К/скарга №К-10024/06   ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                 01010, м.Київ, вул.Московська, 8
                           У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     08.11.2006 р.  Вищий адміністративний суд  України  в  складі
колегії суддів:
     головуючого  Ланченко Л.В.
     суддів  Конюшка К.В.
     Карася О.В.
     Пилипчук Н.Г.
     Степашка О.I.
     при секретарі:  Iльченко О.М.
     за участю представників:
     позивача: Науменко С.Д.,  Чуба I.А.
     відповідача:  не з'явився.
     прокурора: Губенка В.В.
     розглянувши   касаційну   скаргу   Суб'єкта   підприємницької
діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (СПД - ОСОБА_1)
     на рішення  Господарського  суду  Чернігівської  області  від
24.05.2004 р. та  ухвалу  Київського  апеляційного  господарського
суду від 06.07.2005 р.
     у справі №11/137
     за позовом Ніжинського  міжрайонного  прокурора  в  інтересах
держави  в  особі  Ніжинської  об'єднаної   державної   податкової
інспекції Чернігівської області
     до СПД - ОСОБА_1.
     про нарахування штрафних санкцій і стягнення 71816,26 грн., -
     ВСТАНОВИВ:
     Прокурором  заявлено  позов  в  інтересах  держави  в   особі
Ніжинської ОДПI  до  СПД  ОСОБА_1.  про  стягнення  71816,26  грн.
податкового боргу за рахунок активів боржника.
     Рішенням  Господарського  суду  Чернігівської   області   від
24.05.2004  р.,   залишеним   без   змін   постановою   Київського
апеляційного  господарського  суду  від   06.07.2005   р.,   позов
задоволено  частково,  стягнуто  з  відповідача  за  рахунок  його
активів податковий борг в сумі 71676,26 грн. В  частині  стягнення
140 грн.  штрафних санкцій за порушення вимог Закону України  "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
         відмовлено.
     У  справі   відкрито  касаційне  провадження  за   касаційною
скаргою СПД ОСОБА_1.,  у якій  ставиться  питання  про  скасування
судових  рішень  з  підстав  порушення   норм   матеріального   та
процесуального права.
     Скарга  мотивована  тим,  що  відповідач  не  отримував  акту
перевірки та податкових повідомлень-рішень, вони є  неузгодженими,
а тому відсутні правові  підстави  для  задоволення  позову.  Крім
того, йому не була надіслана  копія позовної заяви та  доданих  до
неї документів, а також не повідомлено про час та  місце  розгляду
справи в першій  інстанції,  а  тому  був  позбавлений  можливості
захищатися і давати свої пояснення.
     Позивач  у   запереченнях   на  касаційну  скаргу   та   його
представники  у  судовому  засіданні  просили   касаційну   скаргу
залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
     Прокурор проти касаційної  скарги  заперечив,  просив  судові
рішення залишити без змін.
     Відповідач  у  судове  засідання  касаційної   інстанції   не
з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся за  місцем
проживання, зазначеним у  касаційній  скарзі,  а  саме:  АДРЕСА_1.
Повістка-повідомлення  повернута  без  вручення    у   зв'язку   з
неможливістю застати адресата  вдома.
     Перевіривши   у   відкритому   судовому   засіданні   повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
судових рішеннях, колегія суддів  дійшла  висновку,  що  касаційна
скарга  не  підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
     Позивачем  проведено   комплексну   документальну   перевірку
дотримання   відповідачем   вимог   податкового    та    валютного
законодавства за період  з  01.01.2000  р.  по  31.12.2002  р.  за
результатами якої складено акт від 13.07.2003 р. НОМЕР_1.
     На підставі акту перевірки  прийнято  податкові  повідомлення
рішення  IНФОРМАЦIЯ_1.,  якими  відповідачу  визначені   податкові
зобов'язання по податку на  додану  вартість  в  розмірі  33155,71
грн., по податку з доходів на  підприємницьку  діяльність  в  сумі
29987,40 грн., по орендній платі за землю з фізичних осіб  в  сумі
5757 грн., по збору за забруднення навколишнього середовища в сумі
2375,82 грн.
     На підставі  ст.16  Закону  України  "Про  порядок  погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         відповідачу нарахована пеня в  сумі
31,98 грн. а також стягнуто недоїмку в  розмірі  368,35  грн.   по
податку  з  доходів  на  підприємницьку  діяльність  в  результаті
зробленого перерахунку податків за 2001 рік.
     На  підставі  рішення   Ніжинської  ОДПI  від  29.12.2001  р.
№553-23-2007202451/6514  "Про  застосування   та   стягнення   сум
штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків,  зборів
(обов'язкових платежів) та пені за порушення податкового та іншого
законодавства   прийнято   податкове   повідомлення-рішення    від
29.11.2001 р. НОМЕР_3, яким відповідачу на підставі  ст.17  Закону
України "Про застосування реєстраторів  розрахункових  операцій  у
сфері торгівлі, громадського харчування та  послуг"  ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
        
визначено податкове зобов'язання в  сумі  140  грн.  за  порушення
вимог пп.1.2 ст.3 цього Закону.
     Згідно  пп.5.2.2  п.5.2  ст.5  Закону  України  "Про  порядок
погашення  зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами   та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        , податкове  зобов'язання
вважається узгодженим з першого дня, наступного  після  закінчення
терміну, наданого Законом для оскарження.
     Пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону  України  "Про  порядок  погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими фондами"  ( 2181-14 ) (2181-14)
          передбачено,  що  узгоджена  сума
податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки,
визначені  цією  статтею,  визнається  сумою   податкового   боргу
платника податків.
     Як вбачається з  матеріалів  справи,  відповідачем  податкові
повідомлення-рішення у визначений  законом  термін  не  оскаржено.
Направлені на його адресу перша та друга податкові вимоги залишені
без задоволення.
     Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України "Про порядок
погашення  зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами   та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         активи платника податків
можуть  бути  примусово  стягнені   в   рахунок   погашення   його
податкового боргу виключно за  рішенням  суду.  В  інших  випадках
платники  податків  самостійно  визначають  черговість  та   форми
задоволення претензій кредиторів за рахунок активів,  вільних  від
заставних зобов'язань  забезпечення боргу.
     Враховуючи, що суми податкового  зобов'язання  є  узгодженими
відповідно до пп.5.2.1 п.5.2  ст.5  Закону  України  "Про  порядок
погашення  зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами   та
державними  цільовими  фондами"  ( 2181-14 ) (2181-14)
        ,  щодо  них  сплинули
строки  погашення,  визначена   заборгованість   відповідачем   не
сплачена, що підтверджується матеріалами справи,  суди  попередніх
інстанції дійшли вірного  висновку про стягнення заборгованості  в
примусовому порядку  за рахунок активів платника  податку  в  сумі
71676,26 грн.
     Вимога про стягнення 140 грн. штрафних санкцій  за  порушення
вимог Закону України "Про застосування реєстраторів  розрахункових
операцій у сфері  торгівлі,  громадського  харчування  та  послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
         не підлягає задоволенню,  так  як  цей  закон  не  є
законом в сфері оподаткування, а застосування  фінансових  санкцій
за проведення  розрахункових  операцій  без  видачі  розрахункових
документів не є податковим боргом.
     Доводи касаційної  скарги не беруться до уваги, оскільки вони
не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.
     Матеріалами справи  підтверджено,  що   позивачем   вживались
заходи щодо вручення відповідачу акту перевірки  та  прийнятих  на
його підставі податкових повідомлень рішень, а  саме   надсилались
рекомендовані листи за всіма  відомими  адресами  місцезнаходження
відповідача, в т.ч. і АДРЕСА_1.
