ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     01 листопада 2006 року    м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у
складі:
     Головуючого  Співака В.I.
     суддів  Білуги С.В.
     Гаманка О.I.
     Загороднього А.Ф
     Заїки М.М.,
     при секретарі  Мудрицькій Ю.В.,
     за участю представника відповідача Сипко Ю.А.,
     розглянувши в судовому засіданні касаційну  скаргу  Державної
податкової інспекції у Жовтневому районі  м.  Дніпропетровська  на
рішення  господарського   суду   Дніпропетровської   області   від
29.10.2004р.   та   постанову   Дніпропетровського    апеляційного
господарського  суду  від  14.02.2005р.  по  справі   за   позовом
підприємства "Добре діло" об'єднання громадян  Благодійного  фонду
"Добре діло" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі
м.   Дніпропетровська   про   визнання    недійсними    податкових
повідомлень-рішень ,-
 
                           встановила:
     Рішенням господарського суду  Дніпропетровської  області  від
29.01.2004р.  було  задоволено  позов  Підприємства  "Добре  діло"
об'єднання громадян Благодійного фонду "Добре діло"  до  Державної
податкової інспекції у Жовтневому районі м.  Дніпропетровська  про
визнання   недійсними   податкових   повідомлень-рішень.   Визнано
недійсними  податкове  повідомлення-рішення  від  21.06.2004р.   №
0002012602/0 про визначення податкового зобов'язання з податку  на
додану   вартість   у   розмірі   675   553,   00грн.,   податкове
повідомлення-рішення   від   21.06.2004р.   №   0002002602/0   про
визначення суми податкового зобов'язання з податку на  прибуток  у
розмірі 27 074, 00грн.  та  податкового  повідомлення-рішення  від
21.06.2004р.  №  0002032602/0  про   завищення   суми   бюджетного
відшкодування з податку на  додану  вартість  у  розмірі  10  703,
00грн. Стягнуто з Державної  податкової  інспекції  у   Жовтневому
районі м. Дніпропетровська на користь  Підприємства  "Добре  діло"
об'єднання громадян Благодійного фонду  "Добре  діло"  держмито  в
сумі 85 грн.  та  витрати  на  інформаційно-технічне  забезпечення
судового процесу в сумі 118 грн.
     Постановою  Дніпропетровського  апеляційного   господарського
суду  від  14.02.2005р.  апеляційну  скаргу  Державної  податкової
інспекції у Жовтневому районі м.  Дніпропетровська  було  залишено
без задоволення, а рішення господарського  суду  Дніпропетровської
області від 29.10.2004р. залишено без змін..
     ДПI у Жовтневому районі м. Дніпропетровська подала  касаційну
скаргу,   в   якій    просить    рішення    господарського    суду
Дніпропетровської   області   від   29.10.2004р.   та    постанову
Дніпропетровського   апеляційного    господарського    суду    від
14.02.2005р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити  у
задоволенні позову Підприємства "Добре діло"  об'єднання  громадян
благодійного фонду "Добре діло".
     Перевіривши наведені  доводи  в  касаційній  скарзі,  рішення
судів щодо застосування судами  першої  та  апеляційної  інстанції
норм матеріального та процесуального права, колегія
     суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню  з
наступних підстав.
     При  розгляді  справи  судами   було   встановлено,   що   за
результатами  позапланової  документальної  перевірки   дотримання
вимог податкового законодавства позивача за період з  25.01.2001р.
по 01.01.2004р. було  складено  акт  №  26/7/26-2115/31296304  від
18.06.2004р.      та      прийнято      оскаржувані      податкові
повідомлення-рішення. Позивачем протягом 2001-2003рр.  проводилась
реалізація  вилучених  товарів  відповідно  до  постанов   слідчих
прокуратури   Дніпропетровської   області   та   Дніпропетровської
міжрайонної   природоохоронної    прокуратури.    Суми    торгової
винагороди, отримані позивачем, від реалізації  вилученого  товару
відносились до складу валових витрат.
     Відповідно  до  п.  2  Порядку  обліку,  зберігання,   оцінки
конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави,
і розпорядження ним, затвердженого постановою  Кабінету  Міністрів
України від 25.08.1998р. № 1340 ( 1340-98-п ) (1340-98-п)
        , кошти, одержані від
реалізації майна,  конфіскованого  за  рішенням  суду,  та  іншого
майна, що переходить у власність держави, крім вилученого  митними
органами майна, щодо якого винесено рішення суду про  конфіскацію,
та коштів зазначених у пункті 3 цієї постанови,  зараховуються  до
державного бюджету з вирахуванням сум  комісійної  винагороди,  що
надається підприємству, установі,  організації,  якій  доручається
розпоряджатися майном згідно з укладеною  угодою.  Отже,  оскільки
реалізація товарів здійснювалась позивачем  на  підставі  постанов
органів прокуратури, які не  можуть  вважатися  цивільно-правовими
договорами в розумінні абзацу 2 п. 4.7 ст.4  Закону  України  "Про
податок  на  додану  вартість"  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        ,   то   застосування
положень даного закону до вказаного майна не можливе.
     Згідно  пункту  4  вказаного  порядку  відшкодування  витрат,
пов'язаних з транспортуванням,  зберіганням,  експертною  оцінкою,
сертифікацією,  знищенням  конфіскованого  та  іншого  майна,   що
переходить у власність держави, крім вилученого  митними  органами
майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію  та  кошти
від реалізації якого надходять до державного бюджету, здійснюється
за рахунок  доходів  державного  бюджету  за  відповідними  кодами
бюджетної класифікації органами Державного казначейства.
     Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст.  7  Закону  України  "Про
податок на додану вартість"  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
          якщо  платник  податку
придбаває  (виготовляє)  матеріальні   та   нематеріальні   активи
(послуги),  які   не   призначаються   для   їх   використання   в
господарській  діяльності  такого  платника,  то   сума   податку,
сплаченого  у  зв'язку  з  таким  придбанням  (виготовленням),  не
включається до складу податкового  кредиту  і  відшкодовується  за
рахунок відповідних джерел.
     З цих підстав суди першої  та  апеляційної  інстанції  дійшли
вірного висновку щодо правомірності включення позивачем до  складу
валових витрат сум, пов'язаних з реалізацією вилученого майна.
     Таким чином судами першої та  апеляційної  інстанції  правова
оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід
залишити без задоволення, а рішення судів  залишити без змін.
     Керуючись  ст.ст.  212,  220,  221,  223,  224,  230  Кодексу
адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,   колегія
суддів -
 
                            ухвалила:
     Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у  Жовтневому
районі м. Дніпропетровська залишити  без  задоволення,  а  рішення
господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2004р.  та
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від
14.02.2005р.  по  справі  за  позовом  підприємства  "Добре  діло"
об'єднання громадян Благодійного фонду "Добре діло"  до  Державної
податкової інспекції у Жовтневому районі м.  Дніпропетровська  про
визнання недійсними податкових повідомлень-рішень - без змін.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
     Головуючий  В.I.Співак
     Судді     С.В. Білуга
     О.I. Гаманко
     А.Ф. Загородній
     М.М. Заїка
     Згідно з оригіналом  Суддя  С.В. Білуга