанції на факт скасування
державної реєстрації підприємця ОСОБА_1 суддів не може бути
підставою для визнання заборгованості безнадійною з огляду на
наступне.
Перевірка дотримання позивачем вимог податкового
законодавства була проведена відповідачем за період з 01.07.2002
по 30.09.2004.
З матеріалів справи вбачається, що рішення про скасування
державної реєстрації ОСОБА_1 прийнято в жовтні 2004 року, тобто
вже після закінчення перевірки.
Отже, навіть в разі визначення початком перебігу строку
позовної давності момент скасування державної реєстрації
підприємця ОСОБА_1, встановлений законодавством загальний
трирічний строк позовної давності не скінчився ні на час винесення
податкового повідомлення-рішення, ні на час розгляду справи в
суді.
До того ж, відповідно абзацу 5 пункту 1.25 статті1 Закону
України безнадійною визнається заборгованість фізичної особи -
суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи,
оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх
ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької
діяльності).
В даному випадку заборгованість по зобов'язаннях має місце не
в особи, реєстрацію якої скасовано (ОСОБА_1), а в позивача перед
ОСОБА_1
Враховуючи викладене, у відповідача не було законних підстав
для збільшення бази оподаткування за результатами діяльності
позивача.
Рішення суду першої інстанції ухвалене відповідно до вимог
закону і було часткового скасовано помилково.
Керуючись ст. ст. 223, 226, 230 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
колегія суддів Вищого адміністративного суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Сага" задовольнити повністю, касаційну скаргу державної
податкової інспекції у м. Iвано-Франківську задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28
лютого 2006 року в частині скасування постанови господарського
суду Iвано-Франківської області від 20 грудня 2005 року та відмови
в позові про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №
НОМЕР_2 від 25.02.2005 року в сумі 141183 грн. - скасувати, та
залишити в силі постанову господарського суду Iвано-Франківської
області від 20 грудня 2005 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом
одного місяця з дня виникнення виняткових обставин може бути
оскаржена до Верховного Суду України.
Головуючий О.I. Степашко
Судді М.I. Костенко
Л.В. Ланченко
Н.Г. Пилипчук
О.М. Нечитайло