     У зв'язку з  поверненням  рекомендованої  кореспонденції  без
вручення, позивачем 10.12.2003 р., у відповідності з приписами п.4
пп.4.9 "Порядку направлення  органами  податкової  служби  України 
податкових повідомлень платникам податків" №253  ( z0567-01 ) (z0567-01)
          від
21.06.2001 р., податкові  повідомлення-рішення  про  донарахування
суми податкових зобов'язань були розміщені   на  дошці  податкових
оголошень Ніжинської ОДПI.
     Крім  того,  згідно  ст.4  Закону   України   "Про   державну
реєстрацію  юридичних  осіб  та  фізичних  осіб   -   підприємців"
( 755-15 ) (755-15)
         державна реєстрація юридичних осіб та фізичних  осіб  -
підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної
особи,  засвідчення  факту   набуття   або   позбавлення   статусу
підприємця фізичною особою, а також вчинення  інших  реєстраційних
дій, які передбачені  цим  Законом,  шляхом  внесення  відповідних
записів  до  Єдиного  державного  реєстру.  Зміни  до   установчих
документів юридичної особи, а також зміна прізвища  та/або  імені,
та/або по батькові (далі - імені) або  місця  проживання  фізичної
особи - підприємця підлягають  обов'язковій  державній  реєстрації
шляхом внесення відповідних змін  до  записів  Єдиного  державного
реєстру в порядку, встановленому цим Законом.
     Місце проживання  фізичної  особи,  згідно  цього  Закону,  є
житловий  будинок,  квартира,  інше   приміщення,   придатне   для
проживання  в  ньому  (гуртожиток,  готель  тощо)  у  відповідному
населеному  пункті,  в  якому  фізична  особа  проживає  постійно,
переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою
здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем.
     В матеріалах справи міститься  копія  свідоцтва  НОМЕР_2  про
державну реєстрацію суб'єкта підприємницької  діяльності  ОСОБА_1,
згідно якого місце проживання   відповідача:  АДРЕСА_2,  відомості
про зміну місця проживання відсутні.
     Посилання відповідача на порушення норм процесуального права,
оскільки  на  підтвердження  надсилання   копії   позовної   заяви
позивачем надано лише квитанцію  про відправку кореспонденції без 
опису вкладення, є безпідставними. Розрахунковий документ, виданий
відправникові поштового відправлення  відповідно  до  п.36  Правил
надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ  від
17.08.2002  р.  №1155  ( 1155-2002-п ) (1155-2002-п)
        ,  може  вважатися  належним
доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до
неї документів. Згідно з п.78 вищеназваних Правил листи, бандеролі
і посилки приймаються з таким описом лише за бажанням відправника,
і у суду  відсутні  правові  підстави  спонукати  відправників  до
обов'язкового оформлення описів вкладення.
     Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що суди  першої
та апеляційної інстанцій  повно  та  всебічно  оцінивши  обставини
справи, з дотриманням норм матеріального та  процесуального  права
прийняли правильні рішення.
     Підстав для  задоволення  касаційної  скарги  відповідача  та
скасування судових рішень судова колегія не вбачає.
     Керуючись  ст.  ст.  220,  221,   223,   224,   230   Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , суд, -
                             УХВАЛИВ:
     Касаційну  скаргу  Суб'єкта  підприємницької   діяльності   -
фізичної  особи  ОСОБА_1   залишити   без   задоволення,   рішення 
Господарського суду Чернігівської області  від  24.05.2004  р.  та
ухвалу Київського апеляційного господарського суду від  06.07.2005
р. - без змін.
     Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення  і  може
бути  оскаржена  до  Верховного  Суду   України   за   винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
     Головуючий  Л.В.Ланченко
     Судді   К.В.Конюшко
     О.В.Карась
     Н.Г.Пилипчук
     О.I.Степашко
     Повний текст ухвали складено  13.11.2006 р.