ВИЩИЙ  АДМIНIСТРАТИВНИЙ  СУД  УКРАЇНИ
     01010 м. Київ, вул. Московська, 8
                           У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
     02.11.2006
     № К-6765/06
     Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
     Карася О.В. (головуючого),
     Ланченко Л.В., Маринчак  Н.Є.,  Усенко Є.А.,  Шипуліної Т.М.
     при секретарі: Міненко О.М.
     за   участі   представників:   позивача   Завалишина    Ю.О.,
відповідача: Чмоли I.I.
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу
Державної  податкової  інспекції  у  м.  Чернівці   на   постанову
Львівського  апеляційного  господарського  суду  від  11.04.2005по
справі № 3/248
     за позовом Львівської державної залізниці
     до  Державної податкової інспекції у м. Чернівці
     про  визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
 
                            ВСТАНОВИВ:
     Позивач (Львівська державна залізниця) звернувся до  суду  із
позовними вимогами до ДПI у м.  Чернівці  про  визнання  недійсним
податкового повідомлення-рішення.
     Рішенням  Господарського  суду   Чернівецької   області   від
10.02.2005 у справі № 3/248  частково  задоволено  позовні  вимоги
Львівської  державної  залізниці,  визнано   недійсним   податкове
повідомлення-рішення від 14.11.2001 № 0000241700/0;  відмовлено  в
позові    в    частині    визнання     недійсним     рішення     №
13/17-115/01071054/3449 від 14.11.2001.
     Постановою Львівського апеляційного господарського  суду  від
11.04.2005 рішення Господарського суду  Чернівецької  області  від
10.02.2005 скасовано в частині відмови  в  задоволенні  вимог  про
визнання недійсним рішення про застосування штрафних  (фінансових)
санкцій. Рішення про застосування  штрафних  (фінансових)  санкцій
від 14.11.2001  №  13/17-115/01071054/3449  визнано  недійсним.  В
решті - рішення залишено без змін.
     Відповідач (ДПI) звернувся із касаційною скаргою, посилаючись
на порушення апеляційним судом норм матеріального права, і просить
постанову суду скасувати, та винести нове рішення, яким  в  позові
відмовити. В обгрунтування Скаржник  зазначає,  що  судом  невірно
тлумачено ст.  1  Закону  України  "Про  систему  оподаткування"та
( 1251-12 ) (1251-12)
         п. 7 ст.  6  ст.  ст.  19,  20,  21  Декрету  Кабінету
Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
         .
     Щодо  застосування  ст.  17  Закону  України   "Про   порядок
погашення  зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами   та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        , яка набрала чинності із
01.04.2001,  Скаржник  вважає  правомірним,   оскільки   перевірка
проводилась 05.11.2001 за період із 01.09.2001 по 30.09.2001.
     Позивач  надав  заперечення  на  касаційну  скаргу  в   якому
зазначив про хибний висновок суду першої інстанції  та  Скаржника,
оскільки  ст.  1  Закону  України  "Про   систему   оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
         визначає не тільки встановлення та скасування податків
і зборів (обов'язкових платежів), а також надання пільг  платникам
податків.
     Перевіривши доводи касаційної  скарги,  заперечення  на  неї,
рішення  судів  першої   та   апеляційної   інстанції,   пояснення
представників сторін, колегія суддів вважає, що  касаційна  скарга
не підлягає задоволенню з наступних підстав.
     Згідно ст. 1  Закону  України  від  25.06.1991  №  1251  "Про
систему оподаткування"  ( 1251-12 ) (1251-12)
         -  встановлення  і  скасування
податків і  зборів  (обов'язкових  платежів)  до  бюджетів  та  до
державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються
Верховною Радою України,  Верховною  Радою  Автономної  Республіки
Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до  цього
Закону, інших законів України про оподаткування.
     А в силу п. 18 ст. 12 Закону України  "Про  статус  ветеранів
війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) (3551-12)
        , (із  змінами,
внесеними  згідно  із  Законом  України  від  22.12.1995   №   488
( 488/95-ВР ) (488/95-ВР)
         ), учасникам бойових дій надаються пільги,  зокрема,
звільнення від сплати прибуткового податку з усіх одержуваних ними
доходів, податку  з  власників  транспортних  засобів  (не  більше
одного транспортного засобу), земельного податку.
     Як встановлено судами  -  05.11.2001  ДПI  провела  перевірку
станції "Чернівці" Львівської залізниці за період з 01.09.1999  по
30.09.2001,  про  що  складено  Акт  НОМЕР_2,   яким   встановлено
порушення вимог п. 2 ст. 19  Декрету  Кабінету  Міністрів  України
"Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
          та пп.  17.1.9  п.
17.1 ст. 17 Закону  України  "Про  порядок  погашення  зобов'язань
платників  податків  перед  бюджетами  та   державними   цільовими
фондами"   ( 2181-14 ) (2181-14)
           внаслідок   несвоєчасного   утримання   і
перерахування податку з доходів, що були  отримані  гр.ОСОБА_1  за
період з січня по жовтень 2001 року.
     На підставі вказаного Акту перевірки, 14.11.2001  рішенням  №
13/17-11901054/3449  та  податковим  повідомленням-рішенням  за  №
0000241700/0 Позивачу визначено податкове зобов'язання  зі  сплати
прибуткового податку в сумі 3 190,05 грн., де 1 063,35 грн. - сума
основного платежу та 2 126,70 грн. - штрафні фінансові) санкції.
     До матеріалів справи також долучено посвідчення сер. НОМЕР_1,
видане 21.09.1996, згідно якого, громадянин  ОСОБА_1  є  учасником
бойових дій і має  право  на  пільги,  встановлені  законодавством
України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
     Суд першої інстанції, посилаючись  на  норми  Закону  України
"Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
         (ст. 1) задовольнив  позов
частково, відмовивши у визнанні недійсним рішення від 14.11.2001 №
13/17-11901054/3449, мотивуючи тим, що п. 18 ст. 12 Закону України
"Про статус ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального  захисту"
( 3551-12 ) (3551-12)
         повинен бути внесений як  зміна  до  Декрету  Кабінету
Міністрів України від 26.12.1992 № 13-92 ( 13-92 ) (13-92)
          .  А  оскільки
згідно преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників  податків  перед  бюджетами  та   державними   цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         - тільки цей закон є  спеціальним  законом  з
питань оподаткування, тому підстави визнання  рішення  недійним  -
відсутні.
     При цьому податкове повідомлення-рішення № 0000241700/0 судом
визнано недійсним, оскільки Позивач  по  даному  виду  податку  не
являється платником,  а  виступає  податковим  агентом  і  не  був
зобов'язаний подавати податкові декларації. А тому  посилання  ДПI
на пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України  "Про  порядок  погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         судом визнано неправомірним.
     Погодившись із рішенням суду в цій частині, апеляційний  суд,
скасовуючи рішення суду  першої  інстанції  в  частині  відмови  у
визнанні недійсним рішення від 14.11.2001  №  13/17-11901054/3449,
вказує, що Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії  їх
соціального захисту" ( 3551-12 ) (3551-12)
        , зокрема ст. 12 "Пільги учасникам
бойових дій та особам, прирівняним до них" встановлює  пільги,  що
діють і на  даний  час.  Таким  чином  суд  апеляційної  інстанції
встановив,  що  у  ДПI  були   відсутні   правові   підстави   для
застосування до  даних  правовідносин  норм  Закону  України  "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків  перед  бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         та  Декрету  Кабінету
Міністрів України "Про прибутковий податок  громадян",  в  частині
визначення   Позивачу   податкового   зобов'язання    зі    сплати
прибуткового податку з громадян.
     Отже, необхідно  погодитись  із  висновком  суду  апеляційної
інстанції,    що    ДПI     неправомірно     винесла     податкове
повідомлення-рішення   та   застосувала   до   Позивача    штрафні
(фінансові) санкції, оскільки ст. 12 Закону  України  "Про  статус
ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) (3551-12)
        , яка
встановлює пільги в оподаткуванні, не суперечить преамбулі  Закону
України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
         і  відноситься  до
законодавства про оподаткування.
     Iз  зазначеного  зроблено  висновок,   що   суд   апеляційної
інстанцій  правильно  встановив  та  визнав  доведеними  обставини
справи, дослідив докази та  ухвалив  рішення  з  дотриманням  норм
матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам  у
справі  дана  вірно,  тому  постанова  не   підлягає   скасуванню,
касаційна скарга не підлягає задоволенню.
     Керуючись ст. ст.  160,  220,  221,  223,  224,  230  Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , суд, -
 
                             УХВАЛИВ:
     Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці
залишити без задоволення.
     Постанову Львівського апеляційного  господарського  суду  від
11.04.2005 по справі № 3/248 залишити без змін.
     Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню
не підлягає.
     Головуючий  О.В. Карась
     Судді:  Л.В. Ланченко
     Н.Є. Маринчак
     Є.А. Усенко
     Т.М. Шипуліна