ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 листопада 2006 року К-7629/06
№2-25/6403-2005
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Харченко В.В.,
суддів: Берднік I.С.,
Васильченко Н.В.,
Кравченко О.О.
Матолича С.В.,
при секретарі - Деревенському I.I.
сторони:
від позивача - не з"явились, про час і місце судового
засідання повідомлені належним чином;
від відповідача - не з"явились, про час і місце судового
засідання повідомлені належним чином;
розглянувши касаційну скаргу Євпаторійської об"єднаної
державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
13 червня 2005 року у справі за позовом Науково - виробничого
підприємства "Агротехпром" до Євпаторійської об"єднаної державної
податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання
недійсним податкового повідомлення - рішення,-
встановила
У березні 2005 року Науково - виробниче підприємство
"Агротехпром" (далі по тексту - позивач, НВП "Агротехпром")
звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з
позовом до Євпаторійської об"єднаної державної податкової
інспекції в Автономній Республіці Крим (далі по тексту -
відповідач, Євпаторійська ОДПI) про визнання недійсним податкового
повідомлення - рішення №0000362301/0 від 3 березня 2005 року.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 5
квітня 2005 року позов НВП "Агротехпром" задоволено - визнано
недійсним податкове повідомлення - рішення Євпаторійської ОДПI
№0000362301/0 від 3 березня 2005 року про визначення податкового
зобов"язання по податку на прибуток у сумі 7 616грн. і
застосуванні штрафних санкцій у розмірі 2 284, 80грн.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського
суду від 13 червня 2005 року рішення господарського суду
Автономної Республіки Крим від 5 квітня 2005 року залишено без
змін.
Ухвалені у справі судові рішення мотивовані тим, що оскільки
внесені Рибіним Ю.М. грошові кошти були відображені в
бухгалтерському обліку як поповнення статутного фонду, то вказані
кошти оподаткуванню не підлягають.
Євпаторійська ОДПI, не погоджуючись з ухваленими у справі
судовими рішеннями, подала касаційну скаргу, в якій просить
скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 13 червня 2005 року та відмовити НВП "Агротехпром" у
задоволенні позовних вимог.
В касаційній скарзі відповідач стверджує, що під час
перевірки діяльності позивача встановлено, що в порушення вимог
п.п. 1.6 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
підприємство не включило до
оподатковуваного прибутку і до валових доходів підприємства суми,
отримані як безповоротну фінансову допомогу.
Окрім того, відповідач стверджує, що судом не досліджено
відсутності створення підприємством статутного фонду, а також
внесення відповідних змін до установчих документів підприємства та
відсутності доказів проведення господарської операції, яка
передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної
особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною
особою.
Позивачем подано письмові заперечення на касаційну скаргу, де
викладено доводи в обгрунтування прохання залишити оскаржуване
судове рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну
оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія
Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про те, що
касаційна скарга Євпаторійської ОДПI задоволенню не підлягає через
наступне.
Статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, правової оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.
Євпаторійською ОДПI проведено планову документальну перевірку
дотримання НВП "Агротехпром" вимог податкового та валютного
законодавства за період з 1.10.2003 року по 30.09.2004р., за
результатами якої було складено акт перевірки від 28.02.2005р.
№69/23-1 (далі по тексту - Акт перевірки).
Перевіркою позивача встановлено, що керівником та засновником
підприємства Рибіним Юрієм Миколайовичем в періоді, що
перевірявся, був здійснений внесок до статутного фонду на
поповнення оборотних коштів в сумі 52 698 грн. в касу
підприємства.
Перевіркою встановлено, що по кредиту рахунку 40 "Статутний
капітал" відображається збільшення статутного фонду, по дебету -
його зменшення.
Перевіряючи вказану операцію контролюючий орган зробив
висновок про те, що за перевіряємий період власником позивача на
поповнення статутного фонду підприємства було внесено 30 464грн.,
чим порушено вимоги п. 1.22.1 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, а саме - підприємство не
включило в прибуток та валові доходи підприємства суму 30 464грн,
одержану як безповоротна фінансова допомога.
3 березня 2005 року Євпаторійською ОДПI прийнято податкове
повідомлення - рішення №0000362301/0, яким позивачу, на підставі
висновків Акту перевірки, визначено суму податкового зобов"язання
за платежем "податок на прибуток" у розмірі 9 900,8грн. (7
616грн. - основний платіж, 2 284,8грн. - штрафні санкції).
Як встановлено у справі, засновник та керівник НВП
"Агротехпром" прийняв рішення від 8.06.2004р. про поповнення
статутного фонду на суму 39 698грн., а у червні 2004 року, за
прибутковими касовими ордерами №9 від 15.06.2004р. та №11 від
16.06.2004р. засновник вніс кошти в сумі 39 698грн.
У вересні 2004 року засновником позивача прийнято рішення
про зменшення розміру статутного фонду на 9 234грн., які були
видані з каси підприємства засновникові.
Загалом, як це встановлено судами першої та апеляційної
інстанції, у перевіряємому періоді відбулося збільшення статутного
фонду позивача згідно рішення засновника на 30 464грн.
Як вже вказувалось вище, підставою визначення позивачу суми
податкового зобов"язання за оспорюваним податковим повідомленням -
рішенням став висновок контролюючого органу про те, що сума 30
464грн., внесена засновником позивача до статутного фонду
підприємства є безповоротною фінансовою допомогою.
Судова колегія Вищого адміністративного суду України
погоджується з висновком попередніх судових інстанцій щодо
безпідставності визначення позивачу податкового зобов"язання за
оспорюваним податковим повідомленням - рішенням.
Так, підпунктом 1.22.1 статті 1 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
передбачено, що
безповоротна фінансова допомога - це:
- сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами
дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають
відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком
бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;
- сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору
позичальником після її списання, якщо така безнадійна
заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат
кредитора;
- сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною
чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення
строку позовної давності;
- основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку
без встановлення строків повернення такої основної суми, за
винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів
до запитання у банківських установах, а також сума процентів,
нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);
- сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної
фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець
звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку
України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої
поворотної фінансової допомоги.
НВП "Агротехпром" є приватним підприємством, відноситься до
категорії малого підприємства та включено до єдиного державного
реєстру підприємств та організацій України.
В матеріалах справи міститься копія статуту НВП
"Агротехпром", в пункті 4.4. якого вказано, що для забезпечення
діяльності підприємства за рахунок внеску власника формується
статутний фонд у розмірі, який вносить на розрахунковий рахунок
підприємства.
Статтею 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) (996-14)
передбачено, що на
основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані
складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують
керівник та бухгалтер підприємства. Для суб'єктів малого
підприємництва і представництв іноземних суб'єктів господарської
діяльності національними положеннями (стандартами) встановлюється
скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і
звіту про фінансові результати. Форми фінансової звітності
підприємств (крім банків) і порядок їх заповнення встановлюються
Міністерством фінансів України за погодженням з Державним
комітетом статистики України.
На виконання статті 11 Закону України "Про бухгалтерський
облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) (996-14)
Наказом
Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 року №39,
зареєстрованим в Міністерстві юстиції України15 березня 2000 року
за №161/4382, затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського
обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" (далі
по тексту - Положення).
Пунктом 19 Положення передбачено, що у статті "Статутний
капітал" наводиться зафіксована в установчих документах загальна
вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу
підприємства. Підприємства, для яких не передбачена фіксована сума
статутного капіталу, відображають у цій статті суму фактичного
внеску власників до статутного капіталу підприємства.
Як встановлено у справі, позивач, відповідно до вимог
Положення, відобразив збільшення статутного фонду підприємства на
суму 30 464грн. по кредиту рахунку 40 "Статутний фонд".
Пунктом 1.8 статті 1 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
передбачено, що корпоративні
права - це право власності на статутний фонд (капітал) юридичної
особи або його частини (пай), включаючи права на керування,
одержання відповідної частини прибутку такої юридичної особи.
У справі встановлено та підтверджується матеріалами справи,
що засновником НВП "Агротехпром" грошові кошти у розмірі 30
464грн. вносились саме як збільшення статутного фонду
підприємства, тобто як інвестиції у корпоративні права.
Підпунктом 4.2.5 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
передбачено, що
суми коштів або вартість майна, що надходять платникові податків у
вигляді прямих інвестицій у корпоративні права, емітовані таким
платником податків, не входять до складу валових витрат доходів
платника.
На підставі викладеного, судова колегія Вищого
адміністративного суду України погоджується з висновком попередніх
судових інстанцій про те, що збільшення статутного фонду позивача
на суму 30 464грн. згідно рішення засновника підприємства не є
безповоротною фінансовою допомогою, а тому донарахування позивачу
податку на прибуток у сумі 7 616грн. та, відповідно, застосування
штрафних санкцій є безпідставним.
Доводи, викладені відповідачем в касаційній скарзі
спростовуються матеріалами справи - статутом позивача передбачено
формування статутного фонду, а докази щодо внесення зазначених сум
до статутного фонду позивача підтверджується матеріалами справи.
При цьому слід зазначити, що статтею 33 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, за правилами якого
спір розглядали попередні судові інстанції, передбачено, що кожна
особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається в
обгрунтування своїх вимог та заперечень.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
встановлено, що кожна сторона повинна довести ті
обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім
випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 71 КАСУ передбачено, що в адміністративних
справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта
владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого
рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо
він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, як під час розгляду справи місцевим та
апеляційним господарськими судами, так і під час касаційного
провадження не наведено жодного доводу, який би спростовував
встановлені у справі обставини та не доведено обгрунтованості
визначення позивачу суми податкового зобов"язання за оспорюваним
податковим повідомленням - рішенням.
Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного
суду України приходить до висновку про те, що апеляційний суд
повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну
оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального
чи процесуального права, які потягли б за собою скасування чи
зміну прийнятих у справі судових рішень, судовою колегією не
встановлено.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
Вищого адміністративного суду України
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Євпаторійської об"єднаної державної
податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без
задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 13 червня 2005 року у справі за позовом Науково - виробничого
підприємства "Агротехпром" до Євпаторійської об"єднаної державної
податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання
недійсним податкового повідомлення - рішення залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий
судді: