Колегія  суддів  Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого:  судді  Харченка В.В.

Суддів:  Берднік I.С.

Васильченко Н.В.

Костенко М.I.

Матолича С.В.

при секретарі:   Білій-Грошко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за  касаційною скаргою Тернопільської митниці на рішення господарського суду Тернопільської області від 11 січня 2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15 березня 2005 року у справі за позовом приватного підприємства "Фото Лайф" до Тернопільської митниці про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и л а :

У грудні 2004 року приватне підприємство "Фото Лайф"  звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці про визнання недійсними податкових повідомлень за №№ 82-87  від 14 вересня 2004 року про додаткове нарахування йому податку на додану вартість в сумі 37 009, 61 грн. та ввізного мита в сумі  185 048, 05  грн.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 11 січня 2005 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15 березня 2005 року, позовні вимоги приватного підприємства "Фото Лайф"  задоволено.

В касаційній скарзі Тернопільська митниця просить скасувати ухвалені судові рішення  та ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на  порушення судами норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши  матеріали справи, пояснення осіб, що беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.09.04 року на підставі листа Держмитслужби № 1-12/1534-ЕП від 08.09.04 року відповідач виставив позивачу повідомлення за №№ 82-87  від 14 вересня 2004 року про додаткове нарахування йому податку на додану вартість в сумі 37 009, 61 грн. та ввізного мита в сумі  185 048, 05  грн.

Митне  оформлення  калькуляторів, отриманих позивачем згідно ВМД № 40300/2/009122 від 04.11.02 року, №40300/2/009455 від 21.11.02 року, № 40300/3/015058 від 09.06.03 року здійснювалося службовими особами Тернопільської митниці.

Колегія суддів вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо засвідченням службовими особами відповідача відомостей, одержаних під час митного контролю калькуляторів, що переміщалися через митний кордон України та оформлення ними результатів такого контролю згідно вимог, встановлених розділом III Митного кодексу України (92-15) та Порядком здійснення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів із застосуванням вантажно-митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 14.10.02 року за № 561 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.11.03 року за № V 320р299-03.

Крім того, факт митного контролю і митного оформлення товарів, отриманих ПП "Фото Лайф" згідно ВМД № 40300/2/009122 від 04.11.02 року, № 40300/2/0009455 від 21.11.02 року та № 40300/3/015058 від 09.06.03 року засвідчив правильність віднесення товарів ("рекламних калькуляторів" та "калькуляторів") до товарної підкатегорії 8470290000 УКТ ЗЕД, оскільки юридичне значення дій митних органів, пов'язаних із закріпленням результатів митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України встановлене у ст. 1 Митного кодексу України (92-15) .

Посилання Тернопільської митниці на те, що факт невірного визначення коду калькуляторів згідно Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності встановлений за результатами розгляду матеріалів камеральної перевірки митного оформлення калькуляторів, що надходили на адресу ПП "Фото Лайф" і декларувалися згідно ВМД 40300/2/009122 від 04.11.02 року, 40300/2/009455 від 21.11.02 року, 40300/2/015058 від 09.06.03 року, проведеної Центральним бюро аналізу ризиків та аудиту Державної митної служби України, то вказаний факт належним чином досліджувався судами першої та апеляційної інстанцій.

Крім того, вірно встановлена судами відсутність будь-яких неправомірних дій декларанта, які б були спрямовані на неправомірне звільнення від сплати податків.

Посилання Тернопільської митниці на те, що податкові повідомлення були виставлені ним згідно процедурних вимог, а відтак, підстави для визнання їх недійсними відсутні, спростовується неправомірністю посилання відповідачем у вказаних повідомленнях на п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними, цільовими фондами" (2181-14) № 2181-III.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій вірно встановили фактичні обставини справи, ретельно дослідили наявні докази, дали їм належну оцінку та прийняли законне та обгрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Правова оцінка, яку дали суди обставинам справи, не суперечать вимогам процесуального права і матеріального права.

Оскільки рішення судів відповідають вимогам матеріального та процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінено з підстав, наведених в касаційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Тернопільської митниці залишити без  задоволення, а  рішення господарського суду Тернопільської області від 11 січня 2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15 березня 2005 року - без  змін.

Ухвала  є остаточною  і оскарженню не підлягає